Справа N 2-4768
2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" жовтня 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Кучеренко Н.В.
при секретарі - Левандовської О.М.
за участю представника позивача – ОСОБА_1
представника відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконними дій Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить п ередати в заклад ПриватБанку шляхом вилучення у відповідача належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль ТОYОТА (модель: САМRУ, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан № кузова/шасі: JTNBK40К103032705, реєстраційний номер: АР2223АІ), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 14.13666 від 17.10.2007 року в сумі 208808,34 грн., звернути стягнення на автомобіль ТОYОТА (модель: САМRУ, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан № кузова/шасі: JTNBK40К103032705, реєстраційний номер: АР2223АІ) шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 250 грн., зазначивши що в ідповідно до укладеного договору № 14.13666 від 17.10.2007 року ОСОБА_3 18.10.2007 року отримав кредит у розмірі 222570,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 26,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.10.2014 року. Однак свої зобов’язання відповідач виконує не належним чином, станом на 05.05.2009 року має заборгованість в сумі 208808,34 грн. Оскільки в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором був укладений договір застави автомобіля ТОYОТА (модель САМRУ, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан № кузова/шасі: JTNBK40К103032705, реєстраційний номер: АР2223АІ), просить звернути стягнення на вказаний автомобіль.
Від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить в изнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки з 01 лютого 2009 року за кредитним договором № 14.13666 від 17 жовтня 2007 року, укладеного між ним та «ПриватБанком», зазначивши що 17.10.2007 року між ним та «ПриватБанком» було укладено кредитно-заставний договір № 14.13666 у розмірі 222 570 грн., на придбання автомобілю Тоуоtа Саmry. Майно яке було придбано, було передано у заставу банку згідно до умов договору. Згідно договору, а саме п. 4.1 була встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 16% річних. Він справно на протязі всього часу виконував умови договору. 17 січня 2009 року він отримав листа від банку, в якому вказано, що відповідно до умов укладеного кредитного договору № 14.13666 та у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, з метою виконання зобов’язань перед своїми вкладниками, ПриватБанк змушений вимагати зміни умови кредитного договору № 14.13666 від 17 жовтня 2007 р. Так, згідно кредитного договору № 21 М від 17.10.2007 року, починаючи з 01.02.2009 року відсоткова ставка за кредитним договором № 14.13666 від 17.10.2007 року буде складати 30% на рік. При цьому в разі погашення в строк до 01.02.2009 року кредиту в розмірі 60161,81 грн. відсоткова ставка за кредитним договором підвищується до рівня 28% річних; у разі здійснення погашення кредиту у розмірі 100269,68 грн. відсоткова ставка за кредитним договором не змінюється та залишається на поточному рівні. Оскільки він не був згодний зі змінами в договорі та вважав, що дії банку порушують його права як позичальника, він 31 січня 2009 року направив листа до банку зі своїми запереченнями. 12.12.2008 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківською вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку». Згідно вказаного закону внесено зміни до ЦК України та до Закону України «Про банки та банківську діяльність», а саме: згідно ч.2,3 ст. 1056-1 ЦК України, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Також ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" доповнено частиною 4, де вказано що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. Цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року. Вважає, що дії банку щодо підвищення відсоткової ставки є незаконними, оскільки зміни в договорі повинні були вступити в силу 01.02.2009 року, а 10.01.2009 року прийнято закон, який забороняє банкам збільшувати або зменшувати розмір відсоткової ставки. Отже, коли зміни в договорі почали діяти, вони вже не відповідали законодавству.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягає на заявлених позовних вимогах, зустрічний позов не визнав та пояснив, що відсоткова ставка за кредитним договором підвищена у відповідності до положень кредитного договору та діючого на момент підвищення законодавства України, оскільки діючим законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо верхньої межі розміру відсоткової ставки по кредитним договорам. Згідно статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки самостійно визначають розмір відсоткових ставок і комісійних винагород. Обмеження щодо нижньої межі відсоткової ставки, передбачені статтею 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", згідно якої банкам заборонено надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Відповідно до статті 651 ЦК України зміна договору дозволяється лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом. Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що в договорі на надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися в залежності від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Пункт 2.3.1 кредитного договору №14.13666 від 17.10.2007 р. містить відкладальні умови при настанні яких банк має право в односторонньому порядку збільшити відсоткову ставку за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні. Таким чином до 10.01.2009 року (до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківською вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку») банк мав право змінювати в односторонньому порядку умови договору щодо збільшення розміру відсоткової ставки. Вважає, що зміна відсоткових ставок за кредитами ПриватБанку відбулось 05.01.2009 року на підставі наказу голови правління ПриватБанку №КТ-БК-СП-2009-1/1 від 05.01.2009 року., повідомлення про прийняте рішення було направлено відповідачу 08.01.2009 року, тобто всі необхідні дії були вчинені до 09.01.2009 року, тобто до моменту набрання чинності Закону України від 12.12.2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківською вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»).
Відповідач та його представник з позовом не згодні, просять відмовити в його задоволенні, на вимогах, зазначених в зустрічній позовній заяві наполягають повністю та просять їх задовольнити.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, показання свідка ОСОБА_4, д ослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов слід задовольнити в повному обсязі за наступними підставами.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.
Згідно з умовами кредитного договору № 14.13666 від 17.10.2007 року ОСОБА_3 18.10.2007 року отримав кредит у ЗАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 222 570,00 грн. (а.с.4-7).
Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено, що термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, але не пізніше 17 жовтня 2014 року.
Згідно п. 4.1 кредитного договору встановлена процентна ставка за користуванням кредитом у розмірі 16% річних.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 17.10.2007 року було укладено договір застави, а саме автомобіля ТОYОТА (модель САМRУ, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий седан № кузова/шасі: JTNBK40К103032705, реєстраційний номер: АР2223АІ) (а.с.7-9).
Додатком № 1 до кредитного договору є графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, який було надано відповідачем в судовому засіданні.
Судом встановлено що відповідач належним чином проводив погашення кредиту, належним чином сплачував відсотки та винагороду, відповідно до графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, що підтверджується доданими до позову витягом по рахунку ОСОБА_3
В зв’язку зі змінами відсоткових ставок по депозитам, збільшенням облікової ставки НБУ, коливанням курсу долару США більш ніж на 10%, з метою забезпечення ліквідності банків, можливістю виконувати своєчасні розрахунки з вкладниками банку, виникла необхідність в підвищення відсоткових ставок по кредитним договорам, виданим в гривні, тому 05.01.2009 року наказом голови правління ПриватБанку №КТ-БК-СП-2009-1/1 змінені відсоткові ставки за кредитними договорами.
Пунктом 2.3.1 кредитного договору № 14.13666 від 17.10.2007 року було передбачено право банку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в України.
На підставі наказу голови правління ПриватБанку №КТ-БК-СП-2009-1/1 від 05.01.2009 року про зміну відсоткових ставок за кредитними договорами та п. 2.3.1 кредитного договору № 14.13666 від 17.10.2007 року «ПриватБанком» 8.01.2009 року відповідачу ОСОБА_3 направлено повідомлення про зміну відсоткової ставки за кредитним договором, укладеним між ним ба банком.
З наданої копії вказаного повідомлення, яку відповідач отримав 17.01.2009 року вбачається, що відповідно до умов укладеного кредитного договору та у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме настанні одного чи декількох з нижченаведених чинників: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладенні даного Договору, зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ), здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки, з метою виконання зобов’язань перед своїми вкладниками, ПриватБанк змушений вимагати зміни умови кредитного договору № 14.13666 від 17 жовтня 2007 р. Виходячи із вищевикладеного, згідно кредитного договору № 14.13666 від 17.10.2007 року починаючи з 01.02.2009 року відсоткова ставка за кредитним договором № 14.13666 від 17.10.2007 року буде складати 30% на рік. При цьому зазначено що в разі погашення в строк до 01.02.2009 року кредиту в розмірі 60 161,81 грн. відсоткова ставка за кредитним договором підвищується до рівня 28% річних; у разі здійснення погашення кредиту у розмірі 100 269,68 грн. відсоткова ставка за кредитним договором не змінюється та залишається на поточному рівні.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 працівник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» пояснила, що дійсно 5.01.2009 року наказом голови правління ПриватБанку №КТ-БК-СП-2009-1/1 змінені відсоткові ставки за кредитними договорами. Оскільки пункт 2.3.1 кредитного договору передбачав можливість збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом, 8.01.2009 року відповідачу було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки, яка з 01.02.2009 року буде складати 30% на рік. Тому саме з 01.02.2009 року відповідачу нараховувалась відсоткова ставка в такому розмірі. Але рішення про її зміну було прийнято 05.01.2009 року.
Однак суд вважає, що дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» по підвищенню відсоткової ставки ОСОБА_3 з 01.02.2009 року за кредитним договором № 14.13666 від 17.10.2007 року є незаконними за наступними підставами:
12.12.2008 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».
Згідно вказаного закону внесено зміни до Цивільного кодексу України та до Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Відповідно до ч.2,3 ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Статтю 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" доповнено частиною 4, де вказано що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Вказаний закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.
Відповідно до повідомлення банку «ПриватБанк» від 08.01.2009 року, яке направлено ОСОБА_3 зміни в кредитному договорі починають діяти з 01.02.2009 року.
Таким чином зміни в кредитному договорі повинні були вступити в силу 01.02.2009 року, а 10.01.2009 року набрав законної сили Закон України №661-VI від 12.12.2008 року, який забороняє банкам збільшувати або зменшувати розмір відсоткової ставки.
Представник позивача в своїх запереченнях на зустрічну позовну заяву посилався на те, що до 10.01.2009 року (до моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківською вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку») банк мав право змінювати в односторонньому порядку умови договору щодо збільшення розміру відсоткової ставки.
Отже представник позивача не заперечує факту того, що банк мав право змінювати в односторонньому порядку умови договору щодо збільшення розміру відсоткової ставки до 10.01.2009 року.
Однак згідно повідомлення «ПриватБанку» від 08.01.2009 року, яке направлено ОСОБА_3 зміни в кредитному договорі № 14.13666 від 17.10.2007 року починають діяти з 01.02.2009 року, тобто після 10.01.2009 року.
Отже посилання представника позивача на те, що зміна відсоткових ставок за кредитами ПриватБанку відбулось до 10.01.2009 року, оскільки 05.01.2009 року прийнято наказ голови правління ПриватБанку №КТ-БК-СП-2009-1/1 про зміну відсоткових ставок, а 08.01.2009 року відповідачу направлено повідомлення про прийняте банком рішення, є неправомірними.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Отже, коли зміни в кредитному договорі почали діяти (01.02.2009 року), вони вже не відповідали законодавству України.
Також згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України у випадку зміни договору зобов’язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну.
Отже, зміна договору відбувається саме з моменту досягнення домовленості.
Вказану обставину не заперечує й сам представник позивача навівши в запереченнях приклад про те, що якщо 01.01.2009 року сторони у відповідності до ст. 207 ЦК України підписали додаткову угоду до кредитного договору про збільшення відсоткової ставки, договір змінився 01.01.2009 року. Разом з тим, законом не заборонено, щоб в цій же додатковій угоді було зазначено, що новий розмір відсоткової ставки буде діяти з 01.02.2009 року.
З вказаного випливає що у випадку зміни договору за домовленістю сторін момент зміни договору визначається терміном досягнення сторонами домовленості у встановленій законом формі; термін, з якого почне діяти вже змінене зобов’язання, може не співпадати з моментом досягнення домовленості про зміну зобов’язання.
Однак в даному випадку вказана норма ЦК України застосуванню не підлягає, оскільки домовленості між Публічно акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 щодо збільшення розміру відсоткової ставки досягнуто не було, ніякої додаткової угоди між сторонами з цього приводу підписано не було.
Навпаки, отримавши повідомлення «ПриватБанку» щодо збільшення розміру відсоткової ставки, ОСОБА_3 31.01.2009 року направив листа до банку зі своїми запереченнями про збільшення розміру відсоткової ставки.
З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається
Отже, в порушення вимог ст. 525 ЦК України банк допустив односторонню зміну умов кредитного договору № 14.13666 від 17.10.2007 року, оскільки не прийняв до уваги заперечення відповідача та вніс зміни у кредитний договір в односторонньому порядку, підвищивши відсоткову ставку до 30% річних на рік.
Відповідач ОСОБА_3 продовжує сплачувати проценти за кредитним договором № 14.13666 від 17.10.2007 року із процентної ставки 16% річних.
На цей час відповідно до графіку погашення кредиту (Додаток 1 кредитного договору) ОСОБА_3 немає заборгованості перед банком, а навіть встановлена переплата.
Крім того, п.2.3.1 кредитного договору № 14.13666 від 17.10.2007 року встановлено, що за 20 днів до вступу в силу зміненої відсоткової ставки, банк направляє позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки, що містить графік погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток 1 до даного договору), розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки.
Однак, в повідомленні «ПриватБанку», який отримав ОСОБА_3 не було графіку погашення кредиту, відсотків та винагороди.
Тобто банк не уклав додаткової угоди з відповідачем, а направив лише повідомлення, що він вимагає зміни умов договору.
У відповідності до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.
Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
В процесі розгляду справи представником позивача надано докази того, що назва Закритого акціорнерного товариства комерційни банк «ПриватБанк» змінено на Публічне акціонерне товариство комерційни банк «ПриватБанк», що підтверджується доданою до матеріалів справи копією свідоцтва про державну реєстарації юридичної особи.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та про необхідність задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, оскільки в судовому засіданні дійсно було доведено факт неправомірності дій Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки з 01.02.2009 року, за кредитним договором № 14.13666 від 17.10.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк».
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст.5,11,ч.1,2 абзацу 3 ч.3 ст. 202, ч.5 ст. 202, ч. 2 ст. 215, 509, 525, 526, 527, 530, 651, 653, 654, 1054, 1056-1 ЦК України, ч.4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківською вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 р., ст.ст.15,57,59,60,107,208,212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення повністю відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконними дій Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки задовольнити повністю.
Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки з 01 лютого 2009 року за кредитним договором № 14/13666 від 17 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк».
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: