Справа № 2-116/09  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 червня 2009 року        Суворовський районний суд міста Одеси  

у складі:  

головуючого судді             Пепеляшкова О.С.  

при секретарі                         Лапчинській О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду № 20 цивільну справу за позовом   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності, про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення моральної та матеріальної шкоди, зустрічною позовною заявою ОСОБА_5, прокуратури Суворовського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, Фонтанської сільської ради, третя особа Комінтернівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення кам’яного забору та встановлення металевої сітки, стягнення матеріальних збитків, матеріальної та моральної шкоди, відміну рішень Фонтанської сільської ради, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, встановлення межі між земельними ділянками, часткове визнання недійсним договору дарування жилого будинку, зобов’язання вчинити певні дії, надання земельної ділянки, стягнення грошової компенсації   ,  

ВСТАНОВИВ:  

До суду з позовними вимогами звернулись   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яки вказали, що після придбання будинку 29 по вулиці Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області вони намагалися його реконструювати, що викликало опір з боку відповідачів, необґрунтовані вимоги щодо збільшення розміру земельної ділянки за рахунок ділянки позивачів, перешкоджання позивачам у користуванні власністю, відповідачі почали писати безпідставні скарги з вимогами щодо притягнення до відповідальності та звільнення з роботи. Вважаючи скарги такими, що ганьблять честь та гідність, створюють негативну суспільну думку, чим спричиняють моральну шкоду, просили визнати відомості, викладені в скаргах такими, що не відповідають дійсності, стягнути відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 гривень. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили усунути перешкоди в користуванні власністю -   домоволодінням, розташованим на земельній ділянці площею 980   м   2     за адресою – Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешкової, 29 шляхом зобов’язання   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користуванні правом власності, стягнути з відповідачів солідарно компенсацію за спричинену матеріальну шкоду в сумі 10 150 гривень, стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1 відшкодування за спричинену моральну шкоду в сумі 5 000 гривень, на користь ОСОБА_2 відшкодування в сумі 4 000 гривень, на користь ОСОБА_3 - 4 000 гривень.  

До суду з зустрічними позовними вимогами звернулись ОСОБА_5 (в інтересах якої вступила до справи прокуратура Суворовського району міста Одеси), її сини ОСОБА_6, ОСОБА_7, які після неодноразового уточнення вимог, так і не надавши зустрічну позовну заяву в остаточній редакції з повним перерахуванням позовних вимог, не відмовляючись від вимог та не усуваючи суперечливості між ними та їх невизначеності незважаючи на неодноразові пропозиції суду й участь у справі прокуратури Суворовського району міста Одеси, залишивши остаточне вирішення вимог на розсуд суду, посилаючись на те, що вони, будучи власниками домоволодіння (титульними землекористувачами тощо),   розташованого на земельній ділянці площею 800   м   2     за адресою – Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29-а, внаслідок незаконних дій сусідів   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 й ОСОБА_8 (що незаконно придбали будинок з невірним зазначенням площі земельної ділянки) по встановленню кам’яної огорожі на їх ділянці, демонтажу металевої сітки-огорожі, отримавши дозвіл тільки на реконструкцію будинку вирили котлован, що призвело до руйнування погребу й продуктів харчування в ньому, закрили світло реконструкцією будинку, й внаслідок постійних сварок та конфліктів, а також побоїв, незаконних дій Фонтанської сільської ради по визначенню розміру земельних ділянок сім’я ОСОБА_7 зазнала значних безпідставних моральних страждань, вимушена була лікуватись, у зв’язку з чим просили:  

- зобов’язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 104 м   2   , повернути 175 м   2   землі й знести кам’яну огорожу, розташовану на земельній ділянці ОСОБА_9 та сім’ї ОСОБА_9, натягнути металеву сітку з боків будинку і очистити землю від бетону;  

- встановити межу між земельними ділянками № 29 й 29-а по вулиці   Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області згідно наказів совгоспу «50-Річчя Великого Жовтня» № 53К від 14.12.1979 року й № 24К від 21.05.1979 року, закрипівши за ними земельну ділянку площею 850   м   2   ;  

- визнати недійсним договір дарування жилого будинку ОСОБА_10 на користь   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині розміру земельної ділянки 980 м   2   ;  

- скасувати рішення Фонтанської сільської ради від 28.05.2002 року № 17-ХХІV «Про розгляд звернення ОСОБА_5 по питанню землекористування», від 25.02.1998 року за № 15 про закріплення земельної ділянки в розмірі 980 м   2   , розташованою за адресою   – Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29,   за ОСОБА_10, рішення виконкому Фонтанської сільської ради від 28.05.2002 року про приватизацію земельної ділянки за адресою -   Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29  

- визнати недійсним державний акт на земельну ділянку № 1933 від 15.01.2003 року, виданий   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11;  

- надати ОСОБА_5 іншу земельну ділянку у зв’язку з неможливістю повернення примусово відчуженої земельної ділянки;  

- у випадку неможливості повернення незаконно відчуженої земельної ділянки в натурі стягнути на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 компенсацію в сумі 50 000 гривень;  

- стягнути з відповідачів солідарно вартість пошкоджених продуктів харчування в сумі 1 500 гривень, вартість ремонту погребу в сумі 2 000 гривень, вартість придбаних медикаментів на лікування в сумі 3 000 гривень,  

- зобов’язати усіх відповідачів відшкодувати моральну шкоду в сумі 100 000 гривень;  

- стягнути з Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області відшкодування моральної шкоди на користь   ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 25 000 гривень;  

- перебудувати будинок № 29   по вулиці   Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області так, щоб лучи сонця спрямовувались у вікна сусіднього будинку № 29-а не менше ніж 2,5 години на день;  

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_12 та позивач й представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовних заявах обставини, зазначаючи, що порядок користування земельними ділянками, внаслідок якого позивачами було приватизовано 980   м   2   землі за адресою – Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29, склався з 1980 року й суперечки між сусідами щодо розміру земельної ділянки (відповідно до висновку експерта тощо) виникли лише після початку реконструкції будинку, договір купівлі-продажу будинку на ім’я ОСОБА_9 не містить зазначення розміру земельної ділянки, відповідачі по справі перешкоджають власникам будинку та земельної ділянки площею 980   м   2     за адресою – Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29, шляхом не допуску до власності, не допуску проведення будівельних та ремонтних робіт й знищення поведеного ремонту, землерийних робіт, чисельних безпідставних скарг та звернень у різні інстанції, до злочинних дій з боку ОСОБА_6 у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, що спричинило матеріальні збитки у вигляді оплати простою будівельних бригад, лікування   ОСОБА_1, здоров’я якої погіршилось внаслідок протиправних дій відповідачів. Вважаючи, що дій відповідачів спричинили моральну шкоду у зв’язку з неможливістю користування власністю, просили її відшкодувати а також стягнути на їх користь судові витрати, пов’язані з проведенням експертизи тощо. Крім іншого представник позивача вказав про наявність безпідставного звернення, а саме - докладної від 08.05.2002 року з боку ОСОБА_5 до ДАІ УВС місті Одесі, в яких викладено відомості, що ганьблять честь та гідність, просив їх спростувати та відшкодувати у зв’язку з цим моральну шкоду; на підставі викладеного заявлені вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не визнали в повному обсязі та просили в їх задоволені відмовити.  

ОСОБА_5 (яка в судовому засіданні припускала неодноразові образи в бік позивачів та їх представника), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позовні вимоги   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не визнали в повному обсязі та заперечували проти їх задоволення, просили викладені в зустрічних позовних заявах власні вимоги задовольнити в повному обсязі, проте всі свої вимоги озвучити не змогли але зазначили, що від заявлених вимог не відмовляються та покладаються на суд у визначенні їх остаточного обсягу та пріоритету.   ОСОБА_5, до пояснень якої приєднались ОСОБА_6 й ОСОБА_7, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала а вимоги зустрічного позову просила задовольнити виходячи з того, що сім’я ОСОБА_7 користується вказаним домоволодінням вже 28 років, наказами совгоспу „50 Річчя Великого Жовтня” визначено розмір суміжних земельних ділянок по 800   м   2   ,   у 1980 році ОСОБА_9 придбала будинок 29-а по вулиці Терешковій, але Фонтанська сільська рада неправомірно визначила розмір земельної ділянки ОСОБА_10, внаслідок чого будинок ОСОБА_10 був подарований позивачам по справі з невірним зазначенням розміру земельної ділянки, в порушення вимог земельного законодавства розміри суміжних земельних ділянок Фонтанською сільською радою були залишені без змін, безпідставно дозволено провести приватизацію та неправомірно видано державний акт на право власності на землю, у зв’язку з чим сім’я ОСОБА_9 неодноразово зверталась у різні інстанції. Позивачі по справі незаконно на думку відповідачів користуються спірною частиною земельної ділянки, проводять будівництво з порушенням всіх норм та правил й побудували високу кам’яну огорожу, що перекриває нормальний доступ світла на ділянку ОСОБА_9, внаслідок робіт зруйноване підвал, знищене майно відповідачів, відповідачам вказаним діями завдано тілесних ушкоджень, матеріальної та моральної шкоди, що також призвело до смерті ОСОБА_13, про що свідчать неодноразові перевірки органів прокуратури й позиція апеляційного суду Одеської області.  

Представники прокуратури Суворовського району міста Одеси, що представляє інтереси особи похилого віку пенсіонерки ОСОБА_5, вважали вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вказавши проте, що правових підстав для звернення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до суду не було, ставлення до позовних вимог   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх правову оцінку не сформулювали.  

Представники Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та Комінтернівської державної нотаріальної контори до судового засідання не з’явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно, надали до суду заяви з проханням розглядати справу у відсутність їх представників.  

Вислухавши думку учасників процесу, що з’явились, дослідивши надані докази та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні вимог   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 має бути відмовлено в повному обсязі з наступних підстав.  

Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 на адресу Комінтернівського РВ УМВС України в Одеській області відповідач не заперечувала факту того, що домоволодіння, розташоване на земельній ділянці, виділеній в користування ОСОБА_14 площею 1 700   м   2   (що також підтверджується копією особового рахунку № 955 по земельній шнуровій книзі № 497)   , було розділено за рішенням суду між   й ОСОБА_14 й ОСОБА_10 та по землекористуванню між ними спорів не було (т. 1 а.с. 45, 205). Вказані обставини також підтверджуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.07.2003 року Комінтернівського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про те, що після розірвання шлюбу подружжя ОСОБА_14 й ОСОБА_10, оскільки не було можливості розділити ділянку на 2 рівнозначні частини так як в середині ділянки знаходився будинок, була встановлена межа вздовж стінки будинку, на іншій частині ділянки залишилось літне домоволодіння, площа земельної ділянки ОСОБА_10 відповідно склала 998   м   2   , ОСОБА_14 – 696 м   2   (т.2 а.с. 83-86).   Ухвалою Комінтернівського народного суду Одеської області від 13.06.1978 року затверджено мирову угоду по розділу домоволодіння, розташованого за адресою - Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29, між ОСОБА_10 й ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 15).  

Наказом № 53К по совгоспу „50 Річчя Великого Жовтня” від 14.12.1979 року земельну ділянку, що обліковується за ОСОБА_14 в розмірі 800   м   2   , закріпити за ОСОБА_9 (т.1 а.с. 14, 194-196). Проте відчуження ОСОБА_14 на користь ОСОБА_9 домоволодіння 29-а згідно договору купівлі-продажу будинку літнього типу відбулось 19.01.1980 року та посвідчено виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради без зазначення розміру земельної ділянки а ні за фактичним користуванням, а ні за відповідними правовими підставами (т.1 а.с. 16); власнику було дозволено здійснення будівництва господарчих споруд та ремонт житла (т.1 а.с. 20, 21). Будинок 29-а по вулиці Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області згідно технічного паспорту розташований на земельній ділянці площею 678 м   2   , (т. 2 а.с. 58-63). В цьому будинку були зареєстровані та мешкали син власника ОСОБА_13, його дружина ОСОБА_5, був зареєстрований ОСОБА_7.  

Відповідно до наказу № 24”к” від 21.05.1979 року совгоспу „50 Річчя   Великого Жовтня” за ОСОБА_10 закріплено земельну ділянку площею 800   м   2   (т. 1 а.с. 197-202).   Згідно архівного витягу з рішення № 28 від 25.12.1997 року Фонтанської сільської ради ОСОБА_10 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,082 Га (т.1 а.с. 135); проте рішенням виконавчого комітету Фонтанської сільської ради № 15 від 25.02.1998 року за ОСОБА_10 закріплено земельну ділянку площею 980   м   2   та встановлено межі земельної ділянки в натурі (т.1 а.с. 31, 207), а   рішенням виконавчого комітету Фонтанської сільської ради   Комінтернівського району Одеської області № 54 від 29.01.2001 року за ОСОБА_10 оформлено право власності на жилий будинок з господарчими будівлями і спорудами, розташований   за адресою – Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29, й вирішено видати свідоцтво про право власності (т. 1 а.с. 7). Відповідно до договору дарування, посвідченого Комінтернівською районної державною нотаріальною конторою Одеської області 25.06.2001 року ОСОБА_10 подарувала ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_3 в рівних частках будинок 29 по вулиці Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, розташований на земельній ділянці площею 980   м   2   , та який належав дарителю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області 12.06.2001 року (т. 1 а.с. 4). Вказаний договір зареєстровано в Комінтернівському РБТІ 25.06.2001 року.  

Згідно акту обстеження житлового будинку   29 по вулиці Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області від 20.11.2001 року будинок підлягає реконструкції (т.1 а.с. 6).   Рішенням виконкому Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 132 від 27.12.2001 року ОСОБА_1 на підставі наявного технічного висновку Комінтернівської райархітектури дозволено проведення реконструкції жилого будинку   29 по вулиці Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області (т.1 а.с. 5). По самовільно початому будівництву ОСОБА_1 контролюючими організаціями вносились приписи щодо його припинення до надання відповідних дозвільних документів (т.1 а.с. 237-239, 241-242, 245, т. 4 а.с. 87-88).  

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.03.2002 року Комінтернівського РВ УМВС України в Одеській області встановлено факт демонтажу 12.03.2002 року під час наведення порядку ОСОБА_13 металевої сітки із стовбурами, що розмежовували земельні ділянки сусідів з мотивів того, що металева сітка знаходилась на його частині ділянки та є його власністю (т. 1 а.с. 41).  

Під час вирішення земельного конфлікту   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 перешкоджали   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користуванні земельною ділянкою площею 980 м   2   та домоволодінням 29 по вулиці Терешковій   в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області,   що підтверджується поясненнями позивача ОСОБА_1, частково не заперечуються відповідачами, та встановлено матеріалами справи (т. 1 а.с. 41, 216, 220, т. 2 а.с. 72, т. 4 а.с. 171).  

30.04.2002 року відбулось засідання постійної комісії з питань землекористування Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, рішенням якої залишено площу земельних ділянок без змін у зв’язку з тим, що землекористування склалося з 1979 року та не було претензій по межах земельних ділянок (т. 1 а.с. 8-10). 13.05.2002 року за вказаним рішенням було здійснено відновлення межі між землекористувачами по вулиці Терешковій 29 та 29-а в селі Фонтанка (т. 1 а.с. 216, 217). Рішенням Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 28.05.2002 року за № 17-XXIV вказану межу між земельними ділянками затверджено, за співвласниками житлового будинку № 29 закріплено земельну ділянку площею 980 м   2   , надано дозвіл на її приватизацію, вказано внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації (т.1 а.с. 218-219), надано дозвіл на будівництво капітального паркану між земельними ділянками, що й було здійснено (т. 1 а.с. 222, 224).  

28.05.2002 року рішенням Фонтанської сільської ради Комінтернівського району № 19 у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 передано земельну ділянку відповідно площею 0,033, 0,033 та 0,032 Га, вирішено видати й зареєструвати державний акт на право приватної власності згідно встановлених в натурі меж ділянки; право власності за останніми на земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі, реєстрація же земельної ділянки за адресою – Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вулиця Терешкової, 29-а – відсутня (т. 2 а.с. 188-194, т. 4 а.с. 51-52, 152).  

Прокуратурою Комінтернівського району Одеської області 27.10.2002 року внесено протести на рішення Фонтанської сільської ради від 25.02.1988 року за № 15 «Про розгляд заяв з питань землекористування та за № 17-XXIV від 28.05.2002 року «Про розгляд звернення ОСОБА_5Г.», які рішенням шостої сесії Фонтанської сільської ради XXIV скликання залишені без задоволення, а рішення – без змін (т. 3 а.с. 229-230, 231-233, т. 4 а.с. 173).  

Згідно висновку № 4706 судової будівельно-технічної експертизи від 16.01.2004 року встановлено, що існуючий порядок користування земельними ділянками за адресою   – Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29-а й 29 наступний: ділянка № 29 – довжина меж складає по вулиці Терешковій 21,82 м, по лівій межі з ділянкою № 29-а 48 м, по задній межі 21,12 м, по правій межі 21,8 м, загальна площа земельної ділянки складає 994   м   2   ; ділянка № 29-а довжина меж складає по вулиці Терешковій 13,61 м, по лівій межі з ділянкою № 27 16,23+0,38+4,82+9,5+17,55 м, по задній межі 15,37 м, по правій межі з ділянкою № 29 48 м, загальна площа земельної ділянки складає 675   м   2   . Д   ійсно існуюча межа між   ділянками   № 29 й № 29-а проходить по зовнішній межі огорожі з ракушечника з боку   ділянки   № 29-а відповідає державним актам на право приватної власності на землю від 15.01.2003 року, виданих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а виявлені розбіжності в площах досліджуваних земельних ділянок пов’язані: ділянки № 29-а збільшена на 14 м   2   (за фактом 994 м   2   замість 980 м   2   відповідно до державних актів) з наявністю надлишків з боку вулиці Терешкової з урахуванням умовного кордону; № 29-а зменшена на 3 м   2   (за фактом 675 м   2   замість 678 м   2   за технічним паспортом від 08.09.2003 року) – довжина правої бокової межі з ділянкою № 29 замість 48,47 м складає 48 м. (т. 1 а.с. 106-110).  

24.06.2005 року померла ОСОБА_10 та після її смерті спадкова справа не відкривалась, судом в якості правонаступника за позовними вимогами про визнання частково недійсним договору дарування від 25.06.2001 року   ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 притягнуто Фонтанську сільську раду Комінтернівського району Одеської області   (т. 4 а.с. 68, 106, 125).  

17.07.2002 року померла ОСОБА_16, після смерті якої до Першої Єнакіївської державної нотаріальної контори Донецької області звернувся її син ОСОБА_13, заява прийнята державною нотаріальною конторою (т. 1 а.с. 247, 357). ОСОБА_13 помер 23.04.2006 року (т. 3 а.с. 17). Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.07.2007 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07.11.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на майно – будинок 29-а по вулиці Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_13 відмовлено з підстави того, що у спадкодавця не виникло права на спірне майно, а спадкувати це майно слід після смерті ОСОБА_9 (т. 4 а.с. 56-57,58-59). Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.04.2009 року, що набрало чинності 07.05.2009 року, за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнано право власності в рівних частках на житловий будинок з господарчими будівлями й спорудами, розташований на земельній ділянці площею 800 м   2   по вулиці   Терешковій 29-а в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, що залишилось після смерті ОСОБА_9, померлої 17.07.2002 року та ОСОБА_17, померлого 23.04.2006 року на підставі того, що ОСОБА_9 19.01.1980 року придбала будинок літнього типу, під який їй 14.12.1979 року потім було відведено земельну ділянку площею 800   м   2   , та який після реконструкції відповідає вимогам будівельних норм та правил (т. 4 а.с. 178-179).  

ОСОБА_5 у зв’язку з вирішенням земельного спору зверталась у різні інстанції та установи, в тому числі вона 07.05.2002 року звернулась до ДАІ УВС міста Одеси з докладною щодо поведінки «молодчиков в нетрезвом состоянии во главе с ОСОБА_8 и лейтенантом милиции табельный номер 00-91 с белой кобурой» при вирішені спірного земельного питання (т. 1 а.с. 55).  

Сторони заперечень щодо обсягу досліджених доказів не висловили,   ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували проти достовірності доказів, проте яких саме – найменування, реквізитів документів або аркушів справи вказати не змогли.  

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.  

З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний Кодекс України, проте згідно прикінцевим і перехідним його положенням і у зв'язку з тим, що правовідносини між сторонами виникли до вказаної дати, до них застосовуються правила Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, відповідно до статей 7, 440, 440-1 якого громадянин вправі вимагати по суду спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності, м   оральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.  

Мінімальний розмір заробітної плати на час звернення до суду позивачів з вимогами про відшкодування моральної шкоди з 1 січня 2002 року складав 140 гривень на місяць, а з 1 липня 2002 року - 165 гривень на місяць на підставі   статті 1   Закону України від 13.12.2001 року № 2896-III «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік».  

Відповідно до положень частини 2 статті 48 Закону України «Про власність», якій діяв у той час, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.  

Таким чином, вирішуючи   вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гід   ності та ділової репутації та відшкодування у зв’язку з моральної шкоди суд виходить з того, що оскільки позивачами не зазначено, які саме відомості суду слід визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать честь і гідність позивача, не вказано на спосіб спростування, та суд доходить до висновку про те, інформація, що викладається у зверненнях відповідачів є такою, що не може бути підставою для задоволення позову, оскільки у цьому випадку мала місце реалізація конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації та в цій частині позову має бути відмовлено.  

Стосовно шкоди, заданої протиправними діями сторін суд виходить з наступного.  

Згідно статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона відповідно до вимог статті 60 ЦПК України зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини, відповідно до положень статті 61 ЦПК України, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях – стаття 60 ЦПК України.  

Статтею 42 Земельного Кодексу в редакції від 18.12.1990 року, який діяв на час існування спірних земельних правовідносин, визначає, що громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, що сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою. Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі. Якщо згоди на використання та розпорядження спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується судом.  

При переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди – стаття 30 ЗК України.  

До відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території відповідно до статті 9 ЗК України крім іншого також належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, погодження проектів землеустрою, погодження будівництва жилих та інших будівель і споруд на земельних ділянках, що перебувають у власності або користуванні, вирішення земельних спорів у межах своєї компетенції тощо.  

Змісту вказаних статей Земельного Кодексу в редакції від 18.12.1990 року також відповідають норми статей 12, 90, 91 Земельного Кодексу Української РСР в редакції від 08.07.1970 року.  

А відповідно до положень частин 1 та 2 статті 120 Земельного Кодексу України в редакції від 25.10.2001 року що набрав чинності з 01.01.2004 року, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, а якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, сприяючи сторонам у здійсненні їх прав шляхом роз'яснення, їх прав та обов'язків, попередивши про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій,   на підставі наявних та безпосередньо досліджених у справі доказів,   створивши учасникам процесу всі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін й діючи лише в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів дійшов до висновку про те, що між колишніми співвласниками домоволодіння 29 по вулиці Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області   ОСОБА_14 й ОСОБА_10 внаслідок розділу домоволодіння у 1978 році склався такий порядок користування земельною ділянкою площею 0,17 Га, відповідно до якого ОСОБА_10 користувалась ділянкою площею 0,0994 Га, а ОСОБА_14 земельною ділянкою площею 0,0675 Га, який ніким не оспорювався (правомірний власник домоволодіння 29-а по вулиці Терешковій ОСОБА_9 а ні особисто, а ні через своїх представників до суду або іншого органу, правомочному вирішувати земельні спори, не зверталась), межа спільного землекористування була визначена колишніми власниками в натурі у вигляді огорожі, порядок існував та підтримувався наступними власниками домоволодінь більше 23 років до фактичного демонтажу   12.03.2002 року ОСОБА_13 металевої сітки із стовбурами, що розмежовували земельні ділянки сусідів, розбіжності в розмірах земельних ділянок не пов’язані з питаннями суміжного землекористування або незаконного захоплення частин суміжних ділянок сторонами по справі та огорожа, зведена на межі ділянок відповідає державним актам про право приватної власності на землю. На підставі викладено суд вважає правомірним та обґрунтованим рішення від 30.04.2002 року постійної комісії з питань землекористування Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, яким залишено площу земельних ділянок без змін, у зв’язку з чим у суду немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про встановлення межі між земельними ділянками № 29 й 29-а по вулиці   Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області згідно наказів совгоспу «50-Річчя Великого Жовтня» № 53К від 14.12.1979 рокуй № 24К від 21.05.1979 року, закрипівши за ОСОБА_5 земельну ділянку площею 850   м   2   ; визнання недійсним договору дарування жилого будинку ОСОБА_10 на користь   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині розміру земельної ділянки 980 м   2   , зобов’язання відповідно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 104 м   2   й повернення 175 м   2   землі й знесення кам’яної огорожі, зобов’язання натягнути металеву сітку з боків будинку та очистити землю від бетону, про скасування рішень Фонтанської сільської ради від 28.05.2002 року № 17-ХХІV «Про розгляд звернення ОСОБА_5 по питанню землекористування», від 25.02.1998 року за № 15 про закріплення земельної ділянки в розмірі 980 м   2   , розташованою за адресою   – Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29,   за ОСОБА_10, рішення виконкому Фонтанської сільської ради від 28.05.2002 року про приватизацію земельної ділянки за адресою -   Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29, та, як наслідок, про визнання недійсними державних актів на земельну ділянку № 1933 від 15.01.2003 року, виданих   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11; про   надання ОСОБА_5 іншої земельної ділянку у зв’язку з неможливістю повернення примусово відчуженої земельної ділянки або у випадку неможливості повернення незаконно відчуженої земельної ділянки в натурі стягнути на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 компенсацію в сумі 50 000 гривень, стягнення   з Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області відшкодування моральної шкоди на користь   ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 25 000 гривень.  

Крім того безумовній відмові підлягають вказані вимоги ОСОБА_5, в інтересах якої також виступала прокуратура Суворовського району міста Одеси, оскільки вона право на домоволодіння 29-а по вулиці Терешковій не набула, в задоволенні її відповідних вимог про визнання права власності в порядку спадкування Комінтернівським районним судом Одеської області відмовлено, будь-які претензії земельного характеру до позивачів за первинною позовною заявою не мають правового обґрунтування.  

Суд критично ставиться до наказу № 53К по совгоспу „50 Річчя Великого Жовтня” від 14.12.1979 року про закріплення земельної ділянки, що обліковується за ОСОБА_14 в розмірі 800   м   2   , за ОСОБА_9, оскільки відчуження вказаної домоволодіння відбулось пізніше - 19.01.1980 року, та цей договір не містить зазначення розміру земельної ділянки. Наказ № 24”к” від 21.05.1979 року   та рішення № 28 від 25.12.1997 року Фонтанської сільської не суперечать встановленим обставинам по справі.  

Статті 71, 74, 75, 80   ЦК України в редакції 1963 року встановлюють   загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), в три роки, яка застосовується судом незалежно від заяви сторін, та закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові (але вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом незалежно від закінчення строку позовної давності). ОСОБА_6 й ОСОБА_7 звернулись до суду з зазначеними вимогами про визнання   рішення Фонтанської сільської ради від 28.05.2002 року  від 25.02.1998 року за № 15 про закріплення земельної ділянки в розмірі 980 м   2   , 25.11.2002 року, поважних причин пропуску строку позовної давності не довели, строк поновити суд не просили.  

Вимоги ОСОБА_6 та А.Л. крім перелічених підстав задоволенню не підлягають також виходячи з норми 120 Земельного Кодексу України в редакції від 25.10.2001 року що набрав чинності з 01.01.2004 року, оскільки вони набули право на домоволодіння 29-а по вулиці Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області лише 07.05.2009 року та відповідне право лише на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком й на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, а не на 0,08 Га, на якому як зазначено в цьому рішенні суду розташоване спадкове домоволодіння.  

Позовні вимоги   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 зобов’язати позивачів   перебудувати будинок № 29   по вулиці   Терешковій в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області так, щоб лучи сонця спрямовувались у вікна сусіднього будинку № 29-а не менше ніж 2,5 години на день, задоволенню не підлягають, оскільки згідно положень частини 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, які проте до суду в цьому провадженні з відповідними вимогами не звертались,   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до суду вимог про знесення самочинного будівництва – будинку або приведення його в попередній стан не заявляли.  

Враховуючи відсутність прав відповідачів на земельну ділянку площею 0,098 Га по вулиці Терешковій, 29, в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, правомірними є вимоги позивачів усунути перешкоди в користуванні власністю – домоволодінням, розташованим на цій земельній ділянці шляхом зобов’язання   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити перешкод власникам домоволодіння та земельної ділянки в здійсненні права власності та с   тягнення в солідарному порядку   на користь кожного з позивачів відшкодування за спричинену моральну шкоду, суму якої з урахуванням   суті позовних вимог, характеру діянь відповідачів, їх соціального статусу та матеріального стану, фізичних й моральних страждань потерпілих, а також інших негативних насл   ідків, до яких призвело вказане порушення, в контексті принципів справедливості та розумності суд вважає за необхідне визначити в розмірі 1 000 гривень в солідарному порядку з відповідачів на користь кожного позивача   .  

Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної неправомірними діями   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позивачам за первинною позовною заявою, то вони задоволенню не підлягають через недоведеність всупереч вимогам статі 10 ЦПК України їх розміру а також причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідачів та настанням матеріальної шкоди.  

З тих самих підстав а також з підстав недоведеності неправомірних дій позивачів не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування вартості пошкоджених продуктів харчування в сумі 1 500 гривень, вартості ремонту погребу в сумі 2 000 гривень, вартості придбаних медикаментів на лікування в сумі 3 000 гривень, а також зобов’язання усіх відповідачів відшкодувати моральну шкоду в сумі 100 000 гривень.  

Судом не приймаються до уваги інші пояснення сторін як такі, що не мають правового значення для вирішення спору по суті.  

Відповідно до статті 88 ЦПК України з стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені  нею і документально підтверджені судові витрати, проте документального підтвердження сплати судових витрат позивачами суду не надано.  

На підставі викладено та статі 40 Конституції України, статей 7, 71, 74, 75, 80, 440, 441-1   Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року,   частини 2 статті 48 Закону України «Про власність»,   статті   1 Закону України від 13.12.2001 року № 2896-III «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік», статті 376 ЦК України від 16.01.2003 року, статей 12, 90, 91 Земельного Кодексу Української РСР в редакції від 08.07.1970 року,   с   татей 9, 30, 42 Земельного Кодексу в редакції від 18.12.1990 року, частин 1 та 2 статті 120 Земельного Кодексу України в редакції від 25.10.2001 року що набрав чинності з 01.01.2004 року  

Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 81, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4   задовольнити частково.  

Усунути перешкоди в користуванні власністю – домоволодінням, розташованим на земельній ділянці площею 980 квадратних метрів за адресою – Одеська область, Комінтернівській район, село Фонтанка, вулиця Терешковій, 29 шляхом зобов’язання   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користуванні права власності.  

Стягнути в солідарному порядку з   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 відшкодування за спричинену моральну шкоду в сумі 1 000 гривень   .  

Стягнути в солідарному порядку з   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 відшкодування за спричинену моральну шкоду в сумі 1 000 гривень   .  

Стягнути в солідарному порядку з   ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 відшкодування за спричинену моральну шкоду в сумі 1 000 гривень   .  

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.  

В задоволенні позовних вимог   ОСОБА_5, прокуратури Суворовського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, Фонтанської сільської ради, третя особа Комінтернівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знесення кам’яного забору та встановлення металевої сітки, стягнення матеріальних збитків, матеріальної та моральної шкоди, відміну рішень Фонтанської сільської ради, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, встановлення межі між земельними ділянками, часткове визнання недійсним договору дарування жилого будинку, зобов’язання вчинити певні дії, надання земельної ділянки, стягнення грошової компенсації – відмовити повністю.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя