Справа № 2-472/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

              09.11.2009 року Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді                                                                         Федченко В. М.

при секретарі                                                                                 Хименко В.М.

за участю адвоката                                   ОСОБА_1

    розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Борова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Богуславської сільської ради Борівського району Харківської області  про визнання права власності на земельну ділянку згідно договору довічного утримання та  заповіту.

В С Т А Н О В И В:

            28.10.2009року позивач звернулась до Борівського районного суду з позовом, в якому вказала, що 14 грудня 2001року між нею та її батьком - ОСОБА_3 був укладений договір  довічного утримання , посвідчений  приватним нотаріусом  Борівського районного округу Харківської області.

    Рішенням виконавчого комітету  Богуславської сільської ради Борівського району Харківської області, № 30 від 14 листопада 1995року ОСОБА_3  було передано у приватну власність  земельні ділянки  для обслуговування  житлового будинку, господарських будівель , споруд та для  особистого підсобного господарства, загальною площею 0,6304га.

    На протязі  восьми років вона належним чином   виконувала  всі обов»язки, передбачені договором, крім того повністю  обробляла присадибну  земельну ділянку, яка належала  йому на праві  приватної власності.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.  Після його смерті  Позивачка стала  власником житлового будинку  з господарськими будівлями , розташованого за адресою:  АДРЕСА_1, згідно  договору  довічного утримання.

    Житловий будинок був перереєстрований  в Борівському БТІ по реєстру  прав власності нерухомого майна на позивачку.

    Але переоформити на себе присадибну земельну ділянку, виділену для обслуговування житлового будинку вона не змогла  в зв»язку з відсутністю  державного акту на право приватної  власності.  

    25 липня 1998року її батько ОСОБА_3 склав заповіт, зареєстрований  в Богуславській  с/Раді за НОМЕР_1, згідно якого, на випадок смерті заповідає  їй все своє  майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалось.

    Рішенням Богуславської с/Ради її батькові ОСОБА_3 було передано у приватну  власність земельну ділянку  площею 0,3804 для ведення особистого селянського  господарства.  

    ОСОБА_2 не може її нотаріально  переоформити на себе після смерті  батька, так як на неї відсутній Державний акт.

          В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку згідно договору довічного утримання та  по заповіту.

                Представник Богуславської  с/Ради не  заперечує  проти позивних вимог позивача.

        Таким чином, суд вважає, що рішення у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання, відповідно до  ст. 130 ЦПК України.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки згідно ст. 377 ЦК України “ до особи, яка придбала  житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності  на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, встановлених договором”.

    Згідно ст. 1233 ЦК України « заповітом  є особисте розпорядження  фізичної особи  на випадок його смерті», ст. 1235 ЦК України «заповідач  може призначити  своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб…»

            Згідно ст. 1268 ЦК України одним із способів прийняття спадщини є фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, тобто  здійснення  спадкоємцем  дій, які дають змогу вважати, що спадкоємець  відноситься до спадкового майна як до свого.»

            Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України «спадкоємиць  по заповіту або по закону  має право прийняти спадщину чи відмовитись від неї», ч. 5 ст. 1268 ЦК України «незалежно від часу прийняття спадщини воно належить  спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.»

 Крім того дані факти підтверджуються наявними у справі доказами: копією паспорту ОСОБА_2 ( а.с. 4 ), договором довічного утримання ( а.с 6),  витягом про реєстрацію  права власності   на нерухоме майно ( а.с. 7), свідоцтвом про смерть ОСОБА_3  ( а.с. 8),  актом про встановлення та погодження меж земельної ділянки  ( а.с. 11), копією заповіту ( а.с.14), копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 ( а.с. 16).

    З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11,57,60,130 ЦПК України на основі ст. ст.ст. 1233, 1235, 1268 Цивільного Кодексу України, суд, -

                                                                 В И Р І Ш И В :                                                                  

          Визнати  за  ОСОБА_2 право власності  згідно  договору довічного утримання , на земельну ділянку  площею 0,2500га., виділену  рішенням виконавчого комітету Богуславської  с/Ради Борівського району № 30 від 14 листопада 1995року для  обслуговування  житлового будинку  і розташовану  за адресою:  АДРЕСА_1.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності  в порядку спадкування за заповітом , на земельну ділянку площею 0,3804га, виділену  рішенням виконавчого комітету  Богуславської сільської ради  Борівського району Харківської області № 30 від 14 листопада 1995року для  обслуговування  житлового будинку  і розташовану  за адресою:  АДРЕСА_1, після смерті  батька  ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                      В.М.Федченко