Справа № 22-ц-996/2009р. Головуючий по 1-ій інстанції: Бакланов Р.В.
Категорія: 27 Суддя-доповідач: Гагін М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
02 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого: Смирнової Т.В.
суддів: Гагіна М.В., Ведмедь Н.І.
з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі – представника позивача ЗАТ КБ “ПриватБанк” – Бондаренко Л.А., відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 05 червня 2009 року
у справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2009 року ЗАТ КБ “ПриватБанк” звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до кредитного договору №DNABRX04370019 від 02 серпня 2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1078 грн. 79 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік, що нараховується на суму залишку за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 01 серпня 2008 року.
Відповідач зобов’язання за договором не виконав, тому станом на 25 березня 2009 року заборгованість з погашення кредиту становила 4596 грн. 28 коп., яка складалася з забогованості по кредиту – 999 грн. 05 коп.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 1909 грн. 54 коп.; заборгованості по нарахуваній комісії – 264 грн. 30 коп.; пені за несвоєчасне виконання зобов’язань договору – 728 грн. 33 коп.; штрафу (фіксована частина) – 500 грн.; штрафу (відсоткова складова) – 195 грн. 06 коп.
Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 05 червня 2009 року позов ЗАТ КБ “ПриватБанк” задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ “ПриватБанк” суму боргу у розмірі 4596 грн. 28 коп., а також понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ЗАТ КБ “ПриватБанк”, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредиту, а тому повинен сплатити заборгованість за кредитом з урахуванням відсотків за його користування та штрафних санкцій.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, зазначає, що ним 11 червня 2009 року була сплачена заборгованість за кредитним договором у розмірі 2300 грн.
Крім того, вважає, що суд першої інстанції безпідставно нарахував заборгованість у розмірі 4596 грн. 28 коп, оскільки згідно заяви позичальника, максимальни розмір вимоги, яка забезпечується предметом застави становить 1468 грн. 32 коп.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника позивача ЗАТ КБ “ПриватБанк” – Бондаренко Л.А., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст.207, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, ОСОБА_1 02 серпня 2007 року звернувся до ЗАТ КБ “ПриватБанк” із заявою щодо надання йому строкового кредиту у сумі 1078 грн. 80 коп. на строк з 02 серпня 2007 року до 01 серпня 2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% за місяць, щомісячної винагороди за надання кредиту у розмірі 26 грн. 43 коп., а також одноразової винагороди у розмірі 179 грн. 80 коп.
У свою чергу, ЗАТ КБ “ПриватБанк” надало відповідачу підписані головою правління банку Дубілетом О.В. “Умови надання споживчого кредиту фізичним особам”, пунктом 5 яких передбачено сплату позичальником пені та штрафів за порушення цих умов і зобов’язань, зазначених у заяві, й визначено їх розмір.
Отже, дії сторін у справі шляхом обміну “заявою” та “Умовами” свідчить про належну, тобто письмову форму укладеного кредитного договору (а.с.7-9).
Згідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами укладеного договору позивач надав відповідачу 02 серпня 2007 року кредит у сумі 1078 грн. 80 коп., який ОСОБА_1 повинен був повернути банку не пізніше 01 серпня 2008 року шляхом внесення щомісячних платежів у сумі 122 грн. 36 коп., і яка спрямовується банком на погашення кредиту, відсотків за його користування та комісійної винагороди.
Відповідачем, у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, не надано суду доказів на підтвердження належного та своєчасного виконання свого обов’язку щодо повернення позивачу кредиту, відсотків за його користування та винагород, передбачених умовами договору.
За таких обставин, місцевий суд обгрунтовано дійшов висновку, що позивач має право, відповідно до умов договору та ст.ст.611, 625 ЦК України, на стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, відсотків за його користування, комісійної винагороди, а також штрафних санкцій за порушення строків повернення кредиту.
Проте, місцевий суд, ухвалюючи рішення у частині задоволення позову щодо стягнення пені в сумі 728 грн. 33 коп., не звернув уваги, що зазначена сума пені не грунтується на доданому до позову розрахунку та умовах договору. В ході апеляційного перегляду представник позивача згадану вище суму пені також не зміг обгрунтувати.
Разом з тим, пеня у сумі 459 грн. 71 коп, що зазначена позивачем у доданому до позову розрахунку, відповідає одному відсотку від суми заборгованості за кожен день порушення зобов’язання, кількості днів прострочки, й це обумовлено в п.5.1 договору.
А відтак, у відповідності до положень п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення місцевого суду у частині стягнення пені й загальної суми, яка підлягає до задоволення, має бути змінено зі стягненням з відповідача 459 грн. 71 коп. пені, а не 728 грн. 33 коп., а всього 4327 грн. 66 коп., а не 4596 грн. 28 коп., як зазначено в рішенні суду.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності коштів, перебування на заробітках у Російській Федерації, відсутності інформації про умови договору як підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, оскільки вони не грунтуються на вимогах ст.617 ЦК України та не спростовують висновків місцевого суду щодо підстав задоволення позову.
Не грунтуються на матеріалах справи та Законі і доводи апеляційної скарги щодо сплати відповідачем заборгованості у сумі 2300 грн. та обмеження стягнення заборгованості сумою 1468 грн. 32 коп., оскільки ОСОБА_1 добровільно сплатив заборгованість 11 червня 2009 року, тобто після ухвалення судового рішення, що має бути враховано на стадії примусового виконання рішення суду, а також позивач не використав своє право щодо звернення стягнення на заставлене майно і свій позов цим видом забезпечення виконання зобов’язання не обгрунтовував.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 05 червня 2009 року у даній справі у частині стягнення пені та загальної суми богру змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 459 грн. 71 коп. пені, а всього 4327 грн. 66 коп., а не 728 грн. 33 коп. та 4596 грн. 28 коп., як вирішив суд.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Смирнова Т.В.
Судді: Гагін М.В., Ведмедь Н.І.
З оригіналом згідно:
суддя Апеляційного суду Сумської області М.В.Гагін