Справа № 2-а-1019/09р./1222
П О С Т А Н О В А
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2009 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Закопайло В.А.
при секретарі Діхтяренко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги, -
встановив:
Позивач є учасником бойових дій, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на щорічне отримання від держави одноразової грошової допомоги в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. При цьому відповідач, порушуючи вимоги вищезазначеного Закону, протягом 2007-2009 років виплатив таку одноразову грошову допомогу не в повному обсязі, сплативши у 2007 році - 280 грн., в 2008 році - 310 грн., а в 2009 році – 340 грн.
Посилаючись на вищезазначені обставини позивач в поданому позові просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому протягом 2007-2009 років одноразової щорічної допомоги як учаснику бойових дій, а також стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої одноразової щорічної допомоги за 2007-2009 роки у розмірі 5 900 грн. Справу просив розглянути без його участі.
Представник відповідача відповідно до наданих заперечень (а.с.14) заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх необгрунтованість у зв’язку з тим, що виплата допомоги здійснювалась у розмірах, які були передбачені Законами України “Про Державний бюджет України» на відповідний рік та відповідними постановами КМУ. Справу просив розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним задовольнити позов частково з наступних підстав.
Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно – правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При цьому відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А згідно п.1 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Із наданих позивачем письмових доказів (а.с.3-4) судом встановлено, що позивач є учасником війни та перебуває на обліку у відповідача. При цьому позивач скористався можливістю досудового вирішення цього спору шляхом звернення до відповідача з відповідною завою про проведення перерахунку та виплати йому недоплачених сум, але відповідач відмовив позивачу в задоволенні його вимог, про що свідчить відповідна відповідь на а.с.5.
При цьому, відповідно до вимог ч.2-3 ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. При цьому, згідно ч.5 ст.12 наведеного вище Закону щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ст.17-1 цього Закону виплати такої допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення.
Враховуючи вищенаведене та вирішуючи позовні вимоги в частині виплати одноразової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій у 2007 році, судом враховується наступне.
Так, відповідно до ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія частини п’ятої ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни була зупинена на 2007 рік. При цьому, ст.29 вищезазначеного Закону був визначений розмір виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 280 грн.
Але, рішенням Конституційного Cуду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007р. були визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення статей 29 та 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Крім того в резолютивній частині рішення зазначено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів , що визнані неконституційними.
У зв’язку з чим суд вважає, що в даному випадку дії відповідача дійсно є неправомірними, які порушили право позивача на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, як передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому судом враховується те, що розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» станом на 05 травня 2007 року складав 387 грн., у зв’язку з чим суд вважає, що відповідач повинен був сплатити позивачу у 2007 році разову грошову допомогу у розмірі 387х5 = 1935 грн. Таким чином сума недоплати складає 1935 – 280 = 1655 грн., й саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо позовних вимог в частині виплати одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни у 2008-2009 роках, судом враховується наступне.
Так, відповідно до п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визначення розміру одноразової щорічної грошової допомоги, відповідно до яких розмір цієї допомоги визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. При цьому відповідно до п.1 Постанови КМУ від 12.03.2008р. №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» розмір виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій був встановлений у розмірі 310 грн.
Але, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». А відповідно до п.п.6-7 резолютивної частини цього рішення – «Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Разом з тим, судом враховується, що Постанова КМУ від 12.03.2008р. №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом 2008 року також була чинною.
При цьому, порівнюючи вищенаведені чинні нормативно-правові акти, а саме – Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанову КМУ №183, які регулюють порядок обчислення та виплати щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, суд зазначає, що в данному випадку існує суперечливість законодавства. При цьому судом враховується, що відповідно до ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що для врегульовання спірних правовідносин у 2008 року підлягає застосуванню ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не Постанова КМУ Постанова КМУ від 12.03.2008р. №183.
У зв’язку з чим суд вважає, що в даному випадку дії відповідача дійсно є неправомірними, які порушили право позивача на отримання щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому судом враховується те, що розмір мінімальної пенсії за віком у 2008 році відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» складав 481 грн.. У зв’язку з чим сума недоплати у 2008 році складає: 481х5 – 310 = 2095 грн.
Вирішуючи позовні вимоги в частині виплати одноразової щорічної грошової допомоги у 2009 році, судом враховується наступне.
Так, ст..71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що Кабінету Міністрів України у 2009 році було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009р. «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» розмір виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій був встановлений у розмірі 340 грн.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що ст..71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та постанова Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009р. до теперішнього часу не визнані неконституційними, а тому дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни третьої групи у розмірі 380 грн., є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.
Тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в цієї частині позову є необгрунтованими, у зв’язку з чим в задоволені цієї частини позову необхідно відмовити.
Таким чином загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1655+2095 = 3750 грн.
Розглядаючи питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд з урахуванням положень ч.4 ст.99 КАС України вважає за необхідне поновити цей строк, так як відповідач відмовив позивачу в задоволенні його звернення лише 31.08.2009р.
Вирішуючи позов таким чином суд враховує, що відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито» сторони звільнені від сплати судового збору, а тому суд відповідно до вимог ст.94 КАС України вважає необхідним судові витрати, понесені по справі, віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, ст.ст.3,8,19,22,64 Конституції України, ст.ст.2,12,17,17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.1993р., рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007р. та від 22.05.2008р. №10-рп/2008р., керуючись ст.ст.71,94,158-163,186 КАС України, суд –
Постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації щодо відмови ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 в перерахунку та виплаті недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги учаснику війни у 2007-2008 роках.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни за 2007-2008 роки у розмірі 3 750 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
На постанову може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.
Суддя: