Справа № 2а- 1815/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2009 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Матвейшина О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську Ради, третя особа- Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання виплатити суму недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Луганська з позовом до відповідача УПСЗН Ленінської районної в м. Луганську Ради, та в якому посилалася, що вона має дитину – ОСОБА_2, 15. 02. ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. З 19.02.2008 року відповідачем їй було призначено допомогу. Вважає, що розмір такої допомоги визначений невірно та всупереч чинному законодавству. Позивач зверталась до відповідача з заявою про перерахунок зазаначеної допомоги, але відповідач ій відмовив.
Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача по призначенню, нарахуванню і виплат сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у належному розмірі виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для дітей в віці до 6 років.
У судовому засіданні позивачка присутня не була, подала заяву про розгляд справи без її участі, уточнила позовні вимоги, просила задовольнити позовні вимоги в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Позовні вимоги за 2008 рік залишити без розгляду.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, до його початку надала суду заяву, в якій позовні вимоги не визнала, просила розглянути справу без її участі, в своїх запереченнях посилалась на наступне. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.
Представник третьої особи, головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання не з*явився, до його початку надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, та заперечення проти позову, аналогічні запереченням представника відповідача.
Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач має дитину – ОСОБА_2, 15. 02. ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. Позивач є застрахованою особою та відповідно до Законом України ««Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку їй виплачує відповідач з лютого 2008 року.
При цьому допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачеві в розмірах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини.
Статтею 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
П. 5 розділу 1Х Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму, при цьому права встановлювати інший порядок цих виплат та їх розмір, ніж це встановлено зазначеним Законом, не передбачено.
Згідно зазначеній нормі Прикінцевих положень після набрання чинності вказаного Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” законами України про державний бюджет на відповідні роки регулювалися вказані виплати, положення яких з цього приводу включно до 2006 року неконституційними не визнавалися.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» № 107 від 28 грудня 2007 року встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Судом встановлено, що саме в такому порядку позивачеві нараховувалася та виплачувалася спірна допомога.
Інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» незастрахованим особам , в установленому порядку на 2008 рік не приймалося, як і не приймалося інших законів і в 2009 році..
За таких обставин, вимоги позивача в частині неправильного нарахування та виплати спірної допомоги не знайшли підтвердження , а тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи зазначене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 3, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", ст. 23 ЦК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя