Справа № 22-ц-1300/2009р. Головуючий по 1-ій інстанції: Левченко Т.А.
Суддя-доповідач: Кононенко О.Ю.
УХВАЛА
22 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого: Білецького О.М.
суддів: Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.
з участю секретаря судового засідання – Чуприни В.І.
та осіб, які беруть участь у справі – заявника ОСОБА_1, її представника – адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Зарічного районного суду м.Суми від 04 серпня 2009 року
у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Комунальний заклад Сумської обласної ради Сумський медичний коледж Управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації, Виконавча Дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Суми, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою судді Зарічного районного суду м.Суми від 04 серпня 2009 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту нещасного випадку на виробництві і роз’яснено право звернення до суду з відповідною заявою у порядку позовного провадження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1- ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову про задоволення її заяви.
При цьому, зазначає, що дана заява повинна розглядатися у порядку окремого провадження, оскільки спір про право відсутній.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_1, її представника-адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 липня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, який стався з нею 19 серпня 1982 року в Сумському медичному училищі. При цьому вона зазначала, що про нещасний випадок було складено акт від 19.08.1982 року за формою Н-1 (а.с.11).
З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту пов’язано з відмовою заінтересованою особою – ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Суми у призначенні відповідних страхових виплат, у зв’язку з неналежним оформленням цього акту.
Відмовляючи у прийнятті заяви ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право, а тому він повинен розглядатися у порядку позовного провадження.
Висновок суду першої інстанції узгоджується з вимогами ч.6 ст.235 ЦПК України та роз’ясненнями, які містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, відповідно до яких у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судового факту пов’язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до роз’яснень, які містяться у п.9 зазначеної постанови, при застосуванні п.3 ст.256 ЦПК України, яким передбачено встановлення каліцтва на виробництві, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по соціальному страхуванню, судам слід мати на увазі, що з дня введення в дію Закону України «Про охорону праці» (з 24 листопада 1992 року) справи про встановлення таких фактів не розглядаються в порядку окремого провадження. Питання, пов’язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли з приводу цього виникає спір, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 необхідно звернутися до місцевого суду з відповідною заявою в порядку позовного провадження з дотриманням правил підсудності.
Твердження заявника апеляційної скарги про те, що спір про право відсутній, так як факт нещасного випадку не зафіксований в установленому законом порядку спростовується протоколом №9 засідання спеціальної комісії з питань вирішення спорів при відділенні ВД ФСНВ, з якого вбачається, що акт №1 за формою Н-1 від 19.08.1982 року визнано таким, що не відповідає вимогам нормативних документів з охорони праці та рекомендовано питання про чинність акту для оформлення страхових виплат вирішити через звернення до суду (а.с.15).
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст.307, 312, п.4 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу судді Зарічного районного суду м.Суми від 04 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: Білецький О.М.
Судді: Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.
З оригіналом згідно: суддя О.Ю.Кононенко