Справа №2-3331/09  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

30 червня 2009 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:  

головуючого судді                 Пепеляшкова О.С.  

при секретарі                        Лапчинській О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства обмеженою відповідальністю виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за час затримки розрахунку,  

ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами до ТОВ виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор”, посилаючись на те, що вона не отримала своєчасно заробітну плату, у зв’язку з чим просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі та компенсації за затримку розрахунку при звільненні, яка за її розрахунком після уточнення позовних вимог склала 2 330,84 гривень.  

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала, вказавши, що просить стягнути заборгованість по заробітні платі за рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.11.2008 року, яке не було своєчасно виконане, просила стягнути компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у зв’язку з тим, що відповідач взагалі цю компенсацію не сплачував, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.  

Представник відповідача в судовому засіданні, не заперечуючи проте розрахунків позивача та не надаючи у зв’язку з цим власних розрахунків, позов не визнала повністю, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду вже було відмовлено в стягненні з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку.  

  Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.11.2008 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 03.07.2008 року скасовано, постановлено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до товариства обмеженою відповідальністю виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку й відшкодування моральної шкоди задоволено частково, з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 6 343,95 гривень та відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000 гривень.  

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 працювала на підприємстві відповідача по 21.01.2008 року, своєчасно не отримала розрахунку при звільненні, на підставі чого з товариства обмеженою відповідальністю виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” на її користь було стягнуто вказану заборгованість по заробітній платі, в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку було відмовлено у зв’язку з відсутністю вини підприємства.  

Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

Проте трудовим законодавством та зокрема статтею 117 КЗпП України не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судового рішення у трудових спорах, та, таким чином, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не ґрунтуються на законі та в цій частині не підлягають задоволенню.  

Разом з тим у відповідності до Закону України „Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”, Постанови КМУ „Про затвердження Порядку проведення компенсацію громадян втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати” №1 від 21.02.2001 року та п. 2 зазначеного Порядку, підприємства, установи і організації усіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частин доходів у випадку порушення встановлених строків виплати заробітної плати, яка проводиться у разі її затримки на один і більше календарних місяців. Згідно розрахунку позивача, проти якого не заперечувала представник відповідача, розмір компенсації втрати частин доходів позивача за період по грудень 2007 року складає 2 330,84 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.  

Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  

В силу статті 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 51 гривня державного мита. Крім того, на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 гривень.  

Керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,    

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.  

Стягнути з товариства обмеженою відповідальністю виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” на користь ОСОБА_1 2 330,84 гривень.  

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.  

Стягнути з товариства обмеженою відповідальністю виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” на користь держави державне мито у розмірі 51 гривні.  

Стягнути з товариства обмеженою відповідальністю виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство „Біостимулятор” на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 250 гривень.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя