Справа № 22-59\2007 рік                                                  Головуючий у 1 інстанції Гаврилова Г.Л.

Категорія 40                                                                                 Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

УХВАЛА

Іменем України

25 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого   Ігнатолі Т.Г.

суддів Козлова О.М., Кочегарової Л.М.

при секретарі ФікК.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя (далі ДВС в Орджонікідзевському районі) про визнання постанови про закриття виконавчого провадження недійсною та поновлення виконавчого провадження за апеляційною скаргою позивачки на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 5 грудня 2006 року,

встановила:

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 5 грудня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу скасувати і задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника ОСОБА_2, які доводи скарги підтримали, заперечення державного виконавця Саловської С.Ю., яка просила відмовити у задоволенні скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

      Судом    встановлено    і    це   підтверджується    матеріалами   справи,    що   рішенням

Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 21 червня 2005 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді директора ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1". Цього ж дня судом було видано виконавчий лист про виконання рішення суду, який був прийнятий до виконання ДВС в Орджонікідзевському районі. На підставі заяви ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду, 29 грудня 2005 року заступником начальника ДВС Саловською СЮ. було відкрито виконавче провадження. 19 травня 2006 року Саловська СЮ. разом з ОСОБА_1 прибули в ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" для виконання рішення суду і їм надали наказ по підприємству від 16 травня 2006 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора товариства. При цьому ОСОБА_1 передали певні документи та допустили до робочого місця. 22 травня 2006 року державний виконавець закрила виконавче провадження по справі у зв"язку з виконанням рішення суду.      Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні скарги, суд виходив з того, що ОСОБА_1 була належним чином поновлена на роботі і тому дії державного виконавця, якими закінчено виконавче провадження про поновлення позивачки на роботі, відповідають вимогам діючого законодавства.

Висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно ст. 77 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання  рішення  вважається завершеним  з  моменту  фактичного допущення  зазначеного

2

працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Згідно п.8 ст.37 Закону, виконавче провадження за підлягає закінченню у випадках фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з роз'ясненнями викладеними в п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів" з наступними змінами і доповненнями, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 16 травня 2006 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді директора ТОВ"ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с.22).

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка не заперечувала, що була ознайомлена з цим наказом в присутності судового виконавця.

З акту державного виконавця від 19 травня 2006 року вбачається, що ОСОБА_1 допущено до робочого місця, надано наказ від 16 травня 2006 року, їй були передані певні документи (а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Саловської СЮ. від 22 травня 2006 року виконавче провадження по справі про поновлення ОСОБА_1 на роботі закінчено ( а.с.6 ).

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненнями сторін, наданим та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку, що рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора ТОВ"ІНФОРМАЦІЯ_1" було виконано 19 травня 2006 року, а тому державний виконавець обгрунтовано закінчив виконавче провадження і підстав для його поновлення немає.

Посилання позивачки в апеляційній скарзі на те, що мало місце неповне виконання рішення суду, що їй не були передані печатка, книга наказів та інші необхідні документи не заслуговують на увагу, оскільки не свідчать про невиконання судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не змінюють.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.10,60,213,214 ЦПК України та положенням Закону України „Про виконавче провадження", постанови Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 6 „Про практику розгляду судами трудових спорів", ст. 24 КЗпП України і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.303,307,312 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну скаргу    ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 5 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і     може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання  законної сили шляхом подання    касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції Судді

З оригіналом вірно. Суддя