Справа №22-48\07
Категорія 23
Головуючий у 1 інстанції Топузова Н. М.
Доповідач Кучерява В. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:
Головуючого Баркової Л. Л.
Суддів Кучерявої В. Ф. Трушкова М. М.
При секретарі Стрілецькій О. В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального та морального збитку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 20 листопада 2006 року
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 20 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 вартість ремонтно- відновлювальних робіт в зв'язку з пошкодженням трубопроводу водопостачання по установці сполученої муфти з урахуванням вартості матеріалів у розмірі 55 грн, вартість будівництва водопровідного колодязя з урахуванням вартості будівельних матеріалів у розмірі 1032 грн, зниження вартості зовнішнього водопроводу, пов'язаного з його пошкодженням у розмірі 55 грн, у відшкодування моральної шкоди 1000 грн, витрати, пов'язані із розглядом судової справи у розмірі 1424,3 грн, а всього 3566 грн. 30 коп.
З рішенням суду не згодний відповідач по справі, посилаючись в апеляційній скарзі на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд надав неправильну оцінку доказам , порушив норми матеріального права. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, відмовити позивачці в задоволенні її позовів.
Заслухавши суддю- доповідача, пояснення апелянта та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, заперечення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У відповідності із ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
2
Судом першої інстанції встановлено, що у 2002 році ОСОБА_1 проклала водопровід, який проходить на землях Мангушської селищної ради біля домоволодіння, де проживає ОСОБА_2 і який 9 жовтня 2005 року , не дивлячись на попередження ОСОБА_1 про те, що він може пошкодити її водопровід, почав виконувати земляні робити, внаслідок чого пошкодив водопровід, причинивши позивачці матеріальну шкоду.
ОСОБА_2 не заперечує, що позивачка попереджала його про те, що він може пошкодити її водопровід і що саме він пошкодив водопровід.
У відповідності із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яка особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Із матеріалів справи вбачається, що водопровід, який пробив відповідач по справі, належить позивачці, що підтверджується ордером № 62 на проведення земляних робіт, схемою домоволодіння і водопроводу, пояснювальною запискою, квитанцією та накладною про оплату робіт по проведенню водопроводу, кошторисом прокладення водопроводу, довідкою і сертифікатом якості труб, які видані на ім'я позивачки у 2002 році. ( а.с.3-6, 79-80,86-87,22,131, 135,136-138 )
Згідно висновку судово-будівельної технічної експертизи № НОМЕР_1 вартість ремонтно- відновлювальних робіт по установці з'єднуючої муфти з урахуванням вартості матеріалів складає 55 грн, вартість будівництва водопровідного колодязя, який необхідно облаштувати на, місці пошкодження труби, з урахуванням вартості матеріалів, складає 1032 грн, сума зниження вартості зовнішнього водопроводу, з урахуванням його пошкодження, складає 55 грн.
Всі ці суми у відшкодування матеріальної шкоди були стягнуті з відповідача на , користь позивачки, оскільки підстав не брати до уваги висновок експертизи у суду не було.
У відповідності із ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дії відповідача були неправомірними, оскільки він проводив земляні роботи на землях селищної ради без належного дозволу, не дивлячись на попередження позивачки, продовжував роботи і пошкодив водопровід. З урахуванням обставин справи, розміру матеріальної шкоди, глибини моральних страждань суд прийшов до обгрунтованного висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень.
У відповідності із ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Всі судові витрати, понесені позивачкою, підтверджені належним чином оформленими квитанціями, в тому числі і доставки експерта до місця проведення огляду( а.с. 115-118, 3, 150)
3
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачкою порушено порядок проведення земляних робіт, в даному випадку не має правового значення для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду. Суд розглянув справу всебічно, повно і об'єктивно, дав правильну оцінку наданим доказам і підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 20 листопада 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.