АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4097/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Громов І.Б.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Стрелець Л.Г.,
Савченко О.В.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа – орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дитиною, -
ВСТАНОВИЛА :
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа – орган опіки та піклування Хортицької районної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначав, з липня 2003 року по січень 2009 року сторони перебували у шлюбі, від якого вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу відповідач, з якою залишилась донька, перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною, просив суд визначити способи його участі у вихованні і спілкуванні з дитиною, а саме: систематичні побачення кожні суботу або неділю, на розсуд батька, з 09 години до 17 години на одинці, без участі колишньої дружини та інших сторонніх осіб за місцем проживання батька; систематичне спілкування батька з донькою засобами телефонного зв’язку щотижня з 09 години до 21 години; спільний відпочинок батька з дитиною – один раз на рік.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2009 року позов задоволено частково.
Визначено спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою донькою у вигляді надання можливості ОСОБА_3 брати участь у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4, 2004 року народження, та спілкування з нею кожну суботу місяця у присутності матері, ОСОБА_1, за місцем, обраним батьком (крім місця проживання батька), з 09 години до 17 години.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Ухвалюючи рішення про встановлення позивачеві часу для спілкування з малолітньою донькою щосуботи з 9 до 17 години за місцем, обраним батьком, у присутності матері, суд виходив із необхідності забезпечення прав батька на участь у вихованні доньки.
Проте, всупереч вимогам ст.ст.2, 3 Конвенції „Про права дитини” , ч.8 ст.7,ст.ст.19,158, 159, 263 СК України не витребував і не дослідив належний висновок органу опіки і піклування із цього питання; не встановив, чи належним чином ураховуються та чи найкращим способом забезпечуються при цьому інтереси дитини.
З’ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки за змістом ст.15 Закону України „Про охорону дитинства” батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини .
Відповідно до медичних довідок, малолітня донька сторін страждає на хронічне захворювання, з приводу якого перебуває на диспансерному обліку в дитячій лікарні за місцем проживання (а.с.50-57,63).
Дівчинка відвідує дошкільний заклад – центр розвитку дитини „Надія”, навчання і виховання в якому проводиться за затвердженим і погодженим з Міністерством охорони здоров’я режимом, який включає обов’язкове 4-разове харчування, прогулянки на свіжому повітрі, денний сон, тощо. Зазначений режим розрахований на дітей до 7 років і являється обов’язковим для дотримання як в дитячому садку, так і вдома (а.с.92).
Доданий до матеріалів справи висновок органу опіки і піклування щодо участі у виховання дитини від 1 квітня 2009 року ( у вихідний день в присутності матері, в останні дні – по домовленості між батьками) не відповідає вимогам ч.5 ст.19 СК, являється формальним, не обґрунтованим, не містить конкретного визначення порядку участі батька у вихованні малолітньої доньки, не враховує інтереси останньої, її стан здоров’я, прихильність до кожного з батьків, тощо (а.с.32).
Зазначений недолік не був усунутий судом першої інстанції в ході розгляду справи, оскільки на порушення вимог ст.19 СК в судовому засіданні 14 липня 2009 року, в якому досліджувались зібрані у справі докази, допитувались свідки і ухвалювалось оскаржуване рішення, представник органу опіки і піклування взагалі участі не приймав.
За таких обставин рішення суду не можна визнати таким, що відповідає вимогам ст.ст.212, 213 ЦПК, а тому відповідно до ст.311 п.4 ЦПК воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.307,311 п.4 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2009 року у цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :