Справа № 22-38\2007 рік Головуючий у 1 інстанції Чмель О.Л.
Категорія 29 Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.
У X В А Л А Іменем України
18 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі;
головуючого Ігнатолі Т.Г,
суддів Власенко Л.І., Кочегарової Л.М.
при секретарі Жило І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 листопада 2006 року,
встановила:
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 листопада 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволено і її вселено в квартиру АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які доводи скарги підтримали, заперечення ОСОБА_2, яка просила відмовити у задоволенні скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 19 березня 2001 року за ОСОБА_2 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано право користування квартирою АДРЕСА_1, визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру в 1\2 частині за ОСОБА_1 і право власності за ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на 1\4 частки квартири за кожною.
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на 3\4 частки квартири, а ОСОБА_2 з зустрічними позовними вимогами про вселення до квартири.
Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про вселення до квартири, суд першої інстанції постановив рішення у присутності ОСОБА_3, як третьої особи по справі і в порушення вимог ст.39 ЦПК України не обговорив питання про залучення до справи відповідачем законного представника ОСОБА_4, як власниці 1\4 частки спірної квартири, тобто вирішив питання про права і обов'язки особи, яка не брала участі у справі.
Оскільки рішення постановлено з порушення норм процесуального права - це є безумовною підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303,307,311 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 листопада 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.