Справа № 33-248к – 2009 рік Головуючий у 1-інст. Гут Ю.О.
Категорія – корупція Доповідач у 2-інст. Лещенко Р.М.
Апеляційний суд Кіровоградської області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Лещенко Р.М., за участю прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області Онуфрієнко М.В. та скаржниці ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кіровограді справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки с. Розкішне Голованівського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, освіта вища, одружена, працює заступником начальника управління праці та соціального захисту населення Голованівської райдержадміністрації - директором територіального центру управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації, мешканки АДРЕСА_1
за п. «г» ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, -
ВСТАНОВИВ
Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2009 року на Ткач Валентину Леонідівну накладено стягнення на підставі ч.1 ст.8 Закону України “Про боротьбу з корупцією” у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 гривень.
ОСОБА_1 визнана винною у тому, що працюючи на посаді заступника начальника управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації - директора територіального центру управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації з 20 вересня 2004 року і по даний час та відповідно до наказу начальника управління праці та соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.11.2006 року за № 43 присвоєно 11 ранг державного службовця в межах VI категорії, використовуючи своє службове становище, надала незаконні переваги фізичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів, в порушення п.1.8 Наказу міністерства охорони здоров'я України від 23.10.1991 року №146 «Про атестацію середніх медичних працівників» та п.1.8 Наказу міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2007 року №742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою», підписала штатний розпис, відповідно до якого медичній сестрі територіального центру ОСОБА_2. посадовий оклад встановлений по УПІ розряду та по І категорії, тоді як фактично у медичної сестри категорія відсутня, курси підвищення кваліфікації із часу звільнення її із посади медичної сестри Голованівської центральної районної лікарні в зв'язку з виходом на пенсію 02.02.1998 року по час проведення ревізії не проходила, тому посадовий оклад потрібно встановити по УІ розряду, без категорії та в порушення п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», що призвело до безпідставного нарахування та виплати заробітної плати в сумі 1497,75 грн., в тому числі, за 2007 рік - 503,25 грн.; за 2008 рік - 838,50 грн.; за січень-лютий 2009 року 156,00 грн. та відповідно незаконного перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на суму 542,19 грн., в тому числі, за 2007 рік - 182,18 грн.; за 2008 рік - 303,54 грн.; за січень-лютий 2009 року 56,47 грн. Відповідні порушення призвели до матеріальної шкоди на суму 2039,94 грн.
При цьому, при встановленні надбавок працівникам територіального центру в порушення п.6 ст.8 та п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» протягом січня-квітня 2007 року відповідно до наказу від 01.02.2006 року №11, виданого директором територіального центру ОСОБА_1 були встановлені надбавки за високі досягнення у праці відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 06.04.2001 №161/137 «Про впорядкування та затвердження Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», який втратив чинність 05.10.2005 року.
Дане порушення призвело до зайвого нарахування та виплати надбавок за січень-квітень 2007 року - 3144,19 грн. та відповідно до безпідставного перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на суму за січень-квітень 2007 року - 1138,20 грн. Таким чином незаконно виплачено бюджетних коштів на загальну суму 4282,39 грн.
Крім того, при нарахуванні та виплаті працівникам премій та допомоги встановлено, що в порушення п.6 ст.8 та п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» протягом липня місяця 2006 року відповідно до наказів від 12.07.2006 р. та від 31.07.2006 р. №№ 68, 77, підписаних директором територіального центру ОСОБА_1 завідуючій відділенням соціальної допомоги вдома ОСОБА_3 та старшому інспектору ОСОБА_4. територіального центру виплачувалась матеріальна допомога відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 06.04.2001 №161/137 «Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства хорони здоров'я України від 06.04.2001 №161/137», який втратив чинність 01.10.2005 року, призвело до зайвого нарахування та виплати матеріальної допомоги сумі 1088,00 грн.
Заступник начальника управління праці та соціального захисту заселення районної державної адміністрації - директор територіального центру управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації ОСОБА_1, використовуючи службове становище видала накази - незаконні накази, що призвело до безпідставної виплати бюджетних коштів на загальну суму 5912,58 грн., чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене п. "г" ч. З ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцію".
У своїй скарзі на дану постанову суду ОСОБА_1 просить її скасувати як незаконну, винесену з порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, а справу провадженням закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення і вказує на те, що постанову суду вона отримала лише 15 травня 2009 року і цього ж дня на адресу апеляційного суду Кіровоградської області направила апеляційну скаргу, яка до апеляційного суду не надійшла, тому вона пропустила строк на апеляційне оскарження і просить його поновити. До того ж зазначає, що штатний розпис і відповідно бюджетні кошти для виплати заробітної плати затверджуються наперед, при прийнятті бюджету району і відповідно кошти на оплату за високі досягнення у праці, на виплату матеріальної допомоги при виході працівників у відпустку були заплановані до виплати. Також зазначає, що відповідно до наказу №308/519 від 5 жовтня 2005 року Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України передбачені також оплата за високі досягнення у праці, виплата матеріальної допомоги при виході працівників у відпустку. Тому вона вважає, що будь яких порушень з її боку чинного законодавства допущено не було, також умислу на вчинення правопорушення в неї не було.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку прокурора про необхідність залишення скарги без задоволення, а постанови суду без зміни, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала свою скаргу і просила постанову суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, врахувавши доводи апеляції, визнаю, що клопотання про поновлення строку подачі апеляційної скарги та сама скарга підлягають задоволенню, а постанова суду скасуванню, як незаконна.
На порушення вимог ст.245 КУпАП суд під час розгляду справи не дослідив всебічно всі обставини справи, а тому безпідставно дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.«г» ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” і про необхідність накладення на неї адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про боротьбу з корупцією", під корупцією в цьому Законі розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Таким чином, орган по боротьбі з корупцією складає протокол, а суддя накладає адміністративне стягнення лише у тому разі, коли буде доведено факт протиправного використання повноважень та наявність в діях особи мети одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Згідно п. г ч.1 ст.5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права надавати незаконні переваги фізичним та юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
Виходячи із змісту вказаної норми, відповідальність особи уповноваженої на виконання функцій держави, за таке правопорушення спеціальних обмежень, як надання незаконних переваг фізичним чи юридичним особам, може настати лише в тому випадку, коли в умовах конкурсної чи тендерної процедури за участю кількох претендентів вона готує і приймає відповідне рішення на користь того з них, який не має на це переважного права. Тобто, надання державним службовцем незаконних переваг фізичним та юридичним особам під час готування або прийняття рішень може набувати характеру корупційних лише в тому разі, коли такі дії мали місце в умовах спеціальної, законодавчо визначеної процедури.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2009 року, ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що видала незаконні накази, що призвело до безпідставної виплати бюджетних коштів на загальну суму 5912,58 грн.
До того ж, відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією», надання незаконних переваг полягає в тому, що ця процедура відбувається в умовах конкурсу, коли особа в цих умовах приймає рішення на користь того претендента, який фактично не мав на це підстав, при цьому обов’язково порушує законні інтереси інших претендентів. Тобто, я кщо особа готує чи приймає незаконне рішення поза межами спеціальної процедури, то мова може йти про її відповідальність, за умови доведеності винуватості, за конкретно вчинені дії, але не за спеціальним законом, яким є Закон України «Про боротьбу з корупцією». Тобто в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутня об’єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого п. «г» ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Крім того, дії за порушення, передбачені п.”г” ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” можуть утворювати склад адміністративного правопорушення тільки у тому випадку, коли порушення здійснюється умисно, а також при наявності особистого корисливого чи іншого особистого їх інтересу, або інтересу третіх осіб.
Тому при з’ясуванні суб’єктивної сторони будь-якого з передбачених Законом України “Про боротьбу з корупцією” корупційних правопорушень, у тому числі й такого, як надання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, незаконних переваг фізичним або юридичним особам при підготовці і прийнятті рішень, належить установлювати наявність інтересу, яким керувався правопорушник.
Проте, таких даних ні в мотивувальній частині постанови, ні в матеріалах справи немає. Таким чином, в даному випадку відсутня суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого п. “г” ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”.
Більш того в резолютивній частині постанови суд взагалі не зазначив, у вчинені якого правопорушення визнано винною ОСОБА_1, та за що на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, тобто не послався на відповідну норму - п. г ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, постанову суду слід скасувати, а провадження по справі закрити на підставі ст.ст. 247 ч.1 п.1 і 294 ч.8 п.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в діях Ткач Л.В. складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.“г” ч.3 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, оскільки відповідальність за цим Законом може настати лише тоді, коли в діях державного службовця є склад корупційного діяння або іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією. Також, вважаю необхідним задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подання апеляційної скарги, оскільки вказаний строк нею пропущено з поважних причин.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 293, 294 КУпАП суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голованівського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2009 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2009 року відносно неї – скасувати, із закриттям провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Р.М.Лещенко