Справа № 22-ц -3118/ 2006р.                                                                   Головуючий 1 інст. Попрас В.О.

Категорія: трудові спори                                                                    Доповідач     Кіпенко І.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 червня 2006 р. Судова колегія судової палати по цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.

суддів    - Кіпенко І.С, Солодкова А.А.,

при секретарі -   Хороших М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного фармацевтичного університету про скасування наказу про оголошення догани, відшкодування моральної шкоди.

встановила:

У лютому 2006р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Національного фармацевтичного університету про скасування наказу НОМЕР_1 від 30.11.2005р. про оголошення догани, відшкодування моральної шкоди в сумі 1000гр.

В обґрунтування свого позову вказувала, що з 02.04.2004р. працює у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскаржуване дисциплінарне стягнення застосовано до неї за систематичне запізнення на роботу 21,22,23 листопада 2005р., без поважних причин, що є незаконним та безпідставним, оскільки в неї були поважні причини запізнення на роботу.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини зазначені в позові, представник відповідача позов не визнав, вказавши, що догану було оголошено на підставі діючого законодавства.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2006р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 рішення Київського районного суду м. Харкова оскаржила в апеляційному порядку. Посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та постановити нове рішення яким задовольнити її позов, вказуючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що вона задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 02.04.2004р. працює в Національному фармацевтичному університеті на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. В період з 21 по 23 листопада 2005р. включно, ОСОБА_1 запізнювалася на роботу, про що було складено відповідні акти. Даний факт не заперечує і позивачка.

Згідно наказу НОМЕР_1 від 30.11.2005р. ОСОБА_1 за систематичне порушення трудової дисципліни було оголошено догану.

Доводи апеляційної скарги, про те, що суд дійшов не вірного висновку щодо поважності причин її спізнень на роботу, безпідставні. Причини порушення трудової дисципліни вказані ОСОБА_1, були предметом судового розгляду в судовому засіданні суду першої інстанції і їм дана належна оцінка.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що вказані позивачкою в судовому засіданні першої інстанції причини запізнення на роботу: 21.11.05 р. - відвідування УМВС України в Харківській області з метою уточнення поданої позивачкою заяви по факту крадіжки; 22.11.05 р. - оплата держмита у відділенні Ощадбанку за подачу позовної заяви; 23.11.05 р. - отримання замовленого листа на пошті і відвідування місцевого суду з метою роз'яснення листа; - не є поважними та такими, що давали позивачці право запізнюватись на роботу і порушувати трудову дисципліну. Статтею ст. 142 КЗпП України передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Правилами внутрішнього розпорядку Національної фармацевтичного університету передбачається обов'язок позивачки перебувати на робочому місці і використовувати весь робочий час для продуктивної праці. Безпосередньо порядок використання робочого часу врегульовано розділом 5 Правил внутрішнього розпорядку і працівник не має права самостійно визначати режим використання ним свого часу. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з заходів стягнення: догана, звільнення (а.с.29-45).

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстав для скасування наказу про дисциплінарне стягнення немає.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав прийти до висновку про неправильність застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що привели, або могли привести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ст. 307, ст. 308, ст.311, п.1 ст.312, 313,315- 317 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2006р. залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення, безпосередньо до Верховного Суду України.