Справа № 2-а-1016/09р./1222

П О С Т А Н О В А  

І М ‘ Я М    У К Р А Ї Н И

29 вересня 2009 року                                        Попаснянський районний суд Луганської області  

в складі:  головуючого судді                            Закопайло В.А.                    

при секретарі                                     Діхтяренко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації про стягнення недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

встановив:

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання від держави допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

В поданому позові позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог діючого законодавства щорічна допомога на оздоровлення у 2007 та 2008 роках була виплачена не в повному обсязі. А тому позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення та стягнути з відповідача на його користь недосплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4375 грн.

До початку судового засідання позивач надав заяву, відповідно до якої позов підтримав в повному обсязі, справу просив розглянути без його участі.

Представник відповідача відповідно до наданих заперечень (а.с.20) заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх необгрунтованість. При цьому справу просив розглянути без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.

Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом Україні рішення про їх неконституційність.

Із наданих позивачем письмових доказів (а.с.3-7) судом встановлено, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, при цьому згідно висновку МСЕК отримане позивачем захворювання пов’язане з виконанням роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому позивач дійсно скористався можливістю досудового врегулювання спірних правовідносин та звертався із заявою до відповідача про перерахунок та виплати йому недоплачених сум щорічної допомоги, але відповідач своїм листом відмовив йому в задоволенні заяви, про що свідчить письмова відповідь на а.с.8-9. У зв’язку з чим суд з урахуванням положень ч.4 ст.99 КАС України вважає, що в даному випадку позивач не пропустив встановлений законом річний строк звернення з позовом до адміністративного суду.

Вирішуючи позов в частині нарахування та виплат щорічної допомоги на оздоровлення у  2007 та 2008 роках судом враховується наступне.  

Так, відповідно до вимог абз.3 част.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам 2-ої групи складає п’ять мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.5 ст.48 Закону було передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Крім того, ч.7 цієї статті встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При цьому, згідно ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині визначення розміру виплат щорічної грошової допомоги на оздоровлення була зупинена на 2007 рік. Крім того, відповідно до п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була викладена в новій редакції – «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

При цьому, згідно з постановою КМУ №562 від 12.07.2005р. розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії починаючи з 12.07.2005р. складає 100 грн. щорічно і саме таку суму отримав позивач в 2007 та 2008 роках.

Однак, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007р., були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно якої була зупинена дія ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також були визнані неконституційними, тобто такими, що не відповідають Конституції України. При цьому в резолютивних частинах обох рішень зазначено, що положення Законів України «Про Державний бюджет України» на 2007 та 2008 роки, які були визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. При цьому Рішення Конституційного Суду України у цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Законів України «Про Державний бюджет України», визнаних неконституційними. Крім того рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже, за таких обставин та з урахуванням вимог ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає дії відповідача у 2007 та 2008 роках неправомірними, які дійсно порушили права позивача на отримання з боку держави щорічної допомоги на оздоровлення. А тому суд вважає завлені позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому судом враховується, що розмір мінімальної заробітної плати на момент виплат складав (дата та розмір виплат зазначені в довідці на а.с.9):

-   у квітні 2007 року – 400 грн. відповідно до ст.76 Закону України №489 від 19.12.2006р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,

-   в квітні 2008 року - 515 грн. відповідно ст.59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Таким чином розмір недоплати складає:

- у 2007 році: 400х4 - 100 = 1500 грн.; у 2008 році: 515х4 - 100 = 1960 грн.; а взагалі 1500+1960 = 3 460 грн., і саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому суд зазначає, що позивач в своїх розрахунках помилково застосував розмір допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат

Вирішуючи позов таким чином суд враховує, що відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому суд відповідно до вимог ст.94 КАС України вважає необхідним судові витрати, понесені по справі, віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, ст.ст.3,8,19,22,64 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007р. та від 22.05.2008р. №10-рп/2008р., керуючись ст.ст.9,71,94,158-163,186 КАС України, суд –

Постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 та 2008 роках.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 та 2008 роках у розмірі 3 460 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити у зв’язку з необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

На постанову може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.

Суддя: