Справа: № 2-2321/09р.
РІШЕННЯ
іменем України
20 жовтня 2009року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Білінської Г.Б.
при секретарі Коваль Я.І.
з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Шевченківської районної адміністрації м. Львова, третіх осіб Голови Шевченківської районної адміністрації м. Львова, голови міжвідомчої комісії Шевченківської райадміністрації м. Львова, ОСОБА_4 про визнання розпорядження № 673 від 09 червня 2008 року незаконним, -
установив:
22.07.2008 р. ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Шевченківської районної адміністрації м. Львова, третіх осіб Голови Шевченківської районної адміністрації м. Львова, голови міжвідомчої комісії Шевченківської рай адміністрації м. Львова, з участю третьої особи – ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 09 червня 2008 року № 673 «Про ствердження висновку міжвідомчої комісії (протокол № 14 п. 13 від 06.05.2008 року) про технічну можливість розподілу будинку № 106 на вул. Ряснянській у м. Львові».
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що вона та ОСОБА_4 являються співвласниками будинку № 106 на вул. Ряснянській в м. Львові по 1/2 ідеальній частці. В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа про реальний поділ вказаного будинку між ними. На підставі ухвали суду по даній справі Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено будівельно-технічну експертизу на предмет технічно можливих варіантів поділу будинку та присадибної земельної ділянки. Згідно висновку експертизи №513 від 29.12.2007 р. запропоновано три варіанти поділу будинку. 03.04.2008 р. справу було скеровано судом в Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради для дачі дозволу на предмет переобладнання і перепланування жилого будинку. З метою невтручання районної адміністрації в роботу суду представником позивача 14.05.2008 р. направлялось письмове клопотання про те, щоб при дачі висновку міжвідомчої комісії «не давати жодних висновків щодо варіантів поділу житлових приміщень зазначених у висновку Львівського НДІ с/експертиз, оскільки таке суперечитиме діючому законодавству», варіанти поділу житлових приміщень між сторонами встановлюються судом. Проте, в оскаржуваному розпорядженні відповідача дослівно зазначено «висновком міжвідомчої комісії (протокол № 14 п. 13 від 06.05.2008 року) визнана технічна можливість розподілу будинку № 106 по вул. Ряснянській у м. Львові відповідно до таблиці №1 додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи №513 від 29.12.2007 року, варіант 1,2 плану розподілу жилого будинку», - «висновок ствердити». Таким чином, на думку позивача, відповідач всупереч ст.124 Конституції України привласнив собі функції суду, розпорядження від 09.06.2008 р. порушує законні інтереси сторін по цивільній справі, принижує авторитет органу місцевого самоврядування, тому не може залишатись в силі.
В судовому засіданні позивач підтримала позов, пославшись на викладені в ньому обставини, та додатково пояснила, що оскаржуваним розпорядженням безпідставно
затверджено тільки один варіант поділу спірного будинку, хоча в листі суду, яким справа скеровувалась в Шевченківську районну адміністрацію, вказувалось, що слід вирішити питання про можливість його переобладнання відповідно до висновку експертизи. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача – Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що на вимогу Шевченківського районного суду м. Львова на засіданні міжвідомчої комісії Шевченківської районної адміністрації 06.05.2008 р. було розглянуто питання про технічну можливість переобладнання житлового будинку № 106 на вул. Ряснянській в м. Львові. В результаті розгляду комісія прийшла до висновку про технічну можливість розподілу даного будинку відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 29.12.2007 р., варіанти № 1,2 плану розподілу житлового будинку. Розпорядженням голови районної адміністрації від 09.06.2008 р. даний висновок міжвідомчої комісії було затверджено. Оскаржуване розпорядження, яке прийнято у відповідності до повноважень Шевченківської районної адміністрації, жодним чином не впливає на постановлення в подальшому судового рішення по цивільній справі. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа – ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що позов вважає безпідставним, оскільки позивач не вказала, які саме норми діючого законодавства було порушено відповідачем при видачі розпорядження. Навпаки, відповідач діяв у відповідності з вимогами ст. 152 Житлового кодексу України. У висновку будівельно-технічної експертизи є кілька варіантів поділу будинку та тільки в деяких з них передбачено необхідність його переобладнання, на які і вказано у висновку міжвідомчої комісії. Затверджуючи висновок міжвідомчої комісії, Шевченківська районна адміністрація не втрутилась в діяльність суду, а діяла в межах повноважень згідно Положення про районну адміністрацію, яке затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №331 від 25.05.2007р. та відповідно до Положення про міжвідомчу комісію – Додатку №3 до цього рішення. Пунктом 4.7 Положення про міжвідомчу комісію передбачено, що висновки міжвідомчої комісії обов’язково повинні розглядатись райадміністрацією та якщо вони не суперечать діючому законодавству, то підлягають затвердженню. Позов вважає способом затягування розгляду цивільної справи про реальний поділ будинку та просить суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши зібрані по справі письмові докази, з’ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та третя особа по справі - ОСОБА_4 являються співвласниками по 1/2 ідеальній частці будинку № 106 на вул. Ряснянській в м. Львові, питання реального поділу якого є предметом судового спору.
Висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експерти №513 від 29.12.2007р. за результатами проведеної по цивільній справі будівельно-технічної експертизи визначено три технічно можливі варіанти розподілу будинку №106 по вул. Ряснянській у м. Львові між співвласниками.
03.04.2008р. цивільну справу за позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про реальний поділ будинковолодіння №106 по вул. Ряснянській в м. Львові та закріпленої за ним земельної ділянки було скеровано судом в Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради для винесення на розгляд міжвідомчої комісії питання стосовно можливості переобладнання даного будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №513 від 29.12.2007 р.
14.05.2008р. представником позивача – адвокатом ОСОБА_1 на адресу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради направлялось клопотання про те, щоб при дачі висновку міжвідомчої комісії не давались висновки щодо варіантів поділу житлових приміщень зазначених у висновку Львівського НДІ судових експерти, оскільки це суперечитиме діючому законодавству, «варіанти поділу житлових приміщень між сторонами встановлюються судом».
Згідно витягу з протоколу засідання міжвідомчої комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №14 п. 13 від 06.05.2008 р. за результатами розгляду листа Шевченківського районного суду м. Львова №СВ-22 від 03.04.2008 р. про можливість переобладнання житлового будинку №106 на вул. Ряснянській в м. Львові вирішено, що технічно можливо розділити даний будинок відповідно до таблиці № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 513 від 29.12.2007 р. (варіант № 1, 2 плану розподілу житлового будинку).
Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №673 від 09.06.2008р. «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії» за результатами розгляду звернення Шевченківського районного суду м. Львова та висновку міжвідомчої комісії, як вказано в розпорядженні, було затверджено вищевказаний висновок міжвідомчої комісії про технічну можливість розподілу будинку №106 на вул. Ряснянській у м. Львові відповідно до таблиці №1 додатку 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи №513 від 29.12.2007року, варіант 1,2 плану розподілу жилого будинку.
Дані обставини стверджуються поясненнями позивача, представника відповідача та третьої особи в судовому засіданні, а також долученими до справи копію листа Шевченківського районного суду м. Львова від 03.04.2008 р., копією витягу з протоколу засідання міжвідомчої комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №14 від 06.05.2008 р., копією розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №673 від 09.06.2008р. іншими письмовими доказами.
У відповідності до п.4.7 Положення про міжвідомчу комісію при районній адміністрації Львівської міської ради, яке затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №331 від 25.05.2007р. висновки міжвідомчої комісії затверджуються розпорядженням голови районної адміністрації.
Таким чином, на основі аналізу порядку прийняття розпорядження, правомірність якого є предметом судового розгляду, суд вважає, що даним документом тільки було затверджено висновок міжвідомчої комісії про технічну можливість розподілу будинку від 06.05.2008 р. На думку суду, розпорядження не суперечить законодавству, не порушує нічиїх прав та являється документом, прийнятим в межах повноважень голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Тому оспорюване розпорядження, як один із доказів по вищезгаданій цивільній справі, оцінюватиметься судом разом з іншими доказами з дотриманням цивільно-процесуальних норм.
Суд не приймає до уваги та не може покласти в основу рішення покликання позивача на невідповідність оскаржуваного розпорядження діючому законодавству, оскільки такі твердження є голослівними, не підтверджені посиланням на конкретні норми чинного законодавства.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 62, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Шевченківської районної адміністрації м. Львова, третіх осіб Голови Шевченківської районної адміністрації м. Львова, голови міжвідомчої комісії Шевченківської рай адміністрації м. Львова, ОСОБА_4 про визнання розпорядження №673 від 09 червня 2008року незаконним – відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Білінська Г.Б.
Копія вірна
Суддя Білінська Г.Б.