Справа № 22-ц-1298/2009р. Головуючий по 1-ій інстанції: Міленко Н.П.
Категорія: 37 Суддя-доповідач: Гагін М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
27 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого: Маслова В.О.
суддів: Гагіна М.В., Ведмедь Н.І.
з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.
та осіб, які беруть участь у справі – позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Роменської міської ради, Роменської міської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2, третя особа: Управління держкомзему у м.Ромни, про визнання свідоцтва про право власності на спадщину за законом №2-445 від 13 березня 1998 року та державного акту на землю, виданого ОСОБА_2 у приватну власність у розмірі 0,0586 га від 24 липня 2006 року незаконними, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що їй на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки від 21 квітня 2005 належить земельна ділянка площею 0,1134 га, яка розташована по вул.Урицького, 65 кв.2 у м.Ромни.
ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 березня 1998 року, було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0586 га від 24 липня 2006 року за адресою: АДРЕСА_1.
Вказує, що надана ОСОБА_2 земельна ділянка знаходиться на її земельній ділянці, наданій для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га., оскільки державним нотаріусом не вірно зазначено у свідоцтвах про те, що до спадкового майна після смерті спадкодавця ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,10 га у рівних частках їй та відповідачці.
Просила визнати свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 13 березня 1998 року та державний акт про право власності на земельну ділянку від 24 липня 2006 року, виданих ОСОБА_2 незаконними.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
При цьому, зазначає, що ОСОБА_2 безпідставно надана земельна ділянка у розмірі 0,0586 га, оскільки після смерті ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,10 га належить їй та відповідачці в рівних долях.
Крім того, вважає, що нею не пропущено строк звернення до суду, так як державний акт на право власності на земельну ділянку виданий відповідачці 24 липня 2006 року і вона звернулася з позовом в межах процесуального строку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що АДРЕСА_1 належав подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної власності у рівних частинах. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.76, 116, 117).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Роменської міської ради депутатів трудящихся від 11.03.1953 року за вищезазначеним будинком була закріплена земельна ділянка загальною площею 1904 кв.м.
Після розірвання у 1954 році шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 05.03.1954 року уклали нотаріально посвідчений договір, яким сторони встановили порядок користування земельною ділянкою, будинком й надвірними господарськими спорудами (а.с.54).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла.
15 березня 1996 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб (а.с.11).
Відповідно до рішення №424 від 25.12.1996 року виконавчого комітету Роменської міської ради передано безоплатно у власність земельні ділянки ОСОБА_3 1000 кв.м. та ОСОБА_5 288 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 (а.с.111).
06 лютого 1997 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 7/10 частин житлового АДРЕСА_1 (а.с.10).
18 березня 2003 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/20 частин АДРЕСА_1, після смерті 30.03.1990 року ОСОБА_4 (а.с.119).
ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.01.1998 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 отримала Ѕ частини земельної ділянки від загальної площі 1000 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1, а іншу Ѕ частини згаданої земельної ділянки отримала ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.03.1998 року (а.с.16, 78).
21 квітня 2005 року ОСОБА_1, відповідно до рішення Роменської міської ради від 17.03.2005 року, видано державні акти серії СМ №092372, СМ №092373 на право власності на земельні ділянки, відповідно, площею 0,1000 га та 0,0134 га, розташованих по АДРЕСА_1, відповідно, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, а також для ведення особистого селянського господарства ( а.с.34, 36).
Відповідно до плану меж та технічної документації на зазначену вище земельну ділянку вона є тією земельною ділянкою, що належала ОСОБА_3 згідно договору від 05.03.1954 року.
24 лютого 2006 року ОСОБА_2, відповідно до рішення Роменської міської ради від 27.05.2006 року, видано державний акт серії ЯД №163080 на право власності на земельну ділянку площею 0,0556 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих по АДРЕСА_1.
Крім того, у цьому державному акті, зазначено, що співвласником Ѕ частини земельної ділянки є ОСОБА_5 (а.с.35).
Відповідно до плану меж та технічної документації на зазначену земельну ділянку вона є тією земельною ділянкою, що належала ОСОБА_4 згідно договору від 05.03.1954 року.
Згідно договору від 14.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 подарували належну їм на праві власності земельну ділянку площею 0,0586 га, розташовану по АДРЕСА_1, ОСОБА_6, який 25.09.2008 року отримав державний акт серії ЯЗ №397188 (а.с.37, 124).
Місцевий суд вірно встановивши вищезазначені обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, а також обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як дружина та дочка померлого ОСОБА_3, згідно положень ст..529 ЦК УРСР, мають рівні спадкові права, а відтак і відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.03.1998 року з огляду на відсутність порушень прав позивача та положень земельного законодавства видачею ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку, місцезнаходження якої інше, ніж у ОСОБА_1
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду.
Проте, мотивувальна частина рішення, окрім зазначених вище мотивів щодо відмови у задоволенні позову, містить посилання на перебіг строків позовної давності на звернення до суду позивача за захистом, на її думку, порушеного права видачею спірного свідоцтва від 13.03.1998 року.
Висновок місцевого суду про закінчення строку позовної давності не ґрунтується на положеннях ст.ст.76, 560 561 ЦК УРСР, оскільки ОСОБА_2 мала право отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 у будь-який час, починаючи з 13.12.1997 року і до нинішнього часу; матеріали справи не містять доказів і судом не спростовано посилання позивача про те, що її стало відомо про отримання відповідачем спірного свідоцтва тільки на початку 2008 року.
Отже, висновок суду про закінчення строків позовної давності не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на законі, що у відповідності до положень п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення з виключенням згаданих мотивів з мотивувальної частини рішення.
В іншій частині доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду щодо задоволення позову, а відтак і відсутності підстав для скасування рішення суду та задоволення позову чи направлення справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2009 року у даній справі змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв’язку із пропуском строків позовної давності.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Маслов В.О.
Судді: Гагін М.В., Ведмедь Н.І.
З оригіналом згідно:
суддя Апеляційного суду Сумської області М.В.Гагін