№ 2а-1154/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 року Якимівський районний суд Запорізької області
В складі головуючого судді Куценко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ДАІ № 3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області про поновлення строку для оскарження та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
26 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора роти ДПС ДАІ № 3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції ОСОБА_2 про поновлення строку для оскарження та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В позові зазначено, що 16 квітня 2009 року інспектором роти ДПС ДАІ № 3 прапорщиком міліції ОСОБА_2 винесено постанову АР 097146 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України щодо позивача. Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАЇ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, обєкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і зокрема, ДАЇ по профілактиці та припиненню правопорушень. У тексті постанови зазначено, що позивач - власник транспортного засобу, «керував транспортним засобом» у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці нібито порушення транспортний засіб позивача ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону. До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, яка марка приладу, яким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності. У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів співробітником ДАІ надано не було. Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. Також позивач зазначає, що у зазначений у постанові АР097146 від 16 квітня 2009 року що ніби то він 08 квітня 2009 року о 10-00 годині на 450 км а/д Харків – Сімферополь – Севастополь, керуючи автомобілем Мерседес державний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 118 км/год, чим перевищив встановлену швидкість на 28 км. Слід зазначити, що позивачу невідомо на підставі якого документу винесено постанову про адміністративне правопорушення. Згідно з КпАП постанова має бути винесена на підставі протоколу, який складається в момент скоєння правопорушення, з яким позивача повинні були ознайомити і при бажанні дати мотивовані пояснення та підписати або відмовитися від підпису у разі незгоди. Однак ніякого документу на підставі якого виписана ця постанова позивачу не надавалась і не надсилались. З огляду на викладене позивач вважає, що дії працівника відповідача були незаконними. До того ж, слід вказати, що відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача. За таких умов у діях позивача немає складу правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною постановою.
В зв’язку з викладеними обставинами просить суд поновити строки для оскарження постанови, зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, за відсутністю у його діях складу такого правопорушення.
У судове засідання надійшла заява позивача, у якій він повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити та розглянути справу без його участі.
У судове засідання надійшла заява відповідача, у якій він просить розглянути справу без його участі, позивні вимоги не визнає.
У судове засідання надійшла заява від представника третьої особи, у якій він просить розглянути справу без його участі, проти позовних вимог не заперечує.
Суд дослідивши письмові докази по справі, а саме:
• копію постанови по справі про адміністративне правопорушення АР № 097146 від 16 квітня 2009 року;
• копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 червня 2009 року, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 16 квітня 2009 року інспектором роти ДПС № 3 прапорщиком міліції ОСОБА_2 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АР № 097146 від 16 квітня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 08 квітня 2009 року о 10-00 годині на 450 км а/д Харків – Сімферополь – Севастополь, керуючи автомобілем Мерседес, державний номер НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 118 км/г, чим перевищив швидкість руху на 28 км/г, та допустив правопорушення пункту 12.6 ПДР України. Швидкість руху вимірювалася приладом Візир № 0812531.
Разом з цим, суд вважає, що постанова є необґрунтованою, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Так, прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації (ВШ «Візир» серійний номер 0812531) оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через компютер, тощо. Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото- кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі.
Суду не було надано доказів, стосовно обмежень швидкості на ділянці дороги де було вчинено правопорушення та що саме позивач керував транспортним засобом.
Згідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
Однак досліджені в судовому засіданні докази не є беззаперечливими та переконливими, щодо вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, на пропозицію суду щодо надання своїх заперечень, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того хто саме керував автомобілем Мерседес , державний номер НОМЕР_2.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення постанови АР 097146 від 16 квітня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В зв’язку з тим, що сторони по справи не ставили перед судом питання щодо відмови у задоволенні позову на цих підставах, суд вважає за потрібне поновити строк для оскарження постанови.
Керуючись ст.ст. 122, 247, 284 КУпАП, ст. ст. 9-12, ст. 71 ст.ст. 100, 159-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ДАІ № 3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області про поновлення строку для оскарження та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити в повному обсязі.
Поновити строки для оскарження постанови АР № 097146 від 16 квітня 2009 року інспектора роти ДПС ДАІ № 3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти ДПС ДАІ № 3 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області прапорщика міліції ОСОБА_2 серії АР 097146 від 16 квітня 2009 року про накладення на ОСОБА_1, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Якимівський районний суд Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а вразі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
Постанова вступила в законну силу _______________. Оригінал постанови знаходиться в адміністративній справі № 2а-1154/2009.
Суддя: О.О.Куценко
Секретар: Н.В.Павленко