Справа № 2-2020/2009 року

 З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого                                        судді  Єрьоміна Д.О.,

при секретарі                                                           Голда О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Макіївки цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,суд –

в с т а н о в и в:

    ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючі свої позовні вимоги тим, що між «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № НОМЕР_1 від 17.09.2004 року в розмірі 6359, 00 (доларів США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16, 08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.09.2014 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості повинно було здійснюватися щомісяця в період сплати, а саме позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. В зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором у відповідача станом на 16.03.2009 року є заборгованість – 4457, 68 (доларів США), яка складається – 3652, 31 (доларів США) заборгованість за кредитом, 777, 15 (доларів США) заборгованість по процентам за користування кредитом,  28,22 (доларів США) пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач 01.10.2004 року уклали договір іпотеки № 111, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 49, 7 кв.м., житловою – 29,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17.09.2004 року, який посвідчено приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Васьковець В.В.. На підставі наведеного просили суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 17.09.2004 року в розмірі 4457, 68 (доларів США) звернути стягнення на квартиру загальною площею 49, 7 кв.м., житловою 29, 1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 111 від 01.10.2004 року) Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будьяким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Макіївки; стягнути з відповідача судові витрати та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 351, 74 грн. судовий збір та 30 грн.  витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

    Представник позивач, який діє за довіреністю – Власенко А.О., в судовому засіданні не з’явився, але надав суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечував.

    В судове засідання відповідач – ОСОБА_1 не з’явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить зворотна розписка рекомендованого листа в матеріалах справи, про причини своєї неявки нічого суду не повідомила, заяв щодо розгляду справи у її відсутність, або щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.   Суд, відповідно зі ст. 224 ЦПК України, вирішив можливим справу розглянути на підставі наявних доказів у відсутність відповідача, який не з’явився

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов кредитного договору № НОМЕР_1 від 17.09.2004 року встановлено, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого сторонами були прийнятті на себе зобов’язання, а саме – кредитор надав позичальнику кредит на купівлю квартири у розмірі 6359 (доларів США), в тому числі сума у розмірі 359 (доларів США) на сплату страхових платежів, а остання була зобов’язана повертати наданий кредит і сплачувати по ньому відсотки щомісячно в період сплати у розмірі ні менш чим 101, 65 (доларів США) /л.д. 9-12/.

В судовому засіданні встановлено, що 01.10.2006 року між сторонами було укладено договір іпотеки № 111, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 у забезпечення виконання зобов’язання за вище зазначеним кредитним договором, надала в іпотеку нерухоме майно, а саме; двокімнатну квартиру, загальною площею 49, 7 кв.м, житловою 29,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17.09.2004 року, посвідченого в нотаріальному порядку і зареєстрованого в КП «БТІ» м. Макіївки, в силу чого іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекокодавцем зобов’язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення позовних вимог за рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки.

Відповідно до п. 15.7.2. вище зазначеного договору іпотеки іпокодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент терміну виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні. Відповідно до п. 15.8. договору іпотеки сторони дійшли згоди , що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і в разі дострокового розірвання кредитного договору або зміни його умов, при наявності невиконаних зобов’язань на момент розірвання. 01 жовтня 2004 року в зв’язку з посвідченням договору іпотеки, нотаріусом накладена заборона відчуження зазначеного в договорі майна, що належить ОСОБА_1, до припинення дії іпотечного договору, зареєстровано в реєстрі за № 3187 /а.с. 13-18/.

Згідно наданому позивачем розрахунку заборгованості підтверджений факт наявності заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 17.09.2004 року і станом на 16.03.2009 року заборгованість по основному боргу складає 3652, 31 (доларів США), по відсоткам – 777, 15 (доларів США), пені – 28, 22 (доларів США), а всього 4457, 68 (доларів США) /а.с. 6-7/.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строком вимога іпотекодеражателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати  звернення стягнення на предмет іпотеки. Положення ч. 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації право іпотекодержателя звернутися у будь який час за захистом порушених прав до суду у встановленому порядку.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч. 3 ст. 33 вище вказаного Закону, звернення стягнення на підставі  рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином в судовому засіданні встановлено і підтверджено наданими позивачем письмовими доказами, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобов’язання за укладеним кредитним договором, в зв’язку з чим у позивача виникло право вимагати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки  і суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 17.09.2004 року звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 49, 7 кв.м, житловою 29,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання позивачеві права на укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, та наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передане в іпотеку житлового приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому, за винятком встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

При задоволенні позовних вимог про виселення відповідач з квартири, судом враховується, як письмова вимога позивач про виселення, його позовна заява, з якою відповідач звернувся до суду 09 квітня 2009 року. Про наявність позову, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся у встановленому законом порядку і після отримання цього повідомлення пройшло більш ніж один місяць /а.с. 68/.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольни позовні вимоги позивача в цій частині позовних вимог і виселити відповідача - ОСОБА_1 з АДРЕСА_1.

Згідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семі днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Зняття з реєстраційного обліку покладено на відділи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Таким чином, ухвалене по справі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і є остаточним рішенням, на підставі якого відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України зобов’язаний зняти з відповідача з обліку, в зв’язку з чим заявлені позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи, до яких також належать витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи. Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачені витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. і суму судового збору у розмірі 351, 74 грн. сплачену позивачем при подані позовної заяви до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 1050, 1054 ЦК України, ст. 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», ч. 3 ст. 109 ЖК України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

    Позовні вимоги закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

    В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором  № НОМЕР_1 від 17.09.2004 року, який було укладено між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки – двокімнатну квартиру, загальною площею 49, 7 кв.м, житловою 29,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом застосування процедури продажу вказаного предмету іпотеки, з наданням  ЗАТ КБ «ПриватБанк» права укладання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

    Виселити ОСОБА_1 з АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовій збір у розмірі 351, 74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього стягнути 381, 74 грн.

    В частині позовних вимог про зняття з реєстрації ОСОБА_1 закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України, а за заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення складено суддею у нарадчій кімнаті в 1-му примірнику.

    Суддя