Справа № 2-209/ 2007 рік
РІШЕННЯ Ім'ям України
"08" лютого 2007 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді М.В. Матвієнко
при секретарі Н.Г. Ліщині
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Богданівської сільської Ради Золотоніського району Черкаської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування, як спадкоємця четвертої черги,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Богданівської сільської Ради Золотоніського району Черкаської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування, як спадкоємця четвертої черги.
Причиною цього стало те, що ІНФОРМАЦІЯ_1помер громадянин ОСОБА_2, який до дня своєї смерті проживав в с. Богдани Золотоніського району Черкаської області. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з будинку в с Богдани Золотоніського району, Черкаської області, майнового паю члена КСП "Богданівське", сертифіката на земельну частку /пай/ та вкладів у відділенні ВАТ "Ощадбанк".
Спадковий будинок належав спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15 жовтня 1990 року, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Богданівської сільської ради. Спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 не була прийнята ніким із спадкоємців, які б мали право на спадкування за нормами ст. 529-530 ЦК України 1963 року.
Податкові органи та органи місцевого самоврядування не виявили у вказаний строк відкритої спадщини у вигляді об'єкта нерухомості та не ініціювали перехід права власності до держави.
Станом на 01.01.2004 року, на момент вступу в дію Цивільного кодексу України 2003 року, спадщина після смерті ОСОБА_2 залишилась відкритою і ніким прийнята не була. Зп.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, вбачається, що правила Книги шостої цього кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим кодексом.
Відповідно до ст. 1264 Книги шостої ЦК України 2003 року, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.
На даний момент позивач по справі, ОСОБА_1, є єдиним спадкоємцем четвертої черги. Інші спадкоємці відсутні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свою заяву про встановлення факту та позов повністю і наполягла на їх задоволенні, тобто на встановленні факту постійного проживання із померлим ОСОБА_2 на момент його смерті та на визнанні за нею права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але направив до суду лист, в якому зазначено, що представник органу місцевого самоврядування - сільська Рада с Богдани не заперечує проти задоволення позову та просить розглядати справу у його відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4та ОСОБА_5, які ствердили в судовому засіданні той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, починаючи з 1981 року і до дня смерті останнього у належному йому житловому будинку, який сторони придбали разом, але оформили на чоловіка, приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:
з даних свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис НОМЕР_1; з даних довідки, виданої виконкомом Богданівської сільської ради від 27.12.2006 року НОМЕР_2, вбачається, що ОСОБА_1 починаючи з 1981 року і до дня смерті ОСОБА_2 проживала з ним по АДРЕСА_1 однією сім'єю і вела спільне господарство, після смерті останнього ОСОБА_1 залишилась проживати у належному ОСОБА_2 спадковому будинку.
з даних договору купівлі-продажу від 15.10.1990 року, вбачається, що ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_2 купив житловий будинок в с. Богдани Золотоніського району за 600 карбованців.
з даних технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, виданий Золотоніським ЧООБТІ 16.01.2007 року та довідки, виданої виконкомом Богданівської сільської Ради Золотоніського району Черкаської області від 27.12.2006 року НОМЕР_3, з яких вбачається, що згідно запису в погосподарській книзі за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1рахується житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 Черкаської області.
Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягає до повного задоволення, так як факт сумісного проживання був доведений в судовому засіданні. Також суд вважає, що позов про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, як спадкоємця четвертої черги, підлягає до повного задоволення зважаючи на те, що в Україні були проведенні суттєві зміни щодо реєстрації права власності на майно, первинна реєстрація на яке не була проведена, а правовстановлюючий документ відсутній, у разі смерті його власника. При винесенні рішення про задоволення вищевказаної заяви та позову ОСОБА_1 суд враховує роз'яснення апеляційного суду Харківської області "Особливості застосування окремих положень Цивільного кодексу України щодо здійснення прав спадкоємців", з яких вбачається, що судом є можливим встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч.3 ст.1268 ЦК України 2003 року). У такому випадку питання, про право на майно, що зареєстроване за власником, який помер до ІНФОРМАЦІЯ_1, коли на момент смерті він не мав спадкоємців, право власності на це майно ні за ким не було оформлене, територіальні громади не ініціювали питання про переданая цього майна у їхню власність і на таке майно право пред'являють спадкоємці, зазначені у ст.ст.1263-1265 ЦК України, повинно вирішуватись в судовому порядку.
Суд вважає, що визнання права власності в порядку спадкуваншї повинно проводитися шляхом визнання права власності в порядку спадкування, за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, чи якимось іншим чином має право на спадщину.
Керуючись вищевикладеним, ст. 60, 130, 174, 212, 213, 215 ст. 256, 258 ЦПК України, ст. ст.328,1216,1264,1268 та п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р., суд,-
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та позов про визнання права власності на будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування, як спадкоємця четвертої черги -задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме, що ОСОБА_1, та ОСОБА_2 спільно проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу із 1981 року і по день смерті ОСОБА_2, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, як за спадкоємцем четвертої черги за законом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
М.В. Матвієнко