Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-7621 / 06 Головуючий у 1 інстанції: Колодіна Л.В.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: ПільщикЛ.В.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Гончар О.С. при секретарі: Ткаченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
УІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. При цьому зазначав, що він є інвалідом війни Ш групи. Згідно ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводились не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 11 224 грн. 22 коп.
Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу за період ІНФОРМАЦІЯ_3 p.p. у розмірі 11 224 грн. 22 коп. Крім того, просив стягнути моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 2054 грн. грошової допомоги за ІНФОРМАЦІЯ_4 рік.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
2
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін - якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, вірно керувався вимогами ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інваліди війни III групи мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни III групи, що підтверджується посвідченням.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги інвалідів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє інваліда війни права на таку допомогу.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Згідно ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє інваліда війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.
Разом с тим, доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено річний термін на звернення до суду, щодо стягнення разової грошової допомоги за ІНФОРМАЦІЯ_4 рік безпідставні, оскільки суд вирішив питання про поновлення строку звернення позивача до суду, який пропущеного з поважних причин, і обгрунтовано стягнув суму недоплаченої грошової допомоги за ІНФОРМАЦІЯ_4 рік.
Доводи апелянта про те, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставні. Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Оскільки постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року по цій справі залишити без змін.
3
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.