Номер провадження4-с/289/6/17

Справа №289/1182/17

У Х В А Л А

21.07.2017 року м.Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Свінцицького Л. В.

при секретарі Прокопчук А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Радомишльського районного суду справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Радомишльського районного відділу юстиції ДВС про повернення виконавчого документу стягувачу від 31.05.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радомишльського РУЮ в якій просить визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат по справі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день та час слухання справи були належним чином повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.11.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49168965 на підставі виконавчого листа №2/289/126/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь скаржника 2 545 грн. 58 коп. судових витрат по справі.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радомишльського РУЮ ОСОБА_2 від 31.05.2017 року повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2, ч.1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження, а саме у звязку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, і здійснити державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; відповідно до відповіді реєструючи органів нерухомого та рухомого майна за боржником не зареєстровано. Актом державного виконавця встановлено, що майно, яке підлягає опису і арешту у боржника відсутнє.

Відповідно до п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Із наданих письмових пояснень судом встановлено, що державному виконавцю було відомо про місцезнаходження боржника і даний факт державним виконавцем не оспорено, а тому посилання державного виконавця на п. 5 ст. 47 Закону є безпідставним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо повернення виконавчого документу стягувачу у звязку із відсутністю у боржника майна та здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходів щодо розшуку такого майна, суд вважає, що повернення із даних підстав виконавчого документу державним виконавцем було передчасним. Державним виконавцем вказано, що нею було надано запити до відповідних реєструючи органів і встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення.

Крім того, наданий державним виконавцем акт державного виконавця від 05.04.2017 року про відсутність майна боржника суд до уваги не приймає за наступних підстав. Даний акт було складено з порушенням вимог діяючого законодавства, у відсутності особи, яка проживає в квартирі ОСОБА_1, також акт підсписаний тільки одним понятим.

Державний виконавець при винесені постанови про повернення виконавчого документу стягувачу не виконав всі можливі вимоги ст. 5 Закону, не оголосив привід боржника або його розшук.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що державним виконавцем при виконанні судового наказу не було здійснено всіх визначених Законом заходів щодо виконання виконавчого листа і безпідставно, порушуючи вимоги законодавства, повернуто виконавчий документ стягувачу.

За наведених обставин дії державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2,5 ст.47 Закону України Про виконавче провадження слід визнати неправомірними, а постанову незаконною та скасувати її, оскільки державним виконавцем не наведено належних доказів, що ним здійснено всі заходи щодо розшуку майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 386, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «приватні інвестиції» - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Радомишльського РУЮ ОСОБА_2А по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 31.05.2017 року протиправними.

Визнати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Радомишльського РУЮ ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу від 31 травня 2017 року незаконною та скасувати її.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Л. В. Свінцицький