Справа  №2- 12  / 2009 р.

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                     І М „ Я М        У К Р А Ї Н И

   27  травня  2009  року  Середино -Будский  районний суд  Сумської  області   у  складі:

головуючої  -  судді   -   Дубінчиної  Т.М.

при  секретарі           -    Малиновській  Н.А.

адвоката                  -     ОСОБА_1

розглянувши  у   відкритому  судовому  засіданні  у   м .С-Буді  цивільну  справу   за позовом ОСОБА_2  доОСОБА_3  про  розподіл  майна подружжя  та  по  зустрічному  позову  ОСОБА_3 до  ОСОБА_2 про  визнання  права  власності на  Ѕ  частину жилого  будинку та  реальний  поділ  жилого  будинку ,-

                                             в  с  т а  н о в и в:

                Позивачка  ОСОБА_2  звернулась  до  суду  з  заявою,  в  якій

просить  розділити  спільне  майно між  нею  та ОСОБА_3,

визнати за  нею  право  власності  на  Ѕ  частину  спільного  майна.

    Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим,  що  у  АДРЕСА_1 знаходиться  жилий будинок з  надвірними будівлями, який згідно  договору  купівля продажу, посвідченого С-Будською  Держнотконторою 15.08.2003  року № 1605 належить їй.

   З 1971 р. по 31 липня  2003  року вона знаходилась  в зареєстрованому шлюбі з  ОСОБА_4, шлюб  з  яким був  розірваний 31.07.2003 року.

Вона  з  ОСОБА_4 на  підставі свідоцтва  про право власності  на житло  мала на  праві  особистої власності квартиру АДРЕСА_2.

   5  червня 2003 року вищевказану належну їй з  ОСОБА_4  квартиру   вони  продали

подружжю ОСОБА_5  та ОСОБА_6 за 12720 грн.

З  покійним  чоловікомОСОБА_4на  період продажу квартири вони  вже  прервали шлюбні  відносини і домовились ,  що за продану  ними   трикімнатну  квартиру (  від  продажі кожному  належало по  6360 грн.) вони  придбають для кожного  окреме  житло.

Алейніков зловживав  спиртними  напоями  і  оформленням купівлі-продажу йому житла займалась їх донька –ОСОБА_7, мешканка АДРЕСА_3

     02.07.2003  року для ОСОБА_4 на  ім.»я ОСОБА_7 була куплена  двокімнатна  квартири в  АДРЕСА_4.  Продаж цієї  квартири  вчинено за 3000 грн. Квартирою   володів  і  проживав в  ній ОСОБА_4 з  моменту  покупки і

до дня  своєї  смерті до  ІНФОРМАЦІЯ_1 р.  

   Таким  чином,  від  в  проданої нею з ОСОБА_4  квартири їй залишилось 9720 грн. з  яких приблизно 500 грн. витрачено на  оплату  витрат при  оформленні  договору  купівлі-продажу житла  для  ОСОБА_4.

    15  серпня   2003  року вона  купила  у ОСОБА_8 жилий  будинок  з надвірними  будівлями в АДРЕСА_1 за 8000 грн. за  гроші  , які  вона  мала  за  продаж квартири, а  також для  покупки  будинку вона  продала  свою корову.

     Таким  чином,  будинок по АДРЕСА_1 був  придбаний за її  особисті  кошти,хоча вона на момент укладання  договору  купівля-продажу знаходилась у зареєстрованому  шлюбі  с  ОСОБА_3 з 3 серпня 2003 року.

   З  15.08.2003  року  вони  стали  проживати  разом  з ОСОБА_3 у  купленому жилому будинку.

   В  2003  році  вони  разом  з ОСОБА_3 в  купленому  будинку зробили  дрібний  ремонт : з 5 листків  оргаліту зробили стелю в  кімнатах  будинку, витративши на  це  приблизно 120  грн., підфарбували рами вікон, підлогу  в  кімнатах  будинку,  поклеїли  шпалери : витрачено приблизно 174  грн. В  2003  році  на  ремонт  спільних  коштів з  ОСОБА_3 витрачено 294грн, Ѕ частини  становить 147 грн.

   В  2004  році  разом  з  ОСОБА_3 за  спільні  кошти були  виконані  такі роботи : пофарбували будинок,витративши  на  це шість трьохлітрових банок фарби по  20 грн.  кожна-120  грн..  замінили фундамент  в  сараї, для  цього  підклали 5  штук бетонних стовбурівв  на загальну  суму 140 грн, зробили  літній  душ з дерев»яних обрізків ( тимчасова  споруда -60 грн., купили теплицю, яка  зроблена з  металевого  каркасу 1 скла -200 грн. Робіт виконано на загальну  суму  400 грн.,  Ѕ частина  становить 200 грн.

   В  2005  році -  в  будинку  обклали кафелем  камін,витративши 9 кв.метрів плитки -120 грн., за  роботу заплатили  100 грн., покрили  частково  дах  сараю шифером, витративши 20 листів  шиферу-180 грн. За  2005 р. виконали  робіт  на загальну  суму 400 грн.

Ѕ  становить 200 грн.

   В  2006  році зроблений  дощатий  сарай  для  дров – 40  грн., цегляна  прибудова  до льоху – 100 грн.,  всього  на  140  грн. Ѕ  становить 70 грн.

   В  2007  році  підвели  газ до  плити, вартість робіт і  матеріалу становить 3680 грн, Ѕ становить  1840  грн.

  В 2008  році  зроблено 1  вікно в  спальні -200 грн., обклали цеглою  фундамент будинку-матеріал, робота 2200 грн. Всього робіт в  2008  році  на  2400 грн, Ѕ  становить 1200 грн.

    Крім  цього, за  спільні  кошти  зОСОБА_3,  в період подружнього життя вони зробили прибудову до  будинку ( не жилу  ) вартістю згідно довідки БТІ -9113 грн., Ѕ становить 4557 грн., сарай « Г» -1006 грн. Ѕ-503 грн., огорожу 1520 грн., Ѕ становить 760 грн.

    За  період  спільного проживання  з ОСОБА_3, за  спільні  кошти вони з  ОСОБА_3  придбали  майна  і  виконали  ремонтних  робіт на  загальну  суму 19074 грн. Половина цього становить 9537 грн.

     10  липня  2008  року  вони  розірвали шлюб  з відповідачем. Виконані ними  спільнороботи під  час  шлюбу з ОСОБА_3  суттєво  не збільшили  в  своїй вартості  її  майно, тобто  будинок. Прибудова, сарай, огорожа не є  житлом. Спільне майно не  можна  розділити  в  натурі і вона згодна  сплатити  ОСОБА_3 грошову  компенсацію за  виконані ними  спільно і  за  спільні  кошти ремонтні  і  будівельні  роботи  у  сумі 9537 грн.

      У  судовому  засіданні  позивачка ОСОБА_2 на  своїх  вимогах  наполягає  з  підстав, викладених  у позовній  заяві.

   Відповідач ОСОБА_3  позовні  вимоги  ОСОБА_2  не визнав,  від  своїх  позовних  вимог про реальний розподіл дому і  виділі йому  Ѕ  частини  дому  відмовився,про  що  надав  суду  письмову  заяву.            

     ОСОБА_3 свої заперечення проти  позову  обґрунтовує тим, що  до  покупки  дому  у  2003 році  вона  два роки  перебували з ОСОБА_2 у  фактичних  шлюбних  відносинах, проживали  разом,  вели спільне  господарство,  в  них  був  спільний бюджет.

Коли оформляли  у  нотаріуса дім,  він був згоден, щоб  оформили  дім  на ОСОБА_2, не  придавав у  той  час  цьому значення. Але в покупку дому  він  вклав  свої особисті кошти. 3000  грн. він зайняв  у ОСОБА_9  на  покупку  дому Розписки  йому не  писав  через  те,  що  ОСОБА_9  його друг і  йому довіряв. Крім  цього  в  нього  були  особисті  заощадження  500 грн,  які  він  зберігав  вдома. На  ощадній  книжці  грошей  в нього  не  було, він  їх  не знімав під час  оформлення  покупки дому. По  документах  дім  вони з  ОСОБА_2 придбали  за  8000 грн, а  фактично  купили  дім  за 15000 грн., але доказів  цього

в  нього  немає. Він згоден з  всіма ремонтними роботами,  які  перелічила  у  заяві  позивачка.Дійсно  всі  ці  роботи  були  виконані  під  час  зареєстрованого  шлюбу  і проживанні у  спірному домі. З  вартістю  затрат,вказаних  позивачкою він  згоден  повністю.

Дійсно,  приблизно така сума була  витрачена на  ремонт та  прибудови. Але він не  згоден отримати  грошову  компенсацію  9527 грн, вважає, що у домі  є  і  його  частка  і  він  бажає  жити  в  цьому домі.  Він  працював,  своїм трудом робив ці  прибудови та  ремонт.

   Суд, розглянувши  матеріали справи, вислухавши сторін, свідків,  вважає, що позовні  вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню  на  підставі ст.  22 Кодексу про  шлюб  та сім»ї  України, згідно  з  якою  :

     Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

.  Згідно ст. ст.24, 25 КоШіС України  :

     Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

      Якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.

       Судом  встановлено наступне :

        Сторони  перебували  в  фактичних шлюбних відносинах з 2001  року, а  3  серпня  2003  року зареєстрували  шлюб,  що  підтверджується копією  свідоцтва про одруження

1-БП №НОМЕР_1 (л.д.10 )  

    15  серпня   2003  року  був  укладений договір купівлі  продажу між  ОСОБА_8 та ОСОБА_2 жилого будинку жилою  площею 24,6  кв.м. , розташованого по  АДРЕСА_1 за 8000 грн.,що  підтверджується  копією договору  купівлі-продажу від 15.08.2003  року  ( л.д.9).

Дім був оформлений на  ОСОБА_2,яка до цього  перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1971 р. по 31 липня  2003  року  з ОСОБА_4, шлюб  з  яким був  розірваний 31.07.2003 році(  свідоцтво про розірвання  шлюбу(л.д.10).

      Позивачка ОСОБА_2  з  ОСОБА_4 на  підставі свідоцтва  про право власності  на житло  мали на  праві  особистої власності квартиру  АДРЕСА_2.

   5  червня 2003 року вищевказану належну їй з  ОСОБА_4  квартиру   вони  продали

подружжю ОСОБА_5  та  ОСОБА_6 за 12720 грн.

що  підтверджується договором  купівлі-продажу від 05.06.2003  р.( л.д. 7)

З  покійним  чоловіком ОСОБА_4 на  період продажу квартири позивачка  вже  прервала шлюбні  відносини і домовились ,  що за продану  ними   трикімнатну  квартиру (  від  продажі кожному  належало по  6360 грн.) вони  придбають для кожного  окреме  житло.

Алейніков зловживав  спиртними  напоями  і  оформленням купівлі-продажу йому житла займалась їх донька –ОСОБА_7, мешканка  АДРЕСА_3.

     02.07.2003  року для ОСОБА_4  на  ім.»я ОСОБА_7 була куплена  двокімнатна  квартири в  АДРЕСА_4.  Продаж цієї  квартири  вчинено за 3000 грн. Квартирою   володів  і  проживав в  ній ОСОБА_4 з  моменту  покупки і

до дня  своєї  смерті до ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ( свідоцтво про смерть 1-БП № НОМЕР_1 ).

   Таким  чином,  від  в  проданої нею з  ОСОБА_4  квартири позивачці залищилось 9720 грн.

   Ці обставини  підтвердили  суду  свідки.

    Свідок  ОСОБА_7  суду  пояснила , що  її батьки  продали квартиру

у  2003  році  по АДРЕСА_2 приблизно  за  13000грн. Батько

зловживав спиртними  напоями і  було  вирішено  проживати  окремо  ,  а  батькові купити житло . У липні  2003  році  для батька була  куплена  квартира за 3000 грн. по  АДРЕСА_4, в  якій  він  і  проживав до  смерті,  а   гроші ,  які  залишились  мати  використала  на  покупку  дома. Крім  того, бабуся дала  корову, щоб  мати  продала  і  гроші використала  на покупку дому, що  мати  і  зробила. Дійсно її мати  і  ОСОБА_3 у  купленому  домі  робили ремонт : клеїли  шпалери, красили, підвели  газ  до  плитки, зробили веранду,  купили теплицу та  інше. Капітального ремонту  в  домі не робили.

     Свідок ОСОБА_10  суду  пояснила,що знає сім»ю ОСОБА_3,

Проживала по-сусідству. Колишній  чоловік  ОСОБА_2 зловживав  спиртними  напоями. Внаслідок  чого  вони  розлучились,  продали свою  трикімнатну  квартиру за  13000 грн..  Купили  ОСОБА_4  окремо  квартиру,  а ОСОБА_2  купила  собі дім за гроші, виручені  від  продажу  квартири. Грошей  їй  не  вистачало. Мати їй подарувала  корову,  яку  ОСОБА_2  продала і  гроші витратила  на  покупку  дому. Потім  в  домі  робили  ремонт : красили,  клеїли  шпалери, будували веранду. Капітального  ремонту  дому  не  робили всередині.

     Свідок ОСОБА_11   суду  пояснила,  що  коли ОСОБА_2

почала проживати  з  ОСОБА_3, то  вони  жили  у  матері ОСОБА_3. Свою квартиру  ОСОБА_2  продала, купила квартиру колишньому чоловіку  ОСОБА_4, а  остання  гроші витратила  на  покупку  дому по АДРЕСА_1. Крім того вона  продала  корову

Гроші  використала на  покупку дому. ОСОБА_3 не  говорив нікому, що  позичав  гроші  на  покупку  дому. В домі  робився ремонт, але капітального  ремонту  не  було.

   Свідок  ОСОБА_12 – мати  відповідача суду показала, що  2  роки з 2001 року її син  і  ОСОБА_2  проживали  у  них в домі.ОСОБА_2  продала свою квартиру, яка  була  в  них  з  колишнім чоловіком ОСОБА_4  і  корову, продану  за  1000 грн. Син не казав їй, що давав на покупку  дому  свої особисті заощадження. Машину  син придбав  у  2000 році.

     Як на докази  своїх  заперечень, відповідач посилається  на покази  свідка ОСОБА_9. Свідок  ОСОБА_9 суду показав, що  влітку  2003 року ОСОБА_3 позичав  в  нього  3000 грн. для покупки дому. Вони  на той  час  жили  разом  з  ОСОБА_2  у матері ОСОБА_3. Ніяких розписок  ОСОБА_3  йому  не давав. Гроші  віддав через  пів  року.

    АлеОСОБА_3 не довів суду, що ці  3000 грн. які він  мов би  брав у  ОСОБА_9  він

використав  на покупку дому. Позивачка  категорично заперечує проти  цього.

    З договіру  купівлі-продажу від 15  серпня   2003  року вбачається , що ОСОБА_2 купила  у ОСОБА_8 жилий  будинок  з надвірними  будівлями в АДРЕСА_1 за 8000 грн.

   5  червня 2003 року  ОСОБА_2. продала трикімнатну  квартиру за 12720 грн, 2.07.2003  року  куплена  була  квартира для  ОСОБА_4  за  3000 грн. Тобто всі  ці

угоди відбувались  протягом короткого часу, що  підтверджується відповідними  документами, показами  свідків і  проти  цього  не  заперечують сторони. Суд вважає,що  спірний будинок був придбаний  за  особисті кошти  ОСОБА_2 ,  які належали їй особисто до реєстрації шлюбу і є її особистою власністю. Відповідач  ОСОБА_3  не  надав  суду  доказів  того,  що  спірний  дім  був  придбаний  за  15000 грн. у  тому  числі  і  за  його  особисті  заоощадження,  пояснивши  суду,  що  таких  доказів  в  нього  немає.

  Під  час спільного проживання  сторони ремонтували дім,  робили  прибудови.

   В  2003  році  вони  разом  купленому  будинку зробили  дрібний  ремонт : з 5 листків  оргаліту зробили стелю в  кімнатах  будинку, витративши на  це  приблизно 120  грн., підфарбували рами вікон, підлогу  в  кімнатах  будинку,  поклеїли  шпалери : витрачено приблизно 174  грн. В  2003  році  на  ремонт  витрачено 294грн, Ѕ частини  становить 147 грн.

   В  2004  році  за  спільні  кошти були  виконані  такі роботи : пофарбували будинок,витративши  на  це шість трьохлітрових банок фарби по  20 грн.  кожна-120  грн..  замінили фундамент  в  сараї, для  цього  підклали 5  штук бетонних стовбів  на загальну  суму 140 грн, зробили  літній  душ з дерев»яних обрізків ( тимчасова  споруда -60 грн., купили теплицю, яка  зроблена з  металевого  каркасу 1 скла -200 грн. Робіт

виконано на загальну  суму  400 грн.,  Ѕ частина  становить 200 грн.

   В  2005  році -  в  будинку  обклали кафелем  камін,витративши 9 кев.метрів плитки -120 грн., за  роботу заплатили  100 грн., покрили  частково  дах  сараю шифером, витративши 20 листів  шиферу-180 грн. За  2005 р. виконали  робіт  на загальну  суму 400 грн.

Ѕ  становить 200 грн.

   В  2006  році зроблений  дощатий  сарай  для  дров – 40  грн., цегляна  прибудова  до льоху – 100 грн.,  всього  на  140  грн. Ѕ  становить 70 грн.

   В  2007  році  підвели  газ до  плити, вартість робіт і  матеріалу становить 3680 грн, Ѕ становить  1840  грн.

  В 2008  році  зроблено 1  вікно в  спальні -200 грн., обклали цеглою  фундамент будинку-матеріал, робота 2200 грн. Всього робіт в  2008  році  на  2400 грн, Ѕ  становить 1200 грн.

    Крім  цього, за  спільні  кошти  з  в період подружнього життя вони зробили прибудову до  будинку ( не жилу  ) вартістю згідно довідки БТІ -9113 грн., Ѕ становить 4557 грн., сарай « Г» -1006 грн. Ѕ-503 грн., огорожу 1520 грн., Ѕ становить 760 грн.

    За  період  спільного проживання , за  спільні  кошти вони з  ОСОБА_3  придбали  майна  і  виконали  ремонтних  робіт на  загальну  суму 19074 грн. Половина цього становить 9537 грн.

   Як  вбачається з рішення виконкому С-Будської міської ради від 23.05.2008  року, прибудови, а  саме  веранда  були  зроблені з дозволу виконкому. ( л.д.12 ).

   Спірний дім зареєстрований  у  Глухівськім БТІ, що  підтверджується відповідною довідкою ( л.д.19).

    Відповідач ОСОБА_3 не заперечує, що зроблені  саме такі роботи,  затрачені  саме  такі  кошти,  з вартістю виконаних  робіт згоден.

      Прибудова, сарай, огорожа, яку зробили  сторони  під  час  шлюбу не є  житлом, тому,вирішуючи  питання про розподіл  спільного майна  , не  можна  його розділити  в  натурі.

      Як  вбачається  з  Постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України п.12 « Про  практику  застосування  судами законодавства,  що  регулює  право  приватної  власності громадян  на  жилий  будинок :

«   При   розгляді  спорів  між  учасниками  спільної  часткової  власності на  жилий  будинок про  зміну часток,  суди  повинні  враховувати,  що  такі  вимоги можуть  бути задоволені,  якщо  учасник  спільної  власності збільшить за  свій  рахунок корисну  площу будинку  (  жилих  і підсобних  його  приміщень ) шляхом прибудови,  надбудови  або  перебудови,  проведеної  з  дозволу  виконкому   місцевої  ради  і  за  згодою решти  учасників  спільної  власності.

        Споруження  господароських  будівель (  сараїв,  гаражів тощо )  не  є  підставою для  збільшення встановленого  раніше  розміру  частки в  праві власності  на  будинок.«

    Власником спірного  дому  є ОСОБА_2, яка проживає в домі,.

   ОСОБА_2 згодна  виплатити  відповідачу  грошову  компенсацію за Ѕ  частину  спільного майна. Суд  вважає доцільним  стягнути з  позивачки  на користь відповідача  грошову  компенсацію, визнавши за ОСОБА_2 право  власності  на прибудови.  

     Згідно розрахунку витрат за надання  юридичної допомоги  , ОСОБА_2 витратила  1120 грн.. Ці витрати підлягають стягненню  з  відповідача на  підставі ст..88 ЦПК  України.

            На  підставі  вищевикладеного, керуючись   ст.ст. 10 ,88, 205, 209 ЦПК   України, ст. ст. 60, 71  Сімейного  Кодексу  Українии ,  суд ,-

                                       В и р і ш и в:    

        Задовольнити  позов ОСОБА_2  до ОСОБА_3  про  розподіл  майна .

          Розділити  спільне  майно   сторін,  виділивши  ОСОБА_2: літній  душ,  теплицю,  дощатий  сарай  для  дров, цегляну  прибудову до  льоху,   прибудову  до  будинку,  сарай  «  Г» ,  огорожу, розташовані за  адресою  АДРЕСА_1.

        Стягнути зОСОБА_2  на  користьОСОБА_3 грошову  компенсацію  за  Ѕ  частину  спільного  майна   у сумі 9537 грн.)  дев»ять  тисяч п»ятсот  тридцять  сім  грн.  )

         Визнати  право  власності  за  ОСОБА_2 на  прибудови  до будинку,  розташованого  у  АДРЕСА_1 ,  а  саме : літній  душ,  теплицю,  дощатий  сарай  для  дров, цегляну  прибудову до  льоху,   прибудову  до  будинку,  сарай  «  Г» ,  огорожу.

        Провадження  по  справі  за   зустрічним  позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_2 про  визнання  права  власності на  Ѕ  частину жилого  будинку та  реальний  поділ  жилого  будинку  закрити  у  зв»язку  з  відмовою   ОСОБА_3  від  своїх  вимог.

       Стягнути  з  ОСОБА_3на  користь ОСОБА_2  судові  витрати   у  сумі 1245  грн. 37  коп. (  одну  тисячу  двісті сорок  п»ять  грн.

37  коп.)

       На рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути

подано заяву про апеляційне оскарження рішення, а протягом  двадцяти  днів  після

подання заяви про апеляційне оскарження рішення може бути подана апеляційна скарга

на рішення суду.

     Рішення  набране  на  комп’ютері  і  має  силу  оригіналу.

Суддя   С-Будського   райсуду                                      Т.М.  Дубінчина.