Справа № 2– 2345/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2009 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді - Ванівського О.М.
при секретарі - Яриш О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 29 липня 2000р. у Шевченківському відділі реєстрації актів громадянського стану м.Львова, актовий запис №246. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що подружнє життя у них не склалося у зв’язку із різними поглядами на життя та зловживанням відповідачем спиртними напоями. Близько п’яти років проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують. Шлюб існує формально, примирення не можливе. Від спільного шлюбу народився син ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала та дала пояснення аналогічні позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав та не заперечив щодо розірвання шлюбу.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 29 липня 2000р. у Шевченківському відділі реєстрації актів громадянського стану м.Львова, актовий запис №246. Подружнє життя у них не склалося у зв’язку із різними поглядами на життя та зловживанням відповідачем спиртними напоями. Понад п’ять років сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують. Шлюб існує формально, примирення не можливе. Від спільного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні сторони.
При таких обставинах суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, примирення між ними неможливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дитини, і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29 липня 2000р. у Шевченківському відділі реєстрації актів громадянського стану м.Львова, актовий запис №246.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 – 8,50 грн. судового збору та 7,50 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути при реєстрації розірвання шлюбу в дохід держави з ОСОБА_2 - 17 гривень, звільнивши від сплати ОСОБА_1.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя О.М.Ванівський