Справа № 22-ц-1271 Головуючий у 1-й інстанції Разумова І.Є.
Категорія 30 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
09 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі :
головуючого – Жмаки В.Г.,
суддів - Сибільової Л.О., Дубровної В.В.,
з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.
та осіб, які беруть участь у справі – позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 липня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про стягнення 3680 грн. 80 коп. майнової шкоди та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням суду відмовлено ОСОБА_1, ОСОБА_2 у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позов.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачів, які підтримали скаргу з мотивів, в ній викладених, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в травні 2009 року звернулись до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 02 січня 2008 року ОСОБА_3 як потерпілий звернувся до суду з скаргою про порушення відносно них кримінальної справи про скоєння злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України.
Вироком Конотопського міськрайонного суду від 03 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 02 квітня 2009 року, вони були виправдані в зв’язку з відсутністю в їх діях складу злочину.
Скарга відповідача була вигаданою, внаслідок безпідставного обвинувачення їх в скоєнні злочину їм була заподіяна майнова та моральна шкода.
Уточнивши позов, просили стягнути з відповідача на користь кожного по 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної безпідставним звинуваченням, судові витрати в рівних частинах, і на користь ОСОБА_1 - майнову шкоду в розмірі 3680,8 грн., що складається з витрат на правову допомогу в кримінальній справі – 2500 гр., витрати на поїздки до апеляційного суду – 403,86 гр., амортизаційні відрахування за використання автомобіля – 186,3 гр., втрачений заробіток – 590,64 гр. (а. с. 3-5, 61).
Вирішуючи спір та відмовляючи позивачам у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вони не довели вини відповідача в заподіянні їм майнової та моральної шкоди та взагалі не довели, що їм була заподіяна будь-яка шкода.
Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяної майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Ч.1 ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 26 листопада 2007 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до Конотопського МВ УМВС України в Сумській області з заявою, в якій просив вжити заходів до колишнього чоловіка його матері ОСОБА_1, який висловлював погрози фізичною розправою та заподіяв йому тілесні ушкодження.
Постановою від 05 грудня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ч.1 ст.6, ст. 99 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст.ст. 129, 296 КК України (а.с.59-60)
02 січня 2008 року ОСОБА_3 як потерпілий звернувся до суду з скаргою в порядку ст. 27 КПК України, в якій посилався на те, що 26 листопада 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли йому легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я, та просив порушити відносно них кримінальну справу за ч.2 ст. 125 КК України (а.с.6-9).
Постановою судді Конотопського міськрайонного суду від 05 лютого 2008 року на підставі заяви ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 125 КК України та призначено справу до розгляду (а.с. 58).
22 лютого 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати його цивільним позивачем у кримінальній справі та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку 20 000 грн. майнової шкоди та 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.37-38).
Вироком Конотопського міськрайонного суду від 15 квітня 2008 року ОСОБА_1 був визнаний винним за ч.2 ст. 125 КК України, йому з застосуванням ст. 69 КК України було призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн. та стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 500 гр. на відшкодування моральної шкоди, а ОСОБА_2 була виправдана за ч.2 ст. 125 КК України за відсутності події злочину (а.с. 39).
Зазначений вирок 01 липня 2008 року був скасований апеляційним судом Сумської області, а справа надіслана на новий розгляд (а.с. 42-43).
Вироком Конотопського міськрайсуду від 03 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 2 квітня 2009 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були виправдані за ч.2 ст. 125 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину (а.с.10-14).
З огляду на вірно встановлені в цій частині обставини справи є вірним висновок суду про відсутність вини ОСОБА_3 в заподіянні шкоди позивачам в зв’язку з його зверненням до суду з скаргою, яка є правомірною і не може бути підставою для його цивільно-правової відповідальності, оскільки таке право на судовий захист йому забезпечене відповідними положеннями Конституції України. При цьому суд обгрунтовано послався на те, що ОСОБА_3 не був притягнутий до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про вчинення злочину та показання потерпілого.
За вірного висновку суду про те, що за даних обставин ОСОБА_3 не може нести відповідальність за заподіяння шкоди позивачам незаконним притягненням їх до кримінальної відповідальності, є зайвим в межах даної справи за позовом, заявленим до ОСОБА_3, висновок суду про недоведеність заподіяння позивачам моральної та майнової шкоди.
З огляду на зазначене, висновок суду в цій частині слід виключити з мотивувальної частини рішення, залишивши рішення в іншій частині без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 липня 2009 року в даній справі змінити, виключивши з мотивувальної частини висновки суду про недоведеність позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заподіяння їм майнової та моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Сумської області Л.О.Сибільова