Справа № 22-ц-1180/2009р.                                   Головуючий по 1-ій інстанції: Прокудіна Н.Г.

Категорія: 5                                                           Суддя-доповідач: Кононенко О.Ю.

УХВАЛА

іменем     України

29 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого: Шевченка В.А.

суддів: Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.

з участю секретаря судового засідання – Чуприни В.І.

та осіб, які беруть участь у справі – представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, представників позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на   рішення Зарічного районного суду м.Суми від 25 червня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, комунальне підприємство «Центр реклами та естетики міського середовища» Сумської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, відшкодування майнової та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 25 червня 2009 року позов частково задоволено.

Зобов’язано ОСОБА_1 зняти вивіску магазину «Катарина» зі стіни балкону квартири ОСОБА_3 протягом 10 діб з моменту набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому, зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги проекту перепланування житлової квартири в нежитлове приміщення, оскільки в ньому передбачено розміщення спірної вивіски, окрім цього, дана вивіска відповідно до діючого законодавства, не є рекламою.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власністю, у апеляційному порядку ОСОБА_1 не оскаржується.

 Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляційної скарги, представників позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Позивач звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні своїм майном – балконом, яким обладнана АДРЕСА_1, що належить на праві власності останній, вважаючи, що діями відповідача по розміщенню на зовнішній стороні балкону вивіски магазину жіночого одягу «Катарина» порушується її право користування та розпорядження на свій розсуд балконом, завдається майнової та моральної шкоди, а крім того зазначала, що порушено Закон України «Про рекламу» щодо порядку її розміщення.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №587 від 26 серпня 2004 року було надано дозвіл на переведення житлової АДРЕСА_1 у нежитлове приміщення під розміщення магазину жіночого одягу.

Дане нежитлове приміщення належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.10.2006 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 12.10.2005 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1., за якою ОСОБА_3 не буде мати ніяких претензій відносно проведення робіт по переобладнанню АДРЕСА_1 під магазин жіночого одягу.

Згідно з довідкою №660/0110 від 10.11.2005 року, виданою Інспекцією по охороні і використанню пам’яток архітектури та містобудування, АДРЕСА_1 являється пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення (взято на облік розпорядженням Представника Президента України №349 від 28.12.1992 року). З метою збереження пам’ятки між відповідачкою та вказаною вище інспекцією укладено відповідний охоронний договір, за яким ОСОБА_1 зобов’язується утримувати пам’ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» та охоронного договору.

Наприкінці 2007 року ОСОБА_1 над входом до магазину розмістила вивіску з інформацією про назву магазину та товар.

Вище вказана вивіска розміщена на зовнішній стороні балкону, яким обладнана АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договорів дарування від 22 листопада 1999 року та від 07 червня 2002 року, без погодження з нею.  Балкон є невід’ємною частиною квартири позивача.  

 Виходячи з встановлених обставин справи, місцевий суд дійшов висновку про те, що право власності позивача порушене та підлягає захисту шляхом зобов’язання відповідача вчинити дії по демонтажу спірної вивіски.

Рішення суду в цій частині відповідачем не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення.

Хоча, посилання заявника апеляційної скарги на те, що спірна вивіска не є рекламою, узгоджується з положенням ч.7 ст.8 Закону України «Про рекламу», відповідно до якої, розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, не вважається рекламою, дана обставина не впливає на вирішення по суті спору про усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження власним майном і не може бути підставою для скасування рішення суду.

З цих же підстав колегія суддів не може взяти до уваги і твердження апелянта про те, що розташування вивіски на балконі позивача передбачене проектом переобладнання житлової квартири під магазин жіночого одягу.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

 Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1  ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

 у х в а л и л а:

  Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

 Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 25 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:  

Судді: