ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

18 липня 2017 року справа № 912/2365/16

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянувши заяву арбітражного керуючого Стіфутіна Ігора Валерійовича про забезпечення позову у справі № 912/2365/16

за позовом арбітражного керуючого Стіфутіна Ігора Валерійовича,

до відповідачів:

І - Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації",

ІІ - Приватного підприємства "Юліус",

ІІІ - Приватного підприємства "Цитрус Лайм",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІІІ - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк",

про визнання недійсними запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Стіфутін Ігор Валерійович, як ліквідатор Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, що містить наступні вимоги:

- визнати недійсним з моменту вчинення запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 121,7 кв.м. за Приватним підприємством "Юліус";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу, укладений 12.10.2007 між Приватним підприємством "Юліус" та Приватним підприємством "Цитрус Лайм" щодо купівлі-продажу вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 посвідченого 12.10.2007 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3106.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2016, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2016 у даній справі скасовано; справу № 912/2365/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

07.07.2017 матеріали справи № 912/2365/16 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Кіровоградської області № 125 від 07.07.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 912/2365/16, за результатами якого справу призначено судді Шевчук О.Б.

Ухвалою від 10.07.2017 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.08.2017.

14.07.2017 до господарського суду надійшла заява позивача про забезпечення позову. Відповідно до цієї заяви позивач просить заборонити Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області реалізацію нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач посилається, зокрема, на те, що предметом позову є, в тому числі, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу, укладеного 12.10.2007 між Приватним підприємством "Юліус" та Приватним підприємством "Цитрус Лайм" щодо купівлі-продажу вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відчуження нерухомого майна на підставі спірного договору купівлі-продажу здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а сам предмет договору реалізовано Приватним підприємством "Юліус", тоді як власником цього майна є засновник підприємства.

Позивач стверджує, що нежитлове приміщення, яке є предметом спірного договору, наразі реалізується державною виконавчою службою і реалізація цього майна може утруднити виконаня рішення господарського суду у даній справі у випадку задоволення позову господарським судом.

Розглядаючи вказану заяву господарський суд враховує положення статті 66 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до положень статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, покладено на особу, яка подала заяву про їх вжиття.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, господарський суд враховує, що питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (пункт 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 (з подальшими змінами) "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд враховує, що одним із предметів позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення з відстрочкою платежу, укладеного 12.10.2007 між Приватним підприємством "Юліус" та Приватним підприємством "Цитрус Лайм" щодо купівлі-продажу вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 з підстав недодержання сторонам вимог чинного законодавства в момент вчинення цього правочину.

Як вбачається із доданих позивачем до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову доказів, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області проведено опис нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тобто майна, яке є предметом договору, що оспорюється у даній справі.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України. Так, в силу вимог частини 2 цієї статті у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як зазначено в пункті 2.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 (з подальшими змінами) у разі задоволення позову господарський суд у резолютивній частині рішення зазначає про визнання правочину недійсним (у тому числі й на майбутнє) і одночасно може зазначити про застосування передбачених законом наслідків, вказавши, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню, та/або найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (пункт 4 частини першої статті 84 ГПК), а за необхідності й строк виконання певних дій (абзац другий частини другої цієї статті ГПК).

З огляду на викладене господарський суд вважає, що заявлені позивачем заходи до забезпечення позову безпосередньо пов'язані з предметом спору у даній справі, відповідають вимогам адекватності та співмірності, спрямовані на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а тому така заява підлягає задоволенню господарським судом.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву арбітражного керуючого Стіфутіна Ігора Валерійовича про забезпечення позову у справі № 912/2365/16 задовольнити.

Заборонити Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2) реалізацію нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Копії ухвали направити Стіфутіну І.В. (25006, АДРЕСА_2), Обласному комунальному підприємству "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (25006, м. Кропивницький, вул Калініна, 12), Приватному підприємству "Юліус" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 38/33), Приватному підприємству "Цитрус Лайм" (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 22 а), Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (02096, м. Київ, вул. Харківське шосе, 49).

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук