Справа № 2-а-1045/09р./1222

П О С Т А Н О В А  

І М ‘ Я М    У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2009 року                                         Попаснянський районний суд Луганської області  

в складі:  головуючого судді                            Закопайло В.А.                    

при секретарі                                     Талько І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації про стягнення недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

встановив:

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та є інвалідом 2-ої групи, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу щорічно нараховується та сплачується допомога на оздоровлення.  

В поданому позові позивач посилається на те, що відповідачем в порушення вимог ст.48 вищезазначеного Закону щорічна допомога на оздоровлення у 2008 році була виплачена не в повному обсязі на суму 120 грн., тоді як ст.48 Закону передбачено, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення складає п’ять мінімальних зарплат, що на день виплати дорівнювало сумі у розмірі 2625 грн. А тому позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 році та зобов’язати відповідача виплатити йому недосплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 2505 грн. відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До початку судового засідання позивач надав заяву, відповідно до якої позов підтримав в повному обсязі, справу просив розглянути без його участі.

Представник відповідача відповідно до наданих заперечень (а.с.14) заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх необгрунтованість. При цьому справу просив розглянути без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.

Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України законі, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом Україні рішення про їх неконституційність.

Із наданих позивачем письмових доказів (а.с.4-6) судом встановлено, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та є інвалідом 2-ої групи, при цьому згідно висновку МСЕК отримане позивачем захворювання пов’язане з виконанням роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до вимог абз.3 част.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам 2-ої групи складає п’ять мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.5 ст.48 Закону було передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Крім того, ч.7 цієї статті встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Але, відповідно до п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була викладена в новій редакції – «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

При цьому, згідно з постановою КМУ №562 від 12.07.2005р. розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам 2-ої групи починаючи з 12.07.2005р. складає 120 грн. щорічно, а відповідно до наданої відповідачем довідки (а.с.8) щорічна допомога на оздоровлення була виплачена позивачу в лютому 2008 року.

Однак рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були визнані неконституційними, тобто такими, що не відповідають Конституції України. При цьому в п.5 резолютивної частини рішення зазначено, що положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які були визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. А відповідно до п.п.6-7 резолютивної частини цього рішення – «Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що предметом цього адміністративного позову є спірні правовідносини, які виникли між сторонами в частині виплати позивачу у 2008 році належних йому відповідно до вимог чиного законодавства України сум щорічної допомоги на оздоровлення, при цьому дані правовідносини виникли саме після застосування відповідачем положень п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які в подальшому були визнані неконституційними.

А тому суд вважає завлені позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 році судом враховується, що відповідно до ст.59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розмір мінімальної зарплати у 2008 році складав: з 1 січня 2008 року - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн. на місяць. А відповідно до довідки на а.с.8 щорічна допомога на оздоровлення була виплачена позивачу в лютому 2008 року.

У зв’язку з чим розмір недосплаченої позивачу суми щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 році складає: 515х5 – 120 = 2455 грн., і саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.  

Вирішуючи позов таким чином суд враховує, що відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому суд відповідно до вимог ст.94 КАС України вважає необхідним судові витрати, понесені по справі, віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст.ст.9,71,94,158-163,186 КАС України, суд –

Постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 році.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської райдержадміністрації за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 році у розмірі 2455 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити у зв’язку з необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

На постанову може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.

Суддя: