АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Парапана В.Ф.
Суддів: Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.
при секретарі: Яні Н.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління агропромислового розвитку Ренійської районної державної адміністрації Одеської області на рішення Ренійського районного суду Одеської області від 19 вересня 2006року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління сільського господарства і продовольства Ренійської районної державної адміністрації про стягнення 2176грн. 20коп.,-
встановила:
У березні 2006р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління сільського господарства і продовольства Ренійської районної державної адміністрації про стягнення
2176грн. 20коп., мотивуючи тим, що у 2003р. він здав на забій до "Кенійського м'ясокомбінату" молодняк великої рогатої худоби загальною вагою 971кг, а у 2004р. - вагою 703кг та має право на виплату коштів з державного бюджету на зазначену суму.
В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача дотацію лише за 2003р. в сумі 1262грн. 30коп. і витрати на правову допомогу у розмірі 100грн.
Представник відповідача позов не визнав з тих мотивів, що позивач не надав відповідних документів.
Рішенням суду від 19.09.2006року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1262грн. ЗО коп. Також стягнуто держмито на користь держави в сумі 51грн і 30коп. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду в частині стягнення з Управління сільського господарства і продовольства Ренійської державної районної адміністрації на користь ОСОБА_1 1262грн. 30коп., 51 грн. витрат по сплаті держмита та 30грн на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи змінити, посилаючись на те, що позивачем не були доведені обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, районний суд виходив з того, що в Управлінні сільського господарства і продовольства Ренійської районної державної адміністрації не має визначеного порядку прийому та реєстрації таких квитанцій громадян, а
Справа № 22 ц-14/07
Головуючий у першій інстанції Дудник В.І.
Категорія ЦП: 19
Доповідач Парапан В.Ф.
йому шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи на підставі ст. 1166 ЦК України підлягас відшкодуванню в повному обсязі.
Проте з таким висновком районного суду колегія суддів погодитися не може, оскільки суд дійшов до нього як з порушенням норм матеріального, так і процесуального права.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним г рішення, яким суд. виконавши всі вимоги цивільною судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як убачається з позовної заяви ОСОБА_1 та його пояснень в суді, він, посилаючись на те, що у 2003р. здав на забій два молодняка великої рогатої худоби та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р. №799К "Про заходи щодо стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва на 2001-2004р.р." мас право на дотацію з державного бюджету в сумі 1262грн. 30коп., яка йому не була виплачена відповідачем.
Вирішуючи справу на підставі ст. 1166 ЦК країни, суд визнав, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу була завдана матеріальна шкода на зазначену суму.
Заперечуючи проти позову, зам. начальника управління агропромислового розвитку Іванова МЛ., яка діяла в суді на підставі довіреності від імені Ренійської районної державної адміністрації, вказувала, що дійсно позивач має право на дотацію, але він не звернувся до управління з відповідними документами. Управління грошей не має і отримує їх з бюджету.
На порушення вимог ст.212 ЦПК України ці доводи представника відповідача суд ретельно не перевірив і не з'ясував, чи є управління агропромислового розвитку юридичною особою, а відповідно і належною стороною у справі та чи може воно згідно зі ст.80 ЦК України нести відповідальність перед позивачем, оскільки з матеріалів справи видно, що воно є структурним підрозділом Ренійської районної державної адміністрації та діє від її імені. Відомостей про те, чи є це управління юридичною особою у справі немає.
Крім того, суд вирішив позов щодо відповідача - Управління сільського господарства і продовольства Ренійської державної адміністрації, яке на час вирішення справи мале інше найменування.
Задовольняючи частково позов, з підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України в редакції 2003 року, суд не звернув уваги на те, що ці обставини мали місце у 2003р. Стаття 1166 ЦК України (ст. 440 ЦК УРСР) є загальною нормою для позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Відповідальність же органу державної влади, його посадової або службової особи, передбачена ст. ст. 1173-1175 ЦК України (ст. 442 ЦК УРСР).
За обставинами даної справи суду необхідно було уточнити підстави позову та вирішити питання про залучення до участі у справі органу Державного казначейства України та з'ясувати, чи не підлягає розгляду ця справа за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.5, 311 п.4, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу Управління агропромислового розвітку Ренійської районної державної адміністрації Одеської області задовольнити частково.
Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 19 вересня 2006року скасувати, справунаправити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції, іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і вона може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.