Справа № 22-11656/2006                                 Головуюча у 1 інстанції Папоян В.В.

Категорія 21                                                       Доповідач     Дем*яносов М.В.

РІШЕННЯ Іменем України

2007 року січня місяця    "19"      дня   Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючої    Рибалко Л.І. судців   Новікової Г.В.

Дем*яносова М.В.

при секретарі   Тимченко Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 6.11. .2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВВД Фонду соціального страхування про відшкодування моральної шкоди спричиненої втратою здоров*я.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відділення ВВД Фонду, яка ставила питання про задоволення апеляційної скарги, просила скасувати рішення суду, пояснення позивачки та її представника , які просили скаргу відхилити, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи ,

ВСТАНОВИВ

У апеляційній скарзі адміністрація відділення ВВД ФСС ставить питання про скасування рішення Селидівського міського суду від 06.11.2006 року, яким задоволені вимоги позивачки, стягнуто з відділення ВВД ФСС на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 18 000 гривень.

Доводи скарги зводяться до того, що моральна шкода, яка заподіяна потерпілій ушкодженням здоров,я повина бути підтверджена доказами, які підтвердять обгрунтованість вимог позивача. Суд не виконав вимоги матеріального права, встановив наявність моральної шкоди у потерпілої без належних доказів, без зарахування тих виплат, які відповідач проводить потерпілій щомісячно, розмір моральної шкоди встановлений потерпілій не відповідає її фактичним моральним стражданням. Крім того посилалися на те, що Законом України „ Про державний бюджет на 2006 рік" призупинено на 2006 рік дії Закону України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, тому просили рішення суду скасувати, у задоволені позову відмовити.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.09.2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом де вказувала, що працювала на ЗАТ ІНФОРМАЦІЯ_1 15.11.2005 року вона разом з іншими працівниками товариства рухалася з роботи в автобусі, який належав підприємцю ОСОБА_3, водій автобуса ОСОБА_4,

2

зненацька автобус загорівся, 36 пасажирів отримали травми, а вона гостре отруєння угарним газом та продуктами горіння легко-середньої ступіні важкості, вегето-судинну дистонію, астено-невротичний синдром. Згідно висновку МСЕК від 23.02.2006 року втратила 25 % професійної працездатності і тому суд першої інстанції прийшов до висновку , що вона має право на відшкодування моральної шкоди.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що згідно п.27 ст. 77 Закону України „ Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1 п.п. „є" п.1 частини першої ст. 21, ч.З ст.28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, однак ці заперечення відповідача залишилися поза увагою суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що при вирішенні справи судом неправильно застосовані норми матеріального права, а тому ухвалене рішення підлягає скасуванню на підставі п.27 ст. 77 Закону України „ Про держаний бюджет України на 2006 рік".

Керуючись ст.ст. 303-304, 307ч.1п.2., ч.1п.4 ст. 309, 313, 316 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу начальника ВВД Фонду задовольнити .

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 06.11.2006 скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили .