Справа №2а-576/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Ванівського О.М.
при секретарі – Яриш О.В.
з участю представника позивача(адвоката) - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області, третя особа: інспектор ДПС ВДАІ з ОАТ та АТІ м.Львова ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та її скасування
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Управління ОСОБА_4 України у Львівській області про поновлення строку на оскарження та скасування постанови про адміністративне правопорушення ВС №109379 від 22.05.2009р.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 22.05.2009 року інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ ОСОБА_3 було винесено щодо нього постанову ВС № 109379 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на мене штраф у розмірі 300 гривень у відповідності до ч. 1 ст. 122 КпАП України. Зазначена постанова надіслана на його адресу рекомендованим листом, яку він отримав 25.05.2008 року під розписку. У постанові зазначено, що в неділю 03.05.2009 року о 14 год. 29 хв. він порушив п. 15.10 «в» Правил дорожнього руху. Постанова базується на фотозйомці приладом «Візир», яким зафіксовано, що він залишив на тротуарі власний автомобіль, не залишивши для руху пішоходів відстань не менше 2 м. за адресою: м. Львів, вул. Вірменська, 30. Однак, разом із ним у м. Львові по вул. Вірменська, 29/2, проживають двоє перестарілих батьків ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (87 років) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (81 рік). У цей день його батькові, інваліду по зору, погіршився стан здоров'я і він змушений був відвозити його до лікарні для надання медичної допомоги. Після надання відповідної допомоги він привіз батька до додому, припаркувавши автомобіль навпроти власного будинку і здійснив вимушену зупинку, щоб провести батька до додому, зважаючи на те, що він не міг самотужки цього зробити. При цьому, позивач ввімкнув аварійну сигналізацію. ОСОБА_1 того, як вбачається із фото фіксації, так званий тротуар, не можна назвати таким, оскільки він не передбачений для проходу людей, оскільки його ширина становить 30 см., і людина по такому рухатись не може, хіба боком. Інших місць паркування, для того щоб не перешкоджати руху транспортних засобів на даній вулиці немає.
В судовому засіданні представник позивача(адвокат) – ОСОБА_1 позов підтримав, давши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив таку задоволити.
Представник відповідача – суб’єкта владних повноважень в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому згідно ст.128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причину неявки чи про відкладення розгляду справи, а тому, згідно ст.128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, десятиденний строк на оскарження постанови, позивачем пропущено з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню.
Згідно ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.122 КпАП України порушенням вважається невиконання вимог дорожніх знаків, зупинки, стоянки та інше.
В судовому засіданні також встановлено, що інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ та АТІ м.Львова ОСОБА_3 22.05.2009р. було винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, який 03.05.2009р. о 14.29 год. в м.Львові по вул. Вірменській, 30 здійснив стоянку автомобіля марки «Опель» д.н. НОМЕР_1 на тротуарі, де для руху пішоходів залишив відстань менше 2 метрів(а.с.2).
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1, позивач здійснив вимушену зупинку, ввімкнувши при цьому аварійну світлову сигналізацію, для того, щоб допомогти його батьку, який є інвалідом по зору і з цих причин не міг самостійно пересуватися без сторонньої допомоги.
Як вбачається із довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої ЛКП «Старий Львів» №980 від 26.05.2009р. в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані і прописані 3 осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5(а.с.9). ОСОБА_5 є інвалідом по зору(а.с.9).
Згідно пенсійних посвідчень: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є пенсіонерами(а.с.10).
Як вбачається із свідоцтва про смерть від 10 серпня 2009р., ОСОБА_6 померла 10 серпня 2009р.(а.с.11).
Згідно п.15.10(в) ПДР України стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається менше 2м. У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно з вимогами п.9.9-9.11 цих Правил.
Як вбачається із пояснення позивача та встановлено судом, позивачем було вжито всіх заходів згідно вимог п.п.9.9-9.11 ПДР України.
Відповідно до ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.7 ППВСУ №6 від 24.06.1988р. «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» суд повинен перевірити: чи накладено стягнення правомочним органом; чиє в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу(посадової особи), який виніс постанову про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшуючі обставини, майновий стан винного.
Згідно ст.254 КпАП України при вчиненні правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення, за виключенням випадків, коли адміністративне стягнення накладається без складення протоколу.
Згідно ч.6 ст.258 КпАП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Судом також встановлено, що прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації.
Виходячи із положень вище згаданих статей, інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ та АТІ м.Львова ОСОБА_3 не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи.
ОСОБА_1 того, із оскаржуваної постанови не вбачається, що при накладенні стягнення враховувалась особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом’якшують чи обтяжують відповідальність.
У відповідності до вимог частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача та третьою особою не надано жодних доказів в підтвердження їх заперечень, які б спростовували пояснення позивача та показання свідків, а тому із врахування встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задоволити повністю.
Керуючись ст.ст. 17,158,159,161,162,167 КАС України, ст.ст.293,294 КпАП України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_2 – задоволити.
Поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ВС №109379 від 22.05.2009р.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №109379 від 22.05.2009р. винесену інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ та АТІ м.Львова ОСОБА_3.
Провадження у справі закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з дня складання постанови у повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку передбаченому ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий О.М.Ванівський