АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня  2009 року

    Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого – Фащевської Н.Є.

суддів –Жолудько Л.Д., Ходоровського М.В.

при секретарі –Стопник  О.С.

з участю – ОСОБА_1 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення  Тернопільського міськ районного суду від 14 травня 2009 року по справі за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про збільшення розміру аліментів та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

    ОСОБА_1 . звернулася з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду, яким у задоволенні її позову до ОСОБА_2 . про збільшення розміру аліментів  

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . вказувала на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просила його скасувати в частині збільшення розміру аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 . та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовну вимогу щодо зміни розміру виплати аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 .

    Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скаргзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

    Відповідно до ст. 192  Сімейного кодексу України, розмір аліментів може бути збільшено або зменшено у разі зміни матеріального або сімейного стану, поліпшення або погіршення стану здоров`я платника або одержувача аліментів.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано ІНФОРМАЦІЯ_1  року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1  виданим відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № НОМЕР_2 .

Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3  року народження.

Рішенням Тернопільського міськрайонного від 08.09.2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 . до ОСОБА_2 . про стягнення аліментів вирішено, стягнути з ОСОБА_2 . на користь ОСОБА_1 . аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3  року народження та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року до їх повноліття в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 30.08.2005 року.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 . про збільшення розміру аліментів суд першої інстанції підставно виходив з того, що суду не представлено і судом не здобуто доказів того, що у відповідача ОСОБА_2 . покращилося матеріальне становище чи сімейний стан.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона  зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що суд не взяв до уваги того, що відповідач ОСОБА_2 . визнав її позовну вимогу щодо збільшення розміру аліментів на утримання  неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття щомісячно в сумі ? частини від заробітку є безпідставним і таким що не відповідає обставинам справи.

    Таким чином, колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

    Керуючись ст. ст. 304, 307, 308; 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА  :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

    Рішення Тернопільського  міськрайонного суду від 14 травня 2009 року  залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -     підпис        

Судді  –   два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                           Н.Фащевська