У Х В А Л А

17 липня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_2 до прокуратури Львівської області, Служби автомобільних доріг у Львівській області (далі - Служба), третя особа - ОСОБА_3, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Ухвалою Верховного Суду України від 31 травня 2017 року відмовлено у допуску до провадження вищевказаної справи за заявою ОСОБА_1 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року.

13 липня 2017 року ОСОБА_1 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_2 вдруге подав до Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до заяви про перегляд судових рішень та порядок її подання встановлені статтями 239 та 2391 КАС.

Заява ОСОБА_1 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вимогам.

Так, у заяві заявник порушує питання про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року (справа № К/800/26941/16), а в прохальній частині заяви просить скасувати не тільки оскаржувану ухвалу суду, а й ухвалу цього ж суду від 16 травня 2017 року, постановлену в іншій адміністративній справі № К/800/34180/16 за позовом ОСОБА_1 до Служби про визнання дій протиправними.

Крім того, заявник зазначає, що вирішуючи питання про те, хто має право звертатися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні дорогою, касаційний суд дійшов діаметрально протилежного висновку в ухвалі від 16 травня 2017 року, ніж у оскаржуваній ухвалі суду.

Зважаючи на те, що тільки за однією заявою здійснюється перегляд одного рішення касаційного суду, то заявнику слід визначити яку саме ухвалу Вищого адміністративного суду України має переглянути суд за його заявою, а також уточнити, які саме рішення суду касаційної інстанції підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, і у відповідності до пункту 3 статті 2391 КАС додати їх до заяви.

Крім того, до заяви заявник не додав документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» який набрав чинності з 1 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлена у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 2203002, р/о № 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102; код банку отримувача - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 (у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)», символ звітності 207).

За таких обставин та відповідно до вимог частини другої статті 2392 КАС заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 2392 КАС).

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 238, 239, 2391 , 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2017 року залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків до 7 серпня 2017 року.

Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліків протягом установленого строку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко