АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«03» червня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Коваленка Є.П.
Суддів – Кунця І.М., Гавриш Г.П.
з участю прокурора – Зозулі І.І.
засудженого – ОСОБА_1.
його захисника та законного представника
неповнолітнього ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляціями прокурора Гусятинського району та засудженого ОСОБА_1. на вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2009 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою
освітою, учня 12 класу загальноосвітньої вечірньої
школи II-III ступенів смт.Гусятин, не одруженого, не
працюючого, судимого 28 жовтня 2008 року
Гусятинським районним судом Тернопільської
області за ч.1 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення
волі, з застосуванням ст.ст. 70, 72, 75 КК України, з
іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
визнано винним та засуджено за ч.1 ст.187 на 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Гусятинського районного суду від 28 жовтня 2008 року у виді 3 місяців позбавлення волі і остаточно ОСОБА_1. призначено покарання в виді 3 років 4 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту з залу суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_1. зараховано з 1 квітня 2009 року.
Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1. в користь потерпілого ОСОБА_3. 764 грн. 75 коп. матеріальної шкоди та 1500 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку суду ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений за вчинення злочину при наступних обставин.
11 листопада 2008 року біля 15 год. в смт. Гусятині, в бесідці, за будинком, що знаходиться по вул. Незалежності, 11, неповнолітній ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, із застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілого ОСОБА_3, з метою заволодіння чужим майном, напав на останнього, наносячи удари руками та ногами в область голови, спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що проявилася у струсі головного мозку, яке згідно висновку експерта кваліфікується як легке, що спричинило короткочасний розгляд здоров`я та заволодів каблучкою із срібла, вартістю 120 грн, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду.
В апеляції прокурор Гусятинського району просить цей вирок скасувати і постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1. за ч.1 ст.187 КК України на 5 років позбавлення волі, оскільки судом не враховано, що ОСОБА_1. раніше двічі судимий за вчинення умисних злочинів,злочин вчинив під час іспитового строку і призначено йому надто м`яке покарання.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. висловив свою незгоду з вироком суду щодо його засудження за ч.1 ст.187 КК України. Стверджує, що нічого протизаконного він не вчиняв, пояснення щодо скоєного дав тому, що після затримання працівники міліції застосовували до нього фізичний і моральний тиск.
Заслухавши доповідача-суддю апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1., який просить вирок суду скасувати, оскільки він не вважає себе винним в вчиненні цього злочину, пояснення його захисника та законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2., яка просить відмовити в задоволенні апеляції прокурора і підтримує апеляцію засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду 1 інстанції про винність ОСОБА_1. у вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, за зазначених у вироку обставин відповідають фактичним даним справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними в вироку доказами, яким суд дав всебічну й обєктивну оцінку. Суд обгрунтовано визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_1. за ч.1 сат.187 КК України.
Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_1., вину в пред`явленому обвинувачення та цивільний позов потерпілого ОСОБА_3. не визнав та показав, що 11 листопада 2008 року він зустрівся із своїм знайомим, ОСОБА_4. Вони знаходились за Ощадбанком, коли побачили знайомого ОСОБА_3 Він його покликав і запропонував піти поговорити в бесідку, яка знаходилась неподалік, на що останній погодився.
Під час розмови він побачив на руці ОСОБА_3 срібну каблучку і попросив його, щоб він дав йому поносити, на що останній погодився та зняв каблучку і поставив на стіл в бесідці, а він її і одягнув на палець, пообіцявши , що через пару днів віддасть. Посидівши ще деякий час в бесідці та поговоривши, він відійшов від бесідки, а в той час ОСОБА_3 встав і побіг. Чому ОСОБА_3 почав бігти він не знає.
Потім вони з ОСОБА_4 вийшли на вул.Незалежності, де біля магазину “Світанок” він побачив свого знайомого на ім`я ІНФОРМАЦІЯ_2 який на автомобілі “Чері-Амулет” завіз їх в центр. В центрі до них з ОСОБА_4 підійшли працівники міліції та запросили їх пройти в райвідділ працівниками міліції. Прийшовши в міліцію він виявив, що каблучка, яку дав йому ОСОБА_3 у нього на руці не має. Як йому зараз відомо, вона у нього злетіла з руки в автомобілі ІНФОРМАЦІЯ_2 де і була виявлена працівниками міліції.
Додатково зазначив, що каблучка була добровільно передана ОСОБА_3 йому. Останнього він не бив. Бачив як ОСОБА_4 бив ОСОБА_3 з ліктя в голову. Пояснення, в яких він визнавав себе винним, змушений була давати тому, що на нього чинився фізичний та психологічний тиск. Так, 11 листопада 2008 року біля 21 год. його затримали три працівники міліції, зокрема ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ще один невідомий йому чоловік. Спочатку його повели в кабінет № 8, а потім в зал, де провадяться наради. В райвідділі він перебував з 21 год. 11 листопада 2008 року до 19 год. 12 листопада 2008 року. Під час перебування там, до нього застосовували фізичне насильство, а саме працівники міліції наносили йому удари в різні частини тіла. Пояснення від 12 листопада 2008 року в нього відбирали 11 листопада, застосовуючи фізичну силу, а тому він був змушений їх підписати.
Не дивлячись на те, що підсудній вину у вчиненому не визнав суд, оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст. 187 КК України.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що 11 листопада 2008 року він з ОСОБА_7. виходили з гуртожитку і мали йти в магазин. Коли вони вийшли з гуртожитку, то побачили ОСОБА_1. та ОСОБА_4. ОСОБА_1. крикнув, щоб він йшов до нього і, навіть не подумавши кудись втікати. Коли він до нього підійшов, то підсудний почав мову про те, що по його вині в слідчому ізоляторі знаходиться ОСОБА_8. Потім ОСОБА_1. сказав йти з ними в бесідку. Підсудний йшов попереду, а ОСОБА_4. позаду нього. Коли вони зайшли туди до бесідки, він почув удар в плечі та впав на землю і вони почали наносити йому удари. ОСОБА_4. бив в область грудей і живота, а ОСОБА_1, декілька разів вдарив його в голову. Потім ОСОБА_1. сів йому на ліве плече і почав наносити удари в голову та сказав, щоб він сів в бесідку, і вони знову почали ту розмову про ОСОБА_8 ОСОБА_1. запитав його, чи він має телефон, чи гроші, він відповів, що нічого не має і тоді він побачив в нього на пальці каблучку. Підсудний запитав його що це за кольцо, він відповів, що це подарунок мами. ОСОБА_1. сказав до нього: "Знімай". Він вже був побитий, мав страх, зняв каблучку і поклав на стіл. ОСОБА_1. взяв каблучку і надів собі на палець лівої руки, ОСОБА_4. почав до нього казати, щоб він віддав каблучку, навіщо вона йому, вона срібна, а не золота і що він багато за неї не візьме. ОСОБА_1. сказав: «робимо так, як все - б'ємо і забираємо». Він не може точно сказати скільки часу вони його били, але як залишили бити, то ОСОБА_4. трохи відсунувся від нього, а ОСОБА_1. пішов за бесідку. Він, скориставшись нагодою, побіг в банк ?рещатик" і звідти подзвонив мамі. По телефону він сказав мамі, що його побили ОСОБА_1. та ОСОБА_4. Після того, як він подзвонив мамі, по нього в банк прийшов працівник міліції ОСОБА_9. і ще якийсь чоловік. Вони відвели його в райвідділ і він дав пояснення та написав заяву. Згодом прийшла його мама і вони поїхали в лікарню, так як його сильно боліла голова. В банку «Хрещатик» він знаходився десь 20-25 хвилин. В той день у нього не було більше ніяких конфліктів.
Додатково пояснив, що віддав підсудному каблучку після того, як останній сказав: Знімай!». А перед тим він наніс йому тілесні ушкодження, погрожував, кричав, нецензурно виражався. Якби йому не були заподіяні перед тим тілесні ушкодження каблучки він не віддав би. Вважає, що на нього вчинено розбійний напад ОСОБА_1 який наносив удари, тому що бажав заволодіти його майном.
Допитана в суді свідок ОСОБА_10, яка працює бухгалтером банку "Хрещатик" пояснила, що вона пам'ятає потерпілого і пригадує, що він приходив до них в банк, просив телефон, щоб подзвонити. Він набирав кудись номер, не міг додзвонитися і потім подзвонив мамі. Вона не пам'ятає дослівно, що він говорив, але пригадує, що він казав: "Мене побили".
Він був схвильований і мав пошарпаний вигляд.
Свідок ОСОБА_7. підтвердив покази потерпілого, зокрема, показавши в судовому засіданні, що коли 11 листопада 2008 року біля 15 год. ОСОБА_3. покликав ОСОБА_1, він пішов в магазин, купив три пляшки пива і вирішив піти до бесідки та забрати ОСОБА_3 Коли він прийшов до бесідки, то побачив, що ОСОБА_3 сидить посередині, а по боках від нього знааходились ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Потерпілий був схвильований, наляканий та мав шарпаний вигляд. ОСОБА_1 сказав до ОСОБА_3, щоб останній дав подивитись каблучку. ОСОБА_3 зняв її, а ОСОБА_1 надів каблучку собі на палець. ОСОБА_4 говорив ОСОБА_1, щоб той не брав каблучки. Тоді підсудний зняв каблучку, поклав її на стіл і сказав до потерпілого " Забирай”. А ОСОБА_3 сказав, що йому не треба. ОСОБА_3 був наляканий. Бачив, як ОСОБА_1 два рази ОСОБА_3 штовхнув..
Додатково показав, що хотів забрати ОСОБА_3, але ОСОБА_1 сказав, щоб він йшов звідси і він пішов, тому що налякався. В бесідці він був декілька хвилин. Після того він бачив ОСОБА_3 вже в райвідділі міліції. На досудовому слідстві він давав інші пояснення, бо боявся. Зі сторони ОСОБА_1 тиску не було, про те інші йому говорили, щоб він мовчав.
Суд обґрунтовано визнає покази потерпілого ОСОБА_3 в ході досудового слідства та в судовому засіданні правдивими, оскільки вони, як на досудовому слідстві, так і в судовому засiданні були однаковими, послідовними в деталях, суттєвих розбіжностей в показах не було, а тому суд поклав їх в основу вироку, як один з доказів, на підтвердження винності підсудного ОСОБА_1., так як вони ще й об'єктивно узгоджуються з іншими доказами:
- висновком експертизи № 735 від 6 грудня 2008 року (а.с. 30-32);
- показаннями свідків ОСОБА_7., ОСОБА_10;
- показаннями допитаного в якості свідка начальника кримінальної міліції у справах дітей ОСОБА_9., який пояснив, що відбирав пояснення в ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_1. Зазначені пояснення вони давали добровільно.
Крім наведених доказів, винність підсудного у вчиненні розбою підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
Висновком експертизи № 735 від 6 грудня 2008 року із змісту якого слідує, що у "..ОСОБА_3 за час перебування в лікарнях, виявлена закрита черепно-мозкова правма, що проявилася у струсі головного мозку.
Це тілесне ушкодження кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя, оскільки для свого повного загоєння потребує термін, тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні(21 день).
Дане тілесне ушкодження, найбільш вірогідно, утворилося від дії тупого предмету (предметів) або при ударі до таких, можливо в час та при обставинах, викладених у постанові на проведення судово-медичної експертизи".
(а.с. 30-32).
Протоколом добровільної видачі та огляду від 12.11.2008 року із якого вбачається, що жиитель с. Васильківці Гусятинського району ОСОБА_11. добровільно видав з власного автомобіля "Чері-Амулет" каблучку білого кольору з чорним прямокутним каменем біля якого розташовані три сріблясті камінчики.
(а.с.19).
Оголошеним в судовому засіданні протоколом допиту свідка ОСОБА_11. від 25.1 1.2008 року із змісту якого слідує, що в його автомобілі була виявлено каблучку білого кольору. Цю каблучку міг залишити в машині ОСОБА_1, якого він 11.11.2008 року підвозив до центру смт. Гусятина.
(а.с. 42).
Довідкою вартості, виданою приватним підприємцем ОСОБА_12. про те, що станом на 11.11.2008 року вартість каблучки 875 проби, вагою 6,52 грам становить 120 гривень.
Допитана в суді свідок ОСОБА_13. показала, що 11 листопада 2008 року вона бачила срібну каблучку на пальні руки ОСОБА_1.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4. показав, що десь середині листопада 2008 року вони з ОСОБА_1. йшли і біля магазину «Матрікс» зустріли ОСОБА_3 ОСОБА_1. його покликав, сказавши йому: «ходи поговоримо». Вони йшли вперед а він йшов за ними. Зайшли в бесідку, сіли, ОСОБА_1. говорив з ОСОБА_3 про ОСОБА_8., що той через ОСОБА_3 знаходиться в СІЗО, він сидів збоку, говорив по телефону. ОСОБА_1 сказав до ОСОБА_3: «Покажи кольцо, я подивлюся». Потерпілий відповів, що це подарунок матері, але коли підсудний сказав:»Покажи!» ОСОБА_3 зняв і поставив на стіл каблучку. ОСОБА_2. подивився і сказав, що він кольцо поносить і віддасть. Він (ОСОБА_4) просив підсудного щоб останній не брав каблучки. Потім вони ще говорили, ОСОБА_1., почав кричати на ОСОБА_3. Він говорив по телефону, а ОСОБА_1. штовхнув потерпілого. ОСОБА_3 вдарив об нього і пиво, яке він тримав в руках розлилося. Він (ОСОБА_4) відштовхнув ОСОБА_3 сказав, що дивись, що робиш. Коли вони сиділи в бесідці ОСОБА_3 раптово встав і побіг.
щоб ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_3 в область голови. Він теж не наносив удари потерпілому в голову. В той же день вони з ОСОБА_1 вживали алкогольні напої.
Суд правильно критично оцінив показання свідка ОСОБА_4., дані ним в суді, який ствердив, що він не бачив як ОСОБА_1. наносив удари потерпілому ОСОБА_3, а лише пару раз його
штовхнув з тих підстав, що вказаний свідок перебуває в товариських стосунках з підсудним. Крім того ОСОБА_4. не зміг переконливо пояснити зміну своїх показань в суді показаннями, які він давав на досудовому слідстві та заперечив здійснення на нього морального та фізичного тиску з боку працівників міліції.
Перевіривши показання зазначеного свідка в суді і на досудовому слідстві та оцінивши у сукупності з іншими зібраними у справі доказами суд 1 інстанції правильно визнав достовірними ті показання, він давав на досудовому слідстві в якості підозрюваного, під час відтворення обстановки обставин події та на очних ставках з його участю, оскільки вони підтверджуються іншими об'єктивними доказами в справі, а саме:
1. - - висновком експертизи № 735 від 6 грудня 2008 року (а.с. 30-32);
2. - -показаннями потерпілого ОСОБА_3. про обставини заволодіння каблучкою | спричинення йому тілесних ушкоджень;
3. - - показаннями свідка ОСОБА_7., оголошеним в судовому засіданні протоколом допиту
4. - свідка ОСОБА_11. від 25.11.2008 року;
5. - - показаннями свідків ОСОБА_9.. ОСОБА_13.. ОСОБА_14. про те. що досудово слідстві ОСОБА_4. показання давав добровільно та невимушено.
Так, в поясненнях, відібраних в ОСОБА_4. 11.11.2008 року лейтинаном міліції ОСОБА_13. він показав, що “.. 11 листопада 2008 року коли ОСОБА_1. покликавши ОСОБА_3. в бесідку почав звинувачувати в тому, що з його вини ОСОБА_8 знаходиться слідчому ізоляторі та наніс декілька ударів ОСОБА_3. в область голови. Потім зловивши рукою за куртку і почав тягти в бесідку, а іншою рукою наносив удари в голову.
Тоді ОСОБА_1. сказав потерпілому, щоб він зняв срібну каблучку. ОСОБА_3 зняв каблучку і ОСОБА_1. одягнув її на палець лівої руки. Він сказав підсудному, щоб той повернув каблучку ОСОБА_3”. (а.с.15).
ОСОБА_4, під час допиту його в якості підозрюваного 11.12.2008 року підтвердив обставини нападу на ОСОБА_3, більш детальніше їх описавши, зокрема, пояснивши, що”... в бесідці ОСОБА_1. почав на ОСОБА_3 кричати та наніс йому удар в область голови. Після цього він схопив потерпілого рукою за куртку і почав тягти за бесідку, а другою рукою наносив удари в голову. Він (ОСОБА_4.) також наніс удар в плече ОСОБА_3 через те, що останній зачепив його. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3, щоб той показав йому печатку, яку він мав на руці. ОСОБА_3 зняв і поставив на стіл, а ОСОБА_1 одягнув каблучку на палець руки і сказав, що поносить. Він (ОСОБА_4.) говорив ОСОБА_1, щоб той повернув каблучку. Він сказав, що поносить і поверне. Після цього ОСОБА_1. ще наніс декілька ударів потерпілому в різні частини тіла. " (а.с. 47-48).
Під час додаткового допиту ОСОБА_4. в якості підозрюваного 23.12.2008 року він показав, що “.. бити ОСОБА_3. з метою заволодіння його майном він наміру не мав і говорив ОСОБА_1, щоб той повернув каблучку . ... ОСОБА_3 не хотів віддавати ОСОБА_1 каблучку, він просто боявся його і тому віддав. " (а.с. 50).
Аналогічні показання ОСОБА_4. дав на досудовому слідстві під час очної ставки між ним та потерпілим ОСОБА_3 від 11.12.2008 року (а.с. 57-58) та під час відтворення з його участю обстановки та обставин події від 11.12.2008 року, які повністю узгоджуються з |протоколом огляду місця події від 11.11.2008 року (а.с. 7-8).
Як вбачається із змісту протоколу очної ставки між ОСОБА_1. та ОСОБА_4. від 22.12.2008 року ОСОБА_4. показав, що "..він побачив як ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_3 Потім ОСОБА_1 схопив ОСОБА_3 рукою за куртку і тягнув за бесідку, де вони почали штовхатися. В бесідці він ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3, щоб той показав йому печатку і поставив її на столі. ОСОБА_1 приміряв її на свою руку і сказав, що бере собі, щоб поносити, ОСОБА_3 сказав, що печатка є подарунком матері. Він в свою чергу сказав до ОСОБА_1, щоб той повернув каблучку, так як вона срібна.. " (а.с.66-67).
Перевіривши показання ОСОБА_4. на досудовому слідстві суд1 інстанції правильно прийшов до висновку про те, що неузгодженість окремих обставин справи у його показаннях, зокрема в протоколі очної ставки від 22.12.2008 року, також свідчить про їх добровільне викладення, а тому суд підставно поклав їх в основу вироку, як один з доказів, на підтвердження винності підсудного ОСОБА_1.
Показами ОСОБА_4., даними ним на досудовому слідстві спростовуються доводи підсудного ОСОБА_1. про те, що він не вчиняв розбійного нападу.
Зазначені показання підсудного суд підставно не прийяв до уваги, і розцінив їх як форму захисту і бажання уникнути кримінальної відповідальності за розбій.
Посилання ОСОБА_1. на те, що до нього застосувались незаконні методи дізнання і слідства ретельно перевірялись в суді, але не підтвердились і визнані судом безпідставними.
Зокрема, за твердженням ОСОБА_1. 11 листопада 2008 року біля 21 год. його затримали три працівники міліції, зокрема ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ще один невідомий йому чоловік. Спочатку його повели в кабінет № 8, а потім в зал, де проводяться наради. В райвідділі він перебував з 21 год. 11 листопада 2008 року до 19 год. 12 листопада 2008 року. Під час перебування там до нього застосовували фізичне насильство, а саме працівники міліції наносили йому удари в різні частини тіла. Пояснення від 12 листопада 2008 року в нього відібрали 11 листопада, застосовуючи до нього незаконні методи, а тому він був змушений їх підписати. Працівник служби в справах дітей при відбиранні пояснень не був присутнім.
Зазначені покази підсудного спростовуються матеріалами перевірки прокуратури Гусятинського району № 15, проведеної за постановою суду від 11.02.09 року і винесеною з цього приводу постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.02.09 року, постановою в справі про адміністративне правопорушення (а.с. 17 матеріалів перевірки), випискою з журналу обліку доставлених в Гусятинський Рв УМВС України в Тернопільській області із змісту якого слідує, що ОСОБА_1. перебував у приміщенні райвідділу міліції з 20 год. 35 хв. до 21 год.50 хв. 11 листопада 2008 року (а.с.. 14 матеріалів перевірки), спільною завою ОСОБА_1., ОСОБА_15.. ОСОБА_16. від 11 листопада 2008 року про те, що під час перебування в Гусятинському РВ УМВС України в Тернопільській області стосовно підсудного ніякого морального чи фізичного тиску з боку працівників міліції не чинилось (а.с. 15 матеріалів перевірки).
Допитані в судовому засіданні працівники міліції ОСОБА_17.. ОСОБА_14 категорично заперечили застосування фізичної сили та психологічного тиску до підсудною, в тому числі заперечили його твердження про те, що він ніч з 11 листопада на 12 листопада 2008 року перебуває в приміщенні райвідділу міліції.
Показами цих свідків суд обгрунтовано правдивими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами, зокрема:
- матеріалами перевірки прокуратури Гусятинського району № 15, проведеної з постановою суду від 11.02.09. року і винесеною з цього приводу постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.02.09року;
- показаннями свідка ОСОБА_4. про те, що 11 листопада 2008 року вони з ОСОБА_1 знаходились в райвідділі міліції і він не бачив, що до підсудного застосовували фізичний чи психологічний тиск;
• показаннями свідка ОСОБА_17., яка працює на посаді спеціаліста служби в справах дітей Гусятинської РДА проте, що вона була присутня при відбранні поясненнь неповнолітнього ОСОБА_1 показання він давав добровільно. Тиску та недозволених методів до нього не застосовували.
Суд 1 інстанції також обгрунтовано спростував твердження підсудного про те, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3. могли бути нанесені в той день кимось іншим.
Проаналізувавши ці докази в їх совокупності суд 1 інстанції підставно прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України і сумнівів щодо доказаності та обгрунтованості цього обвинувачення колегія суддів не вбачає.
Що стосується призначеної ОСОБА_18. міри покарання то суд 1 інстанції призначив її правильно, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65, 67, 71 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсуднього, обставини що обтяжують та пом`якшують покарання.
Зокрема, щодо особи неповнолітнього, то підсуднього суд врахував, умови його життя та виховання, рівень розвитку, те, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання та навчання, злочин вчинив під час іспитового строку. Також суд врахував, що обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп`яніння, а обставиною, яка пом`якшує покарання є вчинення злочину неповнолітнім. Разом з тим суд безпідставно послався на рецидив злочинів як на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1., оскільки, як видно із обвинувального висновку, така обставина засудженому не вмінялася.
Тому це посилання слід виключити з мотивувальної частини вироку в порядку ст.365 КПК України.
Як видно із наведеного суд 1 інстанції, призначаючи міру покарання ОСОБА_1., врахував тяжкість вчиненого ним злочину, його попередні судимості і те, що злочин вчинено ним під час встановленого судом іспитового строку, а тому ці обставини, що наводяться в апеляції прокурора району, як на підстави для скасування вироку суду і збільшення міри покарання засудженому, не можуть ще раз братися до уваги колегією суддів.
Колегія суддів вважає, що призначена ОСОБА_1. міра покарання є законною і справедливою, необхідною для його виправлення та попередження нових злочинів.
Тому апеляційне подання прокурора Гусятинського району не підлягає до задоволення.
Таким чином колегія суддів не вбачає будь-яких, передбачених ст.367 КПК України підстав для скасування чи зміни вироку суду.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора Гусятинського району Тернопільської області залишити без задоволення.
В порядку ст.365 КПК України виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на рецидив злочинів, як на обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_1.
В решті вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 квітня 2009 року про засудження ОСОБА_1. за ч.1 ст.187 КК України залишити без зміни.
Головуючий - підпис
Судді – два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець