ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2009 року справа № 2а-2268/09/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Шварговському Д.Д
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: прокурора м. Яремче в інтересах держави Міністерства праці та соціальної політики України особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його структурного підрозділу Надвірнянської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
до відповідача: фізичної особи – підприємця ОСОБА_1;
про стягнення боргу по сплаті страхових внесків в сумі - 793,67грн.,
встановив:
12.08.2009 року прокурор м. Яремче в інтересах держави Міністерства праці та соціальної політики України особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його структурного підрозділу Надвірнянської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі - 793,67грн. Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем станом на 01.07.2009 року рахується прострочена заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі - 793,67 грн.
Прокурор в судове засідання не прибув, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з’явився. Надіслав на адресу суду клопотання, де просить справу слухати без його участі за наявними матеріалами у справі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи завчасно та належним чином був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване). Своїм правом на подання заперечення не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і належний до задоволення виходячи із слідуючих підстав.
Судом встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Відповідно до ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є застрахована особа, страхувальник та страховик. Страхувальником відповідно до цього Закону є роботодавець для осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом (ст.19 Закону). А відповідно до ст.27 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ст.21 Закону розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців осіб у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.
У ст.23 Закону передбачено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на
місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню (ст. 30 Закону). Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Відповідно до постанови Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду» N 16 від 26.06.2001 року Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить до цільових позабюджетних страхових фондів, кошти Фонду не включаються до Державного бюджету, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням.
Пунктом 3.1. Інструкції передбачено, що відповідно до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" розмір страхових внесків складає для роботодавців 1,5 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Відповідно до п.4.1 Інструкції страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.
Страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів (п.5.1 Інструкції). Не сплачені в строк страхові платежі стягуються в дохід Фонду зі страхувальника, згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. N 1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003 р. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 допущено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі – 793,67грн., що підтверджується копією Звіту за формою Ф4-ФССзТВП за І півріччя 2009 року. Дана сума недоїмки відповідачем добровільно не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
В зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158 - 163, ст.167 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на користь Надвірнянської районної виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі – 793(сімсот дев’яносто три) гривні 67коп.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Матуляк Я.П.
Постанова в повному обсязі складена 09.11.2009 року.