Справа № 2-463-09  

Рішення  

Іменем України  

07  вересня      2009 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В., розглянувши  у відкритому    судовому засіданні  в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом    Сватівської  районної державної  адміністрації  до  ОСОБА_1  про  дострокове розірвання договору  оренди земельної ділянки , третя особа головне Державне Управління охорони , використання  і відтворення водних живих ресурсів та регулювання  рибальства у Луганській  області ,    

встановив :  

 Сватівська районна державна адміністрація  звернулась до суду з даним позовом, в судовому засіданні її представник  ОСОБА_2  на підтвердження  позовних вимог   суду пояснив , що    20.09.2006 р.  з відповідачем  було  укладено  договір оренди  земельної ділянки  під водним об”єктом , згідно якого передано  відповідачу в оренду  водойму  біля с.Барикіне  Сватівського району  загальною площею  39,9329 га., яка знаходиться  на території Містківської сільської ради ,  цільове  призначення оренди   якої є ведення рибного господарства.  Земельна ділянка  під водоймою до цього часу перебуває в оренді  в відповідача , так як   строк дії договору-25 років.  Однак  відповідач  в порушення   вимог   Наказу  державного комітету рибного господарства України  №4  від 15.01.2008 р. ,  яким  затверджено Інструкцію про  порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах,  не отримав   науково-біологічне  обгрунтування щодо рибогосподарського водного  об”єкта (його  ділянки), на якому створюється  спеціальне  товарно-рибне господарство   та режим,   погоджений  з територіальним органом рибоохорони  та  територіальним органом Міністерства охорони  навколишнього природного  середовища України , у зоні  діяльності  яких є  рибогосподарський   водний  об”єкт , який  розробляється на підставі науково- біологічного  обгрунтування.   Здійснення   діяльності відповідачем  по риборозведенню без  вказаних  дозвільних документів  є нецільовим використанням  водного об”єкта     , в з”язку  з чим    укладений договір  підлягає  розірванню. Просить суд позов задовольнити.  

Представник третьої особи  ОСОБА_3  в судовому засіданні  позов  Сватівської райдержадміністрації   підтримав  , суду пояснив , що     свою  діяльність   по риборозведенню відповідач  здійснює без     зазначених   представником позивача документів,  наявність яких є   обов”язковою  з  2008 р. , а саме – згідно до  Інструкції про  порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджених  

Наказом  державного комітету рибного господарства України  №4  від 15.01.2008 р. .  На час    укладення    сторонами договору оренди   земельної ділянки  під водним об”єктом  в 2006 р.,    згідно     Наказу  державного комітету рибного  господарства України №154 від 28.10.1998 р. , яким  затверджено Інструкцію про порядок здійснення штучного розведення , вирощування водних живих ресурсів  та їх використання, не передбачалось  обов”язковою умовою  для здійснення  штучного розведення , вирощування водних живих ресурсів  та їх використання  реєстрацію    фізичної особи  суб”єктом  підприємницької діяльності ,  так як  вказаною діяльністю  могли займатися громадяни ОСОБА_4.   Однак з часу  затвердження  Інструкції про  порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, з 2008 р.  необхідною умовою для  здійснення штучного розведення , вирощування водних живих ресурсів  та їх використання , є  обов”язковим  для фізичної особи  подання    до спеціально уповноваженого  центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України  крім  науково-біологічного обгрунтування та режиму, ще й  свідоцтво про державну  реєстрацію суб”єкта підприємницької  діяльності.  Наявність ліцензії  на право господарської  діяльності  , пов”язаної  з промисловим виловом риби  в  відповідача ОСОБА_1 не  є обов”язковою, оскільки  об”єм  орендованого ним водного об”єкту  є меншим ніж 1 млн.куб.м.    

Відповідач ОСОБА_1  в  судовому засіданні  позов не визнав, суду пояснив , що  на даний час у нього розроблені правила експлуатації водойоми, які погоджені згідно до ст. 77 Водного кодексу,  погодження  цих Правил  з  рибінспекцію не передбачено. Посилання позивача  в позові на порушення ним  (відповідачем)  вимог ст. ст. 77, 78, 76 Водного кодексу є  безпідставними , бо ним (відповідачем)  вимоги  даних статтей виконано. В нього  є правила експлуатції водного об»єкта, розроблено   пропускні режими води під час паводка .В договорі  оренди  зазначено  ведення  рибного господарства, але не передбачено  створення спеціального рибного господарства.  Водойму в оренду він взяв  як громадянин , реалізацією риби не займається , риборозведенням займається в  особистих  інтересах , тобто  вирощує рибу для себе ,   орендну плату вносить своєчасно , відповідно  до вимог ст. 51 ВК  укладений договір оренди  погоджено  з державним органом  охорони навколишнього природного середовища   та водного господарства.   Вимоги позивача  про  створення  ним спеціального рибного господарства і надання свідоцтва  про підприємницьку діяльність  є незаконними , бо  водний об”єкт  йому надано в оренду ,  лише як громадянину, закон не забороняє йому  як громадяднину бути водокористувачем, а  вимоги про  реєстрацію його  суб”єктом підприємницької діяльності по суті   свідчать  про необхідність  переукладення  договору , а договір  укладено на 25 років.  Для створення спеціального рибного господарства він повинен бути суб»єктом підприємницької діяльності,  і такий   спір  підлягає розгляду   у господарському  суді.   Фізично він  не має можливості  отримати  режим господарської діяльності та науково-біологічне обгрунтування , а тим більш створити спеціальне рибне господарство, тому що   водний об”єкт в оренду отримав  не як підприємець , а як  фізична особа- громадянин, всі документи , які необхідні  для оренди   водного об”єкту  фізичною особою  у нього оформлено , в тому числі і правила експулатації водного об»єкту, інших  дозвільних документів , наявність яких  вимагає позивач , в нього бути не може , бо вони стосуються оренди водного об”єкту   юридичною особою  чи  фізичною особою- суб”єктом підприємницької діяльності.  Об”єм орендованого   ним водного об”єкту є  меншим , ніж 1 млн. куб. м., тому   наявності    ліцензії   теж не  потрібно. В задоволенні позову просить суд відмовити.  

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі ,  дослідивши та оцінивши  в судовому засіданні  надані ними   докази, з”ясувавши обставини, на які  сторони  посилаються як на підставу своїх  вимог і  заперечень , підтвердженими  тими  доказами, які були  досліджені в  судовому  засіданні, вважає  за необхідне відмовити в задоволенні  позовних вимог  Сватівської районної державної адміністрації  до ОСОБА_1 про  дострокове розірвання договору  оренди земельної ділянки  за  безпідставністю , оскільки в судовому засіданні  не встановлено наявності  обставин, які б  обгрунтовували вимоги позивача  щодо нецільового використання  відповідачем   земельної ділянки під водним об”єктом  та   не отримання ним   необхідних дозвільних документів  для здійснення    рибогосподарської діяльності за   договором  оренди земельної ділянки  від 20 вересня 2006 року.  

Зокрема , в  судовому засіданні встановлено,  що  20 вересня 2006 року  між  Сватівською     районною  державною адміністрацією  (орендодавцем ) та ОСОБА_1 (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки , згідно   якого  орендодавець  надав, а  орендар прийняв  в строкове платне користування  земельну ділянку  під водним  об”єктом  загальною площею 39,9329 га ., яка знаходиться  на території Містківської сільськоі ради строком  на 25 років  для  ведення рибного  господарства . Цільове  призначення земельної ділянки –для іншого сг  призначення  

( а.с.6-8).                

Отже, як вбачається  з даного договору ,   орендарем   є відповідач  ОСОБА_1 , як фізична особа . Для  здійснення риборозведення він отримав в передбаченому   законодавством порядку слідуючі  дозвільні документи , які надано ним  суду –  

1.Правила  експлуатації   ставка  на балці Боровик   в с.Барикіне  Сватівського району  Луганської області,  в яких    передбачено  : 1.Основні положення. 2.Загальні відомості  та призначення ставка на б.Барикіне . 3.Природні  умови. 4. Водогосподарські розрахунки. 5.Природоохоронні  вимоги. 6. Визначення  уровнів  води  по поймі б.Боровик  при  пориві тіла  плотини та  пропуску  максимальних  збросних витрат. 7. Технічна експлуатація, ремонт та реконструкція гідротехнічних споруд. 8.Режим роботи ставка. 9.Заходи по  підтримці належного технічного стану  ставка та його споруд.  10. Санітарно- профілактичні  та  противомалярійні  заходи. 11.Рибоводно-біологічні  норми для  експлуатації ставка. 12.Охорона  праці ( а.с.32-70).

2. Технічну документацію  із землеустрою  щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі , яка надається гр.ОСОБА_1 в оренду терміном на 25 років для рибогосподарських потреб під існуючим водним об”єктом, яку розроблено відповідно до існуючих норм і правил, що відносяться до компетенції органів Державного нагляду (а.с.71-90).  

3.Документи , які стосуються порядку  проведення  риборозведення відповідачем – копіїї експертиз,  товарно-транспортних накладних,   актів обстеження водного о”єкту,  актів  про  виконання робіт  з уселення водних живих ресурсів,   листа з питання погодження Договору оренди водного об”єкту ( а.с.91-103).            

Згідно  Інструкції  про порядок  здійснення штучного  розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання , затвердженої Наказом державного комітету рибного  господарства України  №154 від 28.10.1998 р., яка діяла на час укладення  між сторонами   даного договору оренди земельної ділянки , передбачалось   можливість  здійснення такої діяльності  підприємствами, установами та організаціями і громадянами  ОСОБА_5.  Тобто   отримання в оренду відповідачем  , як  громадянином ОСОБА_4 ,   водного об”єкту  для ведення рибного господарства  не суперечило   вимогам   діючого  законодавства. Згідно ст.42 Водного кодексу України ,  водокористувачами  в Україні можуть бути підприємства ,установи, організації і громадяни України. Відповідно до ст. 51 даного Кодексу  у користування  на умовах оренди  водні об”єкти (їх частини)  місцевого значення та ставки , що знаходяться в басейнах  річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам  для риборозведення.    Згідно   п.3 Тимчасового  порядку ведення рибного  господарства і здійснення рибальства , затвердженого постановою Кабінету  Міністрів України від 28.09.1996 р. №1192  також передбачено що користувачами   водних живих ресурсів  є  підприємства , установи і організації незалежно від форм власності,  а також громадяни України  , іноземці та особи без громадянства, які використовують   водні живі ресурси.    

Інструкцією   ж про  порядок  здійснення штучного  розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів  та їх використання в спеціальних  товарних рибних господарствах, затвердженою Наказом  державного  комітету  рибного господарства України   №4 від 15.01.2008 р. , на яку ,як на підставу своїх вимог посилається позивач  , як  обов”язкову  умову  наявності в відповідача  для  здійснення риборозведення    дозвільних  документів в вигляді  науково-біологічного обгрунтування  та режиму   , передбачено  порядок здійснення такої   діяльності  по штучному розведенню, вирощуванню риби   саме в спеціальних товарних рибних господарствах,  про що свідчить сама назва Інструкції ,через що  є   обов”язковим  подання   до спеціально уповноваженого центрального органу   виконавчої влади з питань рибного господарства України  крім зазначених документів, ще  й свідоцтво про державну  реєстрацію суб”єкта  підприємницької  діяльності ( для фізичної особи ) – п.  2.1.5  даної Інструкції.  

В п.1.3  цієї Інструкції   дано визначення  терміну  спеціального   товарного рибного господарства  , яким є  суб”єкт господарської  діяльності, основною метою якого є   підвищення   рибопродуктивності  рибогосподарського водного об”єкта  шляхом штучного  відтворення живих ресурсів, а також шляхом збереження та раціанального використання цінних  туводних видів  водних живих ресурсів.  

Отже , вказані дозвільні документи ,  вимоги  щодо обов”язкової наявності яких  заявлено позивачем до відповідача ,  можуть  бути  подані   для здійснення штучного  розведення , вирощування  ВЖР  , згідно до  положень розділу 2 вказаної Інструкції ,до  спеціально уповноваженого центрального органу  виконавчої влади з питань рибного господарства України ,- лише  суб”єктом підприємницької діяльності, яким створено  спеціальне товарне  рибне господарство .  

Однак , як  встановлено , відповідачу ОСОБА_1 в оренду надано даний  водний об”єкт  не як  суб”єкту господарювання, а як    фізичній особі , громадянину-користувачу, тому  дані вимоги позивача  до відповідача про  необхідність отримання    вказаних  дозвільних документів ,  а саме -науково- біологічного обгрунтування  та режиму , по своїй суті   спонукають його до реєстрації  суб”єктом  підприємницької діяльності та до створення  ним  спеціального товарного  рибного  господарства.                          

Відповідно до п.7  Постанови Пленуму  Верховного Суду України від 13.06.2007 р. №8 „Про  незалежність  судової влади”  не допускається  постановлення рішень  що зобов”язують  до вчинення дій , які не є обов”язковими за законом.    

       Відповідно до вимог ст.ст.42, 51 Водного кодексу України ,  водокористувачами  в Україні можуть бути   підприємства , установи , організації  та громадяни України, яким  відповідно до ст. 51 даного Кодексу  у користувааняя  на умовах оренди  водні об”єкти  можуть надаватися  для риборозведення.  

Отже, відповідач ОСОБА_1, як водокористувач, який отримав в оренду   водний об”єкт для риборозведення,   отримав всі  необхідні  для нього, як фізичної особи,  передбачені законодавством дозвільні документи , що встановлено в судовому засіданні,   використовує орендований ним водний об”єкт  для риборозведення в особистих цілях,    а тому   посилання  позивача    на  використання ним  водойми  не за цільвим призначенням,    є безпідставними.  

В  договорі  оренди земельної ділянки , укладеному сторонами   і про розірвання якого заявлено позовні вимоги  з підстав нецільового використання    предмету договору ,  в п.16  зазначено -”Цільове  призначення земельної ділянки  -для іншого  сг  призначення”. Однак  суду  також  не доведено  наявності підстав нецільового використання  відповідачем земельної ділянки  за даним договором , з приводу чого б могли виникнути підстави   для  припинення права  користування  земельної ділянкою  відповідно до вимог  ст.141 ЗК України , якою встановлено  що підставою припинення права користування  земельною  ділянкою є  використання земельної ділянки не за цільвим  призначенням.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.42,  

51  ВК України, ст.141 ЗК України  ,                                                                                                               Інструкцією   ж про  порядок  здійснення штучного  розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів  та їх використання в спеціальних  товарних рибних господарствах, затвердженою Наказом  державного  комітету  рибного господарства України   №4 від 15.01.2008 р., п.3 Тимчасового  порядку ведення рибного  господарства і здійснення рибальства , затвердженого постановою Кабінету  Міністрів України від 28.09.1996 р. №1192 ст. ст. 10, 11, 58,60,213-215,223,294 ЦПК            України,

вирішив:  

В задоволенні позовних вимог Сватівської  районної державної  адміністрації  до  ОСОБА_1  про  дострокове розірвання договору  оренди земельної ділянки , третя особа головне Державне Управління охорони , використання  і відтворення водних живих ресурсів та регулювання  рибальства у Луганській  області , відмовити    за необгрунтованістю.  

Рішення суду набирає законної сили  після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо  заяву про апеляційне оскарження не було подано.  Якщо було подано заяву  про апеляційне оскарження , але  апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  статтею 294 ЦПК  України,  рішення суду  набирає  законної сили після  закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду  справи  апеляційним судом.  

         Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                     О.А. Гашинська