Справа № 2-а-585/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2009 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді Шешені М.О.,
при секретарі – Соханич Л.Ю.,
з участю позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 022628 від 19 лютого 2009 року,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення інспектора ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району ОСОБА_2 від 19 лютого 2009 року на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. 00 коп., за порушення п.3.35 Правил дорожнього руху України. Дії інспектора по винесенню вказаної постанови вважає неправомірними, а постанову незаконною, оскільки не забезпечені його права, передбачені ст.ст. 7,9,14-1,33,268 КУпАП. Згідно вказаної постанови позивач 19 лютого 2009 року о 13 год. 39 хв. в с.Вишка, Великоберезнянського району Закарпатської області припарковав автомобіль НОМЕР_1, з порушенням вимог дорожнього знаку «Стоянку заборонено», чим порушив п 3.35 ПДР України. Однак, згідно доданої до постанови фотозйомки не можна побачити, що саме він керував автомобілем НОМЕР_1 в той день, а також не надається можливим побачити, що вказаний автомобіль дійсно був припаркований в радіусі дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено». На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з»явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, а тому суд розглядає справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з таких підстав.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.п.1,3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст.18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Згідно ст.222 КУпАП до компетенції працівників органів внутрішніх справ віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що 19 лютого 2009 року інспектором АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району ОСОБА_2, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 022628, згідно якої ОСОБА_1, припарковав автомобіль НОМЕР_2 під дією знаку «Стоянку заборонено», чим порушив вимогу дорожнього знаку 3.35 ПДР України, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп. (а. с.4). Відповідно до цієї постанови, фотозйомку було отримано за допомогою працюючого в автономному режимі спеціального технічного засобу марки “НІКОН”, серійний номер якого 16184.
Крім цього встановлено, що доданої до постанови фотозйомки не надається можливим побачити, що вказаний автомобіль дійсно був припаркований в радіусі дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянку заборонено».
Згідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності та інше.
Відповідно до ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Даних вимог закону інспектором ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2 додержано не було.
Крім цього, в порушення вимог ст.33 КУпАП інспектором не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автономному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи фото- і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, крім фотозйомки про адміністратвине правопорушення, про те, що саме позивач вчинив зазначене в постанові правопорушення.
Оскільки згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, останнім не доведено в судовому засіданні наявність вчиненного правопорушення.
За таких обставин, позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 86, 159-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до інспектора ІДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування ОСОБА_3 району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 022628 від 19 лютого 2009 року - задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 022628 від 19 лютого 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп. закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівського адміністративного суду через цей суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: Шешеня М.О.