Справа № 1-235/2009 р.  

В   И  Р  О  К  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

28 серпня 2009 року  

Сихівський  районний суд м.Львова

в складі: головуючого   Лєсного С.Є.

при секретарі    Гарасим Ю.Б.

з участю:  прокурора   Харлана Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальну справу про обвинувачення:

Д о б р о в о л ь с ь к и й    ОСОБА_1,  уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1,  мешканець   АДРЕСА_1,  українець, гр-н України, ІНФОРМАЦІЯ_2, невійськовозобов*язаний, неодружений,  не працює, згідно ст.89 КК України судимості немає, -  

по ст.ст.15, 185 ч.3 КК України, -  

Р е г у  л ь с ь к и й   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та  мешканець   АДРЕСА_2,  українець, гр-н України, ІНФОРМАЦІЯ_4, невійськовозобов*язаний, неодружений,  не працює, згідно ст.89 КК України судимості немає, -

по ст.ст.15, 185 ч.3 КК України, -  

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 06 червня 2009 року о 19 год. на вул.П.Мирного,22/24, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зняття навісних замків, проникли в приміщення торгового павільйону, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_5,   а саме: мікрохвильову піч „Делонге” вартістю 700 грн. та дубову бочку для розливу вина вартістю 1500  грн., а всього  на загальну суму 2200 грн.  З викраденим підсудні  намагались втекти. Однак свій злочинний умисел  не довели  до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як  на місці вчинення злочину  були затримані працівниками міліції.

Допитані в судовому засіданні підсудні винними себе у вчиненні інкримінованого замаху на крадіжку з проникненням у приміщення визнали повністю, щиро покаялись та дали суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. Ствердили, що 06.06.09. у зв*язку із відсутністю коштів для існування збирали металобрухт. Коли проходили по вул.П.Мирного в м.Львові, біля будинку № 22 побачили металевий кіоск, на дверях якого були навісні замки. Виявили, що даний кіоск не працює, а в ньому знаходяться якісь речі. Вони зняли навісні замки, зайшли у приміщення цього павільйону і побачили там мікрохвильову піч та дубову бочку. Це майно потерпілої і вирішили викрасти. ОСОБА_3 взяв  бочку, а ОСОБА_4 – мікрохвильову піч, разом вони попрямували на вул.Навроцького. На відстані 15 м від кіоску потерпілої були зупинені працівниками міліції, які їх затримали, доставили до Сихівського РВ, де вони про все добровільно розповіли. У вчиненому щиро  розкаюються, просять суд суворо не карати, врахувавши, що вчинили даний злочин у зв*язку із скрутним матеріальним становищем та викрадене ними майно потерпілій повернуто.  

Крім повного визнання своєї вини підсудними, винуватість їх у вчиненні інкримінованого злочину повністю та об’єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, що підтверджуються цими доказами, не оспорювались у судовому засіданні ні самим  підсудним, ні іншими учасниками судового процесу.  

Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вірно кваліфіковано  по  ст.ст.15, 185 ч.3 КК України, так як вони вчинили замах на  таємне  викрадення чужого майна /крадіжку/, поєднану з проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб.           

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення підсудним тяжкого злочину та його роль при вчиненні, особу підсудного, який  судимості згідно ст.89 КК України немає, посередньо  характеризується, щиро розкаюється, проте суд  вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи особу  підсудного, тяжкість злочину та активне сприяння його розкриттю,  вчинення підсудним злочину внаслідок скрутного матеріального становища,  відсутність негативних наслідків, щире розкаяння, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробовуванням, так як  виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, без покладення на нього обов*язків, передбачених ст.76 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення підсудним тяжкого злочину, особу підсудного, який  судимості згідно ст.89 КК України немає, посередньо  характеризується, щиро розкаюється, проте суд  вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи особу  підсудного, тяжкість злочину та активне сприяння його розкриттю,  вчинення підсудним злочину внаслідок скрутного матеріального становища,  відсутність негативних наслідків, щире розкаяння, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробовуванням, так як  виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, без покладення на нього обов*язків, передбачених ст.76 КК України.

 Речові докази (а.с.78-82), повернуті потерпілій ОСОБА_5 під розписку, - слід залишити по-приналежності.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, с у д , -

з  а  с  у  д  и  в  :

ОСОБА_3 визнати винним по ст.ст.15, 185 ч.3 КК  України та призначити  йому покарання  три роки  позбавлення  волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання  з випробовуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

ОСОБА_4  визнати винним по ст.ст.15, 185 ч.3 КК  України та призначити  йому покарання  три роки  позбавлення  волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання  з випробовуванням, встановивши іспитовий строк один рік.

Речові докази залишити  ОСОБА_5

      Запобіжний захід  ОСОБА_3 та ОСОБА_4  залишити підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.