КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"24" липня 2017 р. Справа №Б24/081-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Смірнової Л.Г.

Пашкіної С.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду Київської області від 26 квітня 2017 року

у справі № Б24/081-12 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою ОСОБА_3, та ОСОБА_4

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26 квітня 2017 року у справі №Б24/081-12 в задоволенні клопотань уповноваженої особи учасників СТОВ "Юнайтед Гроуверс" від 25.04.2017 р. про зупинення провадження в справі про банкрутство до вирішення пов'язаної з нею кримінальної справи № 361/1484/15-к відмовлено. Заяву ОСОБА_5 про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів від 29.11.2012 року б/н (вх. №19560 від 03.12.2012 року) задоволено частково, визнано ОСОБА_5 кредитором СТОВ "Юнайтед Гроуверс" з грошовими вимогами у розмірі 656593,17 грн., з яких: 1073,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 24000,00 грн. - в першу чергу, 631520,17 грн. - в другу чергу. В іншій частині заяви ОСОБА_5 про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів № б/н від 29.11.2012 року відмовлено. Заяву ОСОБА_6 про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів від 29.11.2012 року задоволено, визнано ОСОБА_6 кредитором СТОВ "Юнайтед Гроуверс" з грошовими вимогами у розмірі 530426,29 грн., з яких: 1073,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу, 529353,29 грн. - в четверту чергу.

30 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 26 квітня 2017 року у справі №Б24/081-12, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 25 квітня 2017 року в частині пунктів 2,3 - щодо вимог ОСОБА_5 - скасувати та направити на новий розгляд до Господарського суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2017 року для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 26 квітня 2017 року у справі №Б24/081-12 визначено колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Смірнової Л.Г., Пашкіної С.А.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 та додані до неї документи, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 статті 95 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що «Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.»

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, доказів направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі скаржник не надав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 97 вказаного Кодексу апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів, надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до Законів України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII, „Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 року № 1801-VIII, які набрали чинності з 01.01.2017 року, внесено зміни до Закону України „Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір").

Законом України № 1801-VIII від 21.12.2016 року „Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1 600,00 грн.

Проте, до апеляційної скарги, заявником апеляційної скарги не додано доказів про сплату судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 вказаного Кодексу апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України: "Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу", тобто, останнім днем строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 26 квітня 2017 року у справі №Б24/081-12, згідно приписів зазначеної статті є 01 травня 2017 року.

30 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 26 квітня 2017 року у справі №Б24/081-12, про що свідчить відповідна відмітка Господарського суду Київської області на титульній сторінці апеляційної скарги, тобто через 65 дні з дня проголошення оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з того, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Проте, скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 26 квітня 2017 року у справі №Б24/081-12.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 без розгляду на підставі п. 2,3,4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з відсутністю доказів направлення копії апеляційної скарги сторонам у справі, відсутністю доказів сплати судового збору та пропуском строку вставного для подання апеляційної скарги без клопотання про поновлення такого строку.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 93, 94, 95, п. 2, 3, 4 ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 26 квітня 2017 року у справі №Б24/081-12 разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.

2. Справу № Б24/081-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Л.Г. Смірнова

С.А. Пашкіна