Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" травня 2007 р. Справа № АС-13/21-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., судді Білоконь Н.Д., Івакіна В.О.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - не прибув.
відповідача - Чернієнко Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1020Х/1-8) на постанову господарського суду Харківської області від 15.02.2007 р. по справі № АС-13/21-07
за позовом Приватне сільськогосподарське підприємство "Огульчанське", с. Огульці
до Нововодолазька МДПІ Харківської області, смт. Нова Водолага
про скасування рішення
встановила:
Позивач, ПСП "Огульчанське", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою та після доповнення позовних вимог просив скасувати рішення відповідача, Нововодолажської МДПІ Харківської області, №4803/24-218 від 14.12.2006 р. про відмову в списанні безнадійного податкового боргу в сумі 15480,00 грн. та зобов'язати Нововодолазьку МДПІ Харківської області списати безнадійний податковий борг в сумі 15480,0 грн. з прибуткового податку з громадян станом на 01.09.2003 р.
Постановою господарського суду Харківської області по справі № АС-13/21-07 від 15.02.2007 р. (суддя Водолажська Н.С.) позов було задоволено. Скасовано рішення Нововодолазької МДПІ Харківської області №4803/24-218 від 14.12.2006 р. Зобов'язано Нововодолазьку МДПІ Харківської області списати безнадійний податковий борг в сумі 15480,00 грн. з прибуткового податку з громадян станом на 01.09.2003 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПСП "Огульчанське" 3,40 грн. судового збору.
Відповідач, не погодившись з даною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вона прийнята при порушенні норм чинного законодавства, у зв'язку з чим просить скасувати постанову господарського суду Харківської області по справі № АС-13/21-07 від 15.02.2007 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача у судове засідання не прибув, заперечення на апеляційну скаргу не надав та про причини своєї неявки господарському суду апеляційної інстанції не повідомив.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.
Позивач звернувся до Нововодолазької МДПІ Харківської області з письмовою заявою за № 204 від 23.11.2006 р. про списання безнадійного податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 15480, 0 грн.
Листом № 4803/24-218 від 14.12.2006 р. Валківське відділення Нововодолазької МДПІ Харківської області повідомило, що заява ПСП «Огульчанське»залишається без виконання у зв'язку з тим, що списання безнадійного податкового боргу у 2005 р. було заборонено ст. 68 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 р.»та деяких інших законодавчих актів України від 25.03.2005 р. та у 2006 р. ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 р.». На думку позивача, цей лист є рішенням про відмову в списанні боргу.
Відповідно до п.п. 18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, що виник внаслідок обставин непереборної сили. Під терміном «безнадійний»розуміється, зокрема податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Згідно з п. 3.4 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 14.03.2001 р., № 103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002р., № 16/6304 під безнадійним податковим боргом розуміється податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили, тобто не з вини платника податків, і які неможливо упередити або запобігти своїми заходами, за умови, що форс-мажорні обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.
Аналіз приписів п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»дає підстави для висновку, що зазначена норма не містить яких-небудь особливих критеріїв визначення форс-мажорних обставин у контексті саме цього Закону, мова йдеться лише про те, що підлягає списанню безнадійний податковий борг, що виник внаслідок нездоланної сили. Обставини нездоланної сили (форс-мажор) - надзвичайна і нездоланна в даних умовах сила (стихія, дії ворога, оголошена і неоголошена війна, погроза війни, терористичний акт, революція, переворот, повстання, масові порушення, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, сильний снігопад чи ожеледь, вибух і ін.), діям якої неможливо запобігти застосуванням високопрофесійної практики персоналу юридичної чи фізичної особи і яка є обставиною, яка звільняє фізичну особу чи персонал юридичної особи від відповідальності за невиконання своїх обов'язків, передбачених податковим законодавством.
Отже, необхідною умовою для визнання податкового боргу безнадійним є прямий безпосередній причинний зв'язок між виникненням такого податкового боргу та обставинами непереборної сили.
Погіршенням фінансового-господарського стану платників податків або неотримання ними очікуваних прибутків, рівно як і понесення будь-яких збитків, не є підставою для списання податкового боргу. Це зумовлено тим, що згідно з ст. 7 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ні понесені збитки та їх наслідки, ні не отримані доходи не є джерелами погашення податкових зобов'язань і податкового боргу. Такими джерелами п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 вказаного Закону визначені будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і не майнових цінностей, випуску цінних паперів у тому числі корпоративних прав отриманні позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Таким чином позивач, всупереч вимогам ст. 67 Конституції України не виконав свого конституційного обов'язку по сплаті на користь Держави належних сум з податку з доходів фізичних осіб в сумі 15480,00 грн.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що в 2004 році підприємству позивача відповідно до рішення № 154 від 10.11.2004р. про списання безнадійного податкового боргу було списано податковий борг по податку з доходів з фізичних осіб (на виплачену заробітну плату), який виник станом на 01.09.2003 р. в сумі 100020,54 грн.
Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Позивач в уточненні до позову від 31.01.2007р. зазначив, що підприємство виплачувало заробітну плату та утримувало податок з доходів фізичних осіб за вересень, жовтень, листопад 2003р., але згідно облікових карток Нововодолазької МДПІ кошти по даному податку до бюджету не надходили, документів, які підтверджують перерахування сум податку з доходів фізичних осіб в матеріалах справи відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме: не надано розрахунку заборгованості по заробітній платі, розрахунку по паям, а також розрахунку по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.09.2003 р.
Також слід зазначити, що 14 грудня 2006 року Нововодолазькою МДПІ був направлений лист за №4803/24-218 на адресу позивача, в якому вказано, що в 2005 р. відповідно до ст. 68 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005р. № 2505-ІУ було заборонено проводити списання безнадійного податкового боргу, а у 2006 році списання такої заборгованості заборонено згідно з ст. 70 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік»від 20.12.2005 р., № 3235-ІУ.
Відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 14.03.2001р., №103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 р., №16/6304 податковим органом приймається рішення про списання безнадійного податкового боргу.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо кваліфікації листа відповідача за № 4803/24-218 від 14.12.2006 р. в якості рішення.
Судова колегія вважає, що вказаний лист не є рішенням, а є лише відповідь на запит позивача за № 204 від 23.11.2006 р.
Лист не є нормативно - правовим актом чи актом індивідуальної дії, а тому не породжує певні правові наслідки, та не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, тобто носить суто інформаційний характер.
Виходячи з вищевикладеного, вказаний лист № 4803/24-218 від 14.12.2006р. не є рішенням, а є лише відповідь на запит позивача № 204 від 23.11.2006р., у зв'язку з чим не може бути скасованим.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення господарський суд Харківської області не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, через що постанова від 15.02.2007 р. по справі № АС-13/21-07 підлягає скасуванню.
Керуючись п. 3) ч.1 ст. 198, п.1) ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
1. Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
2. Постанову господарського суду Харківської області від 15.02.2007 р. по справі № АС-13/21-07 скасувати та прийняти нову постанову.
3. В позові відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі.
Адміністративну справу № АС-13/21-07 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Токар М.В.
Судді Білоконь Н.Д.
Івакіна В.О.