Ухвала

іменем україни

20 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Кафідової О.В., ФаловськоїІ.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про втрату права користування житловою площею квартири та скасування реєстрації, за касаційною скаргоюОСОБА_4 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про втрату права користування житловою площею квартири та скасування реєстрації.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що квартира АДРЕСА_1 належить йому та відповідачам на праві спільної часткової власності. Однак відповідачі в зазначеній квартирі не проживають 13 років. Зазначав, що у квартирі немає ніяких їх речей. Комунальні послуги вони не сплачують.

Враховуючи викладене, просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловою площею квартири АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію відповідачів за вказаною адресою.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 05 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, встановивши, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та членам її сім'ї: ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних частках кожному, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки право власності у відповідності до вимог ст. ст. 321, 391 ЦК України є непорушним, а тому законом не передбачено обмеження співвласників у здійснені ними свого права спільної часткової власності, зокрема, у спосіб визнання їх такими, що втратили право користування квартирою співвласниками якої вони є, з підстав не проживання у квартирі та несплати наданих комунальних послуг.

Правильними є висновки судів і про відмову у задоволенні позову в частині скасування реєстрації відповідачів, оскільки така є похідною від вимоги про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловою площею, яка не підлягає до задоволення.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Умнова

О.В.Кафідова

І.М.Фаловська