Справа № 2-а-1024/09р./1222
П О С Т А Н О В А
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2009 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Закопайло В.А.
при секретарі Діхтяренко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі на неправомірні дії щодо відмови в перерахунку пенсії, -
встановив:
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та є інвалідом 2-ої групи, у зв’язку з чим позивач отримує пенсію з інвалідності. При цьому згідно висновку МСЕК отримане позивачем захворювання пов’язано з виконанням роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
07 серпня 2009 року позивач, дізнавшись про розмір призначеної пенсії з інвалідності, звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку основної та додаткової пенсії з урахуванням останніх змін пенсійного законодавства України, в якій посилався на те, що розмір основної пенсії як інваліду 2-ої групи не може бути нижчим ніж вісім мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії, яку він отримує разом з основною пенсією, повинен складати 75% від розміру мінімальної пенсії за віком.
Але, Управління ПФУ у Попаснянському районі, розглянувши заяву позивача, відмовило позивачу в перерахунку його пенсії, про що повідомило позивача своїм листом від 14.07.2009р.
Вважаючи таку відмову незаконною, яка не відповідає вимогам діючого законодавства України та порушує його права як громадянина та пенсіонера по інвалідності, позивач в поданому позові просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в перерахунку додаткової пенсії, та зобов’язати відповідача провести перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру встановленої законодавством України мінімальної пенсії за віком. Справу просив розглянути без його участі.
Представник відповідача відповідно до наданих заперечень заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх необгрунтованість у зв’язку з тим, що відповідно до п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни у ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме – з 01.01.2009р. розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія – 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна пенсія особам, віднесеним до 1 категорії, може призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного в зоні відчуження в 1986-1990р.р. у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Справу просив розглянути без його участі (а.с.18).
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним задовольнити позов в повному обсязі з наступних підстав.
Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. При цьому відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, згідно ч.2 та ч.3 ст.22 Конституції України «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». А відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України «Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом».
Із наданих позивачем документів (а.с.4-7) судом встановлено, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та є інвалідом 2-ої групи, а згідно висновку МСЕК отримане позивачем захворювання пов’язане з виконанням роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому позивач дійсно скористався можливістю досудового врегулювання спірних правовідносин та звертався із заявою до відповідача про перерахунок пенсії та виплати йому недоплачених сум, але відповідач своїм листом відмовив йому в задоволенні заяви, про що свідчить письмова відповідь на а.с.8-9.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’ язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, розмір пенсії для інвалідів 2-ої групи не може бути нижчим ніж вісім мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно ст.50 цього Закону особам, віднесеним до першої категорії та які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Аналізуючи зміст вищенаведених вимог спеціального Закону, який безпосередньо регулює правовідносини між сторонами за цією справою, суд зазначає, що вищенаведені статті є бланкетними нормами, застосування яких неможливе без застосування інших норм, на які посилаються ці норми. Іншими словами, Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачає порядок обчислення та призначення пенсії по інвалідності і такий порядок призначення пенсій регулюється ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
А відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. А відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.10.2008р. був встановлений у розмірі 498 грн. Виходячи з цього судом встановлено, що й мінімальний розмір пенсії за віком на час звернення позивача становив 498 грн.
При цьому суд вважає необгрунтованими посилки представника відповідача на те, що відповідно до п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни у ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином судом встановлено, що на час звернення позивача із заявою про проведення перерахунку пенсії положення ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були чинними та підлягали застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.
У зв’язку з чим суд вважає дії Управління ПФУ у Попаснянському районі щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії неправомірними, які порушують право позивача на отримання з боку держави належного та відповідного пенсійного забезпечення.
Вирішуючи позов таким чином суд враховує, що відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито» сторони звільнені від сплати судового збору, у зв’язку з чим суд вважає необхідним судові витрати, понесені по справі, віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст.ст.9,71,86,158-163,186 КАС України, суд –
Постановив:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Управління ПФУ у Попаснянському районі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку основної та додаткової пенсії.
Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі починаючи з 07 серпня 2009 року провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячної основної та додаткової пенсії як інваліду другої групи, виходячи із розміру основної пенсії – восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії – 75% мінімальної пенсії за віком, а також з урахуванням мінімальної пенсії за віком у розмірі 498 грн.
На постанову може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.
Суддя: