Справа № 33-260к – 2009 рік Головуючий у 1-інст. Рудь Н.В.
Категорія – корупція Доповідач у 2-інст. Лещенко Р.М.
Апеляційний суд Кіровоградської області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Лещенко Р.М., за участю прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області Онуфрієнко М.В. та скаржниці ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кіровограді справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки с. Клиново Голованівського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_1, освіта вища, одружена, працює головним агрономом – державним інспектором з насінництва Голованіської районної державної насіннєвої інспекції,
за п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, -
ВСТАНОВИВ
Постановою судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2009 року ОСОБА_1 визнано винною за п. «г» ч.1 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 гривень.
ОСОБА_1. визнана винною у тому, що працюючи на посаді головного агронома-державного інспектора з насінництва Голованівської районної державної насіннєвої інспекції з 17.02.2009 року, відповідно до наказу №3 від 17.02.2009 року начальника Голованівської районної державної насіннєвої інспекції і по даний час, внесла до адміністративних справ на ПП ОСОБА_2 і ОСОБА_3. недостовірну інформацію. Проведеною перевіркою дотримання вимог законів про адміністративні правопорушення при притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності ОСОБА_1., використовуючи своє службове становище, з метою покращення кількості показників в роботі, внесла до адміністративних справ відносно приватного підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємця ОСОБА_3. недостовірну інформацію.
Так, державним інспектором з насінництва Голованівської районної державної насіннєвої інспекції ОСОБА_1, 14.03.2009 року складено протокол про скоєння адміністративного правопорушення за ст.104-1 КУпАП та цього ж дня винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за порушення порядку введення в обіг насіння, зокрема, реалізацію насіння овочевих культур сортами, не занесеними до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні, у вигляді штрафу в розмірі 17 грн.. При проведенні перевірки правопорушника ОСОБА_2 не було повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення №3 та винесена постанова про накладення штрафу, а також те, що останній не ставив свій підпис у документах та при розгляді адміністративної справи присутній не був. В протоколі про адміністративне правопорушення №3 та постанові про накладення штрафу підпис від імені приватного підприємця ОСОБА_2 виконала його дружина ОСОБА_4 , якою було отримано копії документів та сплачено штраф.
Крім того, ОСОБА_1 19.02.2009 року складено протокол про скоєння адміністративного правопорушення за ст.104-1 КУпАП та 20.02.2009 року винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3. за порушення порядку введення в обіг насіння, зокрема, реалізацію насіння овочевих культур сортами, не занесеними до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні у вигляді штрафу в розмірі 17 грн. Відповідно даних Голованівського РВ УМВС України в Кіровоградській області на території Голованівського району ОСОБА_3. не проживає.
Таким чином, головний агроном – державний інспектор з насінництва Голованівської районної державної насіннєвої інспекції ОСОБА_1 використовуючи своє службове становище, з метою покращення кількісних показників в роботі, внесла до адміністративних справ відносно приватного підприємця ОСОБА_2 та приватного підприємця ОСОБА_3. недостовірну інформацію, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене п. «г» ч.1 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати дану постанову суду як незаконну, винесену з порушенням чинного законодавства, а справу провадженням закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення і вказує на те, що копія постанови їй не направлена в триденний строк, в зв’язку з чим вона не могла своєчасно її оскаржити. Крім того, зазначає, що стосується справи №3 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2. від 14.03.2009 року, то ОСОБА_2. 13.03.2009 року власноручно написав заяву, в якій просив здійснити контрольну перевірку стосовно реалізації ним насіння різних культур, тому вона на підставі наказу начальника РДНІ здійснила перевірку дотримання ОСОБА_2 законодавства у сфері насінництва. ОСОБА_2 було допущено порушення вимог чинного законодавства, про що нею було складено акт та протокол №3, який був підписаний ОСОБА_2, та який був присутній при цьому та надавав їй свій паспорт. Після цього вона в присутності останнього винесла постанову про накладення штрафу та вручила її ОСОБА_2., який 20.03.2009 року сплатив штраф і будь яких претензій до неї не мав. Що стосується справи №2 про адміністративне правопорушення, яке вчинила ОСОБА_3., то вона теж власноручно написала на ім’я начальника РДНІ заяву провести перевірку овочевих культур, які вона реалізує на ПП «Голованівський базар», та яка сама помилково в заяві вказала себе по-батькові «Анатоліївна», тоді як по паспорту вона «Антонівна». 19.02.2009 року нею було проведено перевірку ОСОБА_3. та складено акт, протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова. З даними документами ОСОБА_3. була згодна, підписала їх, і сама не звернула уваги, що її по-батькові написано неправильно. Тому вона вважає, що будь яких порушень з її боку чинного законодавства допущено не було, також умислу на вчинення корупційного діяння в неї не було, складені протоколи про адміністративні правопорушення є правомірними, складеними відповідно до законодавства.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку прокурора про необхідність залишення скарги без задоволення, а постанови суду без зміни, пояснення ОСОБА_1 яка підтримала свою скаргу і просила постанову суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, врахувавши доводи апеляції, визнаю, що клопотання про поновлення строку подачі апеляційної скарги та сама скарга підлягають задоволенню, а постанова суду скасуванню, з таких підстав.
На порушення вимог ст.245 КУпАП суд під час розгляду справи не дослідив всебічно всі обставини справи, а тому безпідставно дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. г ч. 1 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” і про необхідність накладення на неї адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП у постанові про адміністративне правопорушення слід, поряд з іншим, вказувати нормативний акт, який передбачає адміністративну відповідальність. Відповідальність за порушення спеціальних обмежень, передбачених ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” встановлено у ст.8 названого Закону. Вирішуючи питання кваліфікації правопорушення суддя зобов’язаний вказати норму Закону, тобто статтю і її частину, яка встановлює відповідальність. В даному випадку ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні суддею не визначено, за яким же законом накладено стягнення – не вказана ні стаття 8, ні її частина Закону України “Про боротьбу з корупцією”, що є безумовно підставою до скасування постанови.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про боротьбу з корупцією", під корупцією в цьому Законі розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Згідно п. г ч.1 ст.5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
Таким чином, виходячи зі змісту вказаних норм, склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. г ч.1 ст.5 вказаного Закону, утворюється за умов доведеності прямого умислу в особи, спрямованого на порушення спеціального обмеження; наявності правового акту, на підставі якого надання інформації є обов’язковим; встановлення факту затримання або надання недостовірної чи неповної інформації, яка є такою у розумінні Закону України „Про інформацію”, а також доведеності переслідування посадовою особою певної корисливої мети.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Згідно зі ст.8 Закону України «Про інформацію» об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.
Статтею 18 Закону України «Про інформацію» передбачені основні види інформації: статистична інформація; адміністративна інформація (дані); масова інформація; інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування; правова інформація; інформація про особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна інформація.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, прокурор, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, не зазначив чи є дані внесені до протоколів про адміністративні правопорушення – інформацією, в розумінні Закону України «Про інформацію».
Відповідно до вищезазначеного ЗУ «Про інформацію», відомості викладені в протоколах про адміністративні правопорушення не можуть бути віднесеними до жодного з визначених Законом України «Про інформацію» видів інформації.
Таким чином, виходячи з наведеного, внесення недостовірних даних в протокол про адміністративне правопорушення та винесення на підставі нього постанови не утворює об’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. г ч.1 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Також у матеріалах даної справи відсутні докази наявності прямого умислу та особистого інтересу в діях ОСОБА_1 Досліджуючи склад адміністративного правопорушення і його суб’єктивну сторону, суддя зобов’язаний був з’ясувати мотив скоєння вказаного адміністративного правопорушення, оскільки прямий умисел характеризується наявністю мотиву та його змістом. Будь-який мотив, що свідчив би про наявність прямого умислу, у поведінці ОСОБА_1 судом не встановлений. Також по справі не встановлено будь-яких даних про те, що ОСОБА_1., маючи на меті підвищити кількісні показники роботи, отримала додаткові матеріальні блага, та була заінтересована у внесенні недостовірних даних у протоколи про адміністративне правопорушення, тобто в діях ОСОБА_1 відсутня суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження даної постанови необхідно поновити, так як він пропущений з поважних причин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити на підставі ст.ст. 247 ч.1 п.1 і 294 ч.8 п.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. “г” ч.1 ст.5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, оскільки відповідальність за цим Законом може настати лише тоді, коли в діях державного службовця є склад корупційного діяння або іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 293, 294 КУпАП, суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голованівського районного суду від 11 червня 2009 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» – скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Р.М.Лещенко