Справа №22- 11712 \0 6 р.                                            Головуючий у 1 інстанції - Андреев В.В.

Категорія-  21                                                                  Доповідач-     Дем'яносов М.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 січня 2007р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

Гоовуючого       Рибалко Л.І..

Суддів                Новікової Г.В.,

Дем*яносова М.В.

При секретарі                     Тимченко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дзержинську Донецької області на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 06 листопада 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Дзержинську Донецької області   про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ   :

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 06 листопада 2006 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 пред'явлений до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про відшкодування моральної шкоди: на її користь з відповідача було стягнуто грошову компенсацію у розмірі    27 000 грн.

Не погодившись з рішенням суду Фонд соціального страхування приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Вважають, що позивач не надав суду доказів спричинення йому моральної шкоди, в матеріалах справи відсутні висновки МСЕК про наявність спричинення йому моральної шкоди . Крім того суд першої інстанції не врахував , що відповідно до вимог Закону України „ Про державний бюджет на 2006 рік" зупинено дії Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання , що спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди. А також те, що потерпілому виплачуються й інші страхові виплати. Просили змінити рішення суду і зменшити стягнуту на користь ОСОБА_1 суму у відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі . Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, рішення суду просив залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, , пояснення сторін , перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

2

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та надав їм належну правову оцінку.

Згідно зібраним доказам, позивачка дійсно працювала у суб*єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2. Під час виконання трудових обов'язків 04 серпня 2003року отримала каліцтво- проникаюче колото-різане поранення шейного відділу хребта і спинного мозку з нижнім парапорезом, порезом правої руки, порушенням функцій тазових органів, очагове ураженння спинного мозку на рівні СЗ-С4, травматичного генезуна про що було складено акт про нещасний випадок і на підставі висновку МСЕК від 10.11. 2003 року їй вперше було вставолено 100% втрата професійної працездатності по вказаній травмі при повторному огляді 7.12.2005 року їй призначили другу групу інвалідності і встановлено 80% втрати професійної працездатності.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", при настанні страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту її заподіяння.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Фонду про те, що позивачкою не надано доказів спричинення їй моральної шкоди . Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого  погіршено.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, розмір моральної шкоди встановлено в межах діючого законодавства та з урахуванням фактичних обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку (діагноз, процент втрати працездатності, характеру і тривалості страждань , а також з урахуванням фізичному болю та душевних страждань і у зв*язку з цим істотних вимушених змін у її життєвих і виробничних стосунках ).

Доводи скарги відповідача про те, що для встановлення факту спричинення моральної шкоди необхідно проведення МСЕК, не може служити підставою для скасування рішення суду, оскільки висновок МСЕК необхідний для стягнення моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрату потерпілому професійної працездатності.

Доводи скарги про те, що Законом України „ Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дії Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування...." в частині відшкодування моральної шкоди безпідставні, оскільки відповідно до вимог вищевказаного Закону фінансування Фонду проводиться не за рахунок бюджету, кошти на здійснення страхування не включаються до складу Державного бюджету, складаються із відрахувань підприємств і викоритовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстави для його скасування або зміни відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.І п. 1-308, 313, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

3

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Дзержинську Донецької області відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 06 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає чинності з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.