Судове рішення #6541448


Справа № 22-Ц-4153/2009 р.                                   Головуючий у І інстанції  Кравченко М.В.

Доповідач  у ІІ інстанції Малород О.І.





У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



20 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:


Головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Малорода О.І., Березовенко  Р.В.,

при секретарі: Бистрій Г.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 червня 2009 року

в цивільній справі за  позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа-страхова компанія «Глобус» , -


ВТАНОВИЛА:


    Позивачка звернулась до суду з даним позовом та після уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду у зв’язку з пошкодженням автомобіля в розмірі 5960 грн. 25 коп., 386 грн. 30 коп. витрат на проведення товарознавчого дослідження, 1245 грн. 76 коп. витрат на придбання ліків та посилене харчування, 2783 грн. витрат на санаторно-курортне лікування, 5000 грн. – моральної шкоди та 1500 грн. витрат на надання правової допомоги /а.с. 3,78/.

    Мотивувала вимоги тим, що 19 жовтня 2007 року близько 16 год. 35 хв. в м. Обухів Київської області в районі окружної дороги відповідач ОСОБА_1. керуючи автомобілем ВАЗ, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3. в порушення вимог п.2,3»б», 12,3 Правил дорожнього руху, при виїзді на головну дорогу, допустив зіткнення з її автомобілем, пошкодивши при цьому задню частину її автомобіля.    

    В результаті ДТП вона отримала тілесні ушкодження, неодноразово  проходила курс лікування і на купівлю ліків, посилене харчування та придбання санаторно курортної путівки несла витрати.

    Також у зв’язку з ушкодженням здоров’я та пошкодженням автомобіля несла душевні страждання.

    Працівники міліції були викликані на місце пригоди, але протокол не складали, поскільки у відповідача ОСОБА_1. були відсутні документи на право керування автомобілем, він не заперечував свою вину, передав їй кошти в сумі 1500 грн. і зобов’язався передати на ремонт ще 1000 грн. про що було написано розписку.

    Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково.

    Суд стягнув з відповідача ОСОБА_1.  матеріальну шкоду за пошкодження автомобіля в розмірі 4460грн. 25 коп. / з врахуванням сплаченої суми 1500 грн./, 393 грн. 50 коп. – витрат на проведення товарознавчого дослідження, 1245 грн. 76 коп. витрат на лікування та посилене харчування, 2 000 грн. мотальної шкоди, 1673 грн. судових витрат.

    Суд відмовив в задоволенні решти позовних вимог.

    Відповідач ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що він не повинен нести відповідальність, поскільки його вина не доведена відповідною постановою суду про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що рішення суду грунтується лише на показах позивачки та припущеннях.

Не вбачає підстав і для задоволення вимог в частині стягнення моральної шкоди, поскільки на його думку позивачкою не надано належних і допустимих доказів про заподіяння душевних страждань.

    Також вважає, що суд неправильно визначив розмір судових витрат, які на його думку повинні становити 1062 грн. 36 коп.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що з вини  відповідача було пошкоджено автомобіль позивачки, їй були заподіяні тілесні ушкодження і вона несла витрати на придбання ліків та посилене харчування, а у зв’язку з ушкодженням здоров’я та пошкодженням автомобіля їй було заподіяно моральну шкоду.

Ухвалюючи рішення суд послався на письмові докази та покази свідків.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач керував транспортним засобом, що належить іншому відповідачу, без документів, що дають право на керування транспортним засобом та за відсутності власника.

Відповідачем до участі в справі було залучено ОСОБА_3, як власника автомобіля./ а.с.26/.

Колегія не може погодитись з такими  висновками суду.

Колегією встановлено, що співвласником автомобіля  ВАЗ є ще і ОСОБА_4 /а.с.26/ і остання не була залучена до участі в справі.

    Судом не встановлено, на якій правовій підставі автомобіль ВАЗ -2107 НОМЕР_1 перебував у володіння відповідача ОСОБА_1.,  а тому і не врахувано при ухваленні рішення вимоги ст. 1187 ч.4 ЦК України, яка передбачає спільну відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки та володільця у разі недбалого використання, зберігання чи  утримання автомобіля його власником.

      Колегія вважає, що суд  при постановленні рішення допустив порушення норм процесуального права, не залучив до участі в справі усіх відповідачів, неповно з’ясував обставини справи, а також допустив порушення норм матеріального права.

Суд всупереч вимог ст.ст. 10,15 ЦПК України не роз'яснив позивачу його право на вчинення чи не вчинення процесуальних дій, зокрема, право на пред'явлення відповідного позову ще до однієї особи, в зв’язку з чим в порушення вимог п.5 ст. 311 ЦПК України, розглянув не всі позовні вимоги, що призвело до неправильного вирішення спору.

Згідно ст. 309 ч.1, п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є порушення норм матеріального та процесуального права при його постановленні.

    За даних обставин колегія позбавлена можливості ухвалити нове рішення, поскільки до участі в справі не залучено усіх відповідачів.

Враховуючи викладене рішення суду необхідно скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, необхідно встановити, на якій правовій підставі відповідач ОСОБА_1. керував автомобілем, залучити до участі в справі іншого співвласника автомобіля, встановленим обставинам дати правову оцінку і вирішити спір з врахуванням норм матеріального права.

Керуючись ст. 10,15,311 ч.1 п.5, 309 ч.1, п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-


    УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу – задовільнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 червня 2009 року скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

    Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців .


Головуючий :


Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація