СПРАВА N 2-5696
2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" листопада 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Кучеренко Н.В.
при секретарі – Левандовської О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє за себе та в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності ВЕС № 809608 від 08.11.2006 року до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином,
В С Т А Н О В И В
Позивачі звернулись до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просять стягнути з відповідача суму матеріального відшкодування у розмірі 9 776,00 гривень, суму морального відшкодування у розмірі 1700 гривень, витрати на юридичні послуги в розмірі 2500 гривень, судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 97,76 грн. та 17 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., зазначивши, що 22 вересня 2006 року о 12 годині 10 хвилин водій ОСОБА_3, керував автомобілем ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Дзержинського в м. Мелітополі, при повороті ліворуч на перший провулок Лютий в м. Мелітополі, скоїв зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2, який знаходився під керуванням ОСОБА_2, що рухався по зустрічній смузі по вул. Дзержинського в м. Мелітополі, в наслідок чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду. В діях ОСОБА_3 вбачається порушення п. 16.13 ПДР України. Порушення п. 16.13 ПДР України допущенне водієм ОСОБА_3, знаходиться у причинному зв’язку з ДТП та спричиненими наслідками. 23.10.2006 року по факту скоєння ДТП постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області № 3-25794/2006 р. ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 124 КУпАП до штрафу в розмірі 17 гривень. Вказаний автомобіль належить ОСОБА_1, а він керував ним на підставі довіреності від 05.08.2006 року. У результаті ДТП автомобілю «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2, було завдано значних технічних пошкоджень. Відповідно до висновку спеціаліста № 298 Д від 08.11.2006 автотоварознавчого дослідження вартість матеріальної шкоди, нанесеного автомобілю складає 9526,00 гривень. Крім того, для проведення товарознавчого дослідження ним було витрачено 250 грн. Вважає, що діями відповідача йому також була спричинена моральна шкода, оскільки у результаті ДТП, була порушена його нормальна життєдіяльність, він був позбавлений можливості керувати вказаним автомобілем. Ці обставини зробили практично неможливим догляд за його близькою людиною - матір’ю ОСОБА_4, яка на той час мала дуже поганий стан здоров’я і у зв’язку з чим потребувала постійного догляду. 21 жовтня 2006 року його матір померла і йому необхідно було займатися організацією поховання. Для цього йому необхідно було наймати таксі, звертатись до своїх знайомих з проханням відвести його в те чи інше місце. Все це спричинило йому моральні страждання, оскільки з моменту ДТП він знаходиться у стресовому стані, переніс сильне психічне та душевне потрясіння. Також просить стягнути витрати на юридичну допомогу та понесені судові витрати.
В судовому засіданні позивач, який діє за себе та як представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі, наполягає на його задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що в особистій бесіді з ОСОБА_2 вони домовились, що він за пошкоджений автомобіль сплатить йому 1000 доларів США. Він проводив сплату частинами, всього сплатив йому приблизно 5500 грн. Вказана сума підтверджується розписками, які ОСОБА_2 складав на його ім’я. Ніяких претензій від ОСОБА_2 не було, він не дзвонив ані йому, ані його батькам та ніяких розмов з приводу неповної сплати суми не вів. Він вважав, що позивач зробив машину та користується нею. Не розуміє чому тільки зараз позивач почав пред’являти якісь претензії.
Вислухавши пояснення позивача, який діє за себе та як представник позивачки ОСОБА_1, відповідача, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6Ю, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
В судовому засіданні встановлено що 22 вересня 2006 року о 12 годині 10 хвилин водій ОСОБА_3, керував автомобілем ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Дзержинського в м. Мелітополі, при повороті ліворуч на перший провулок Лютий в м. Мелітополі, скоїв зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2, який знаходився під керуванням ОСОБА_2, що рухався по зустрічній смузі по вул. Дзержинського в м. Мелітополі, в наслідок чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду.
Внаслідок ДТП була складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого в діях ОСОБА_3 вбачається порушення п. 16.13 ПДР України.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 23.10.2006 року № 3-25794/2006 р. ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 124 КУпАП до штрафу в розмірі 17 гривень /а.с.11/.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 /а.с.8/.
Згідно копії довіреності від 05.08.2006 року ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 керувати та розпоряджатися належним їй автомобілем «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2 /а.с.7/.
Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження № 298 Д від 08.11.2006 вартість матеріальної шкоди автомобілю складає 9 526,00 гривень /а.с.12-20/.
Також згідно копії квитанції до прибуткового касового ордера № 298 від 11.11.2006 року за проведення товарознавчого дослідження ОСОБА_2 було витрачено 250 грн. /а.с.21/.
Однак як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_3 між ним та ОСОБА_2 була досягнута усна домовленість про відшкодування позивачу за пошкоджений автомобіль 1000 доларів США.
В судовому засіданні відповідачем надана розписка від 05.12.2006 року згідно якої ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 суму в розмірі 1 500 грн. в рахунок ремонту автомобіля /а.с.37/.
Згідно розписки від 17.10.2006 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 суму в розмірі 600 доларів США в рахунок ремонту автомобіля «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2 /а.с.39/.
Розписка складена в присутності свідків ОСОБА_7, ОСОБА_1
Згідно довідки відділення «Оранта» філіалу ВАТ «Банк Кіпру» в м. Мелітополі від 27.10.2009 року офіційний курс НБУ до долара США станом на 17.10.2006 року складає 505,00/100,00 /а.с.48/.
Згідно розписки від 31.12.2007 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 суму в розмірі 1 000 грн. в рахунок ремонту автомобіля «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2 /а.с.40/.
Таким чином відповідачем ОСОБА_3 сплачено позивачу ОСОБА_2 в рахунок ремонту автомобіля «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2 – 5530 грн. (1500 грн. + 1000 грн. + 3030 грн.).
Вказана сума була сплачена відповідачем за усною домовленістю з ОСОБА_2
З того часу позивач жодних претензій до відповідача щодо неповної сплати суми за ремонт автомобіля не пред’являв.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що йому відомо, що ОСОБА_3 сплачував за ремонт автомобіля частинами. Один раз він був присутній при передачі грошей. Йому відомо, що він віддавав 600 доларів США та ще мілкими частинами, залишилось біля 2000 грн. Йому відомо, що ремонт машини робили у приватної особи на Юрівці. Нарахували приблизно 8 000 грн. Щоб було дешевше запчастини заказували в м. Одеса. ОСОБА_2 дзвонив батькам відповідача, вони сказали, що всі гроші віддали і в них більше немає.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він допомагав ОСОБА_2 доставати запчастини на автомобіль. Наприкінці 2007 року він купив у ОСОБА_2 цей автомобіль по генеральній довіреності. Ремонт у автомобіля був зроблений якісно, тому він і купив його. Знає, що за ремонт ОСОБА_2 заплатив 8,5 тисяч грн.
Згідно наданого висновку спеціаліста № 298Д автотоварознавчього дослідження від 08.11.2006 року, вартість матеріальної шкоди автомобіля «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2 склала 9 526 гривень.
У відповідності до вимог ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
При цьому висновок спеціаліста згідно ст. 57 ЦПК України, не відноситься до тих фактичних даних, на підставі яких встановлюються обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Під час судового розгляду справи сторони і зокрема сторона позивача, не скористалась своїм правом заявити клопотання про проведення відповідної експертизи, тому суд не може розцінювати наданий висновок спеціаліста як доказ на підтвердження понесених позивачем витрат на ремонт автомобіля «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_2.
Крім того позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтвердив, що автомобіль він ремонтував в приватних осіб, щоб було дешевше.
Доказів, які б підтвердили вартість ремонту автомобіля та понесених позивачем витрат ним в судовому засіданні надано не було.
Тому суд не може задовольнити позовну вимогу щодо стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 9 776,00 грн.
Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що позивач сам своїми діями порушив звичний уклад свого життя та нормальну життєдіяльність, оскільки шукаючи майстрів, які б зробили дешевший ремонт автомобіля, замовляючи запчастини на автомобіль з м. Одеса, він довгий час не міг користуватись своїм автомобілем.
Також в діях відповідача суд не вбачає спричинення позивачу моральної шкоди з причин того, що ОСОБА_3 згідно усної домовленості з ОСОБА_2, сплачував йому за ремонт автомобіля частинами, остання виплата була 31.12.2007 року і з того часу жодних претензій позивач не пред’являв.
Тому суд не вбачає вини відповідача, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, в її спричиненні позивачу.
В зв’язку з цим, суд також вважає за необхідне відмовити у позовних вимогах щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн. та понесених судових витрат.
Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1168, 1187 України, ст.ст. 15, 57, 59, 84, 107, 208, 212-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє за себе та в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності ВЕС №809608 від 08.11.2006 р. до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином – відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: