Справа№2-227/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2007 року, Саксаганський районний суд, м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді     -        Щеняєвої І.Б.

при секретарі                   -       Король О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2006 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, у якій зазначила, що згідно договору дарування від 01.02.2001 року позивачка передала у власність відповідача 3-х кімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за НОМЕР_1.

Даний договір був укладений позивачкою під впливом омани з одного боку та під впливом брехні з боку відповідача, яка обіцяла не залишити позивача без житла.

Позивачка вважала, що укладаючи договір дарування 01.02.2001 року відповідачка бере на себе забов"язання турбуватися про неї, допомагати, доглядати її до смерті, але відповідачка навмисно ввела у оман і при укладенні договору не сказала про те, що вона не бажає доглядати її і оказувати будь-яку допомогу, що підтверджується винесенням рішення від 22.09.2004 року Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу про стягнення з відповідачки аліментів на утримання позивачки.

Данні обставини є підставою для визнання договору недійсним.

07.07.2003 року відповідачка продала спірну квартиру ОСОБА_4, яка потім 04.06.2004 року подарувала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Замість цієї квартири відповідачка отримала у дар квартируАДРЕСА_2 від ОСОБА_7. Дана квартира є трьохкімнатною, тобто такою ж як і на АДРЕСА_1.

Позивачка просить суд визнати договір дарування квартири АДРЕСА_2, укладений 01.02.2001 року, посвідчений приватним нотаріусом нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований у реєстрі НОМЕР_2- недійсним та визнати за нею право власності на вищезазначену квартиру.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги в повному обсязі, пояснила, що відповідачка ввела її в оману, так як при укладення договору обіцяла доглядати за нею до смерті, турбуватись і допомагати, проте відповідачка замість цього знущається і застосовує насильство щодо позивача.. Просить суд визнати договір дарування недійсним і визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2.

2

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала і вказала, що квартиру АДРЕСА_1, яку їй подарила позивач, вона продала. Потім позивач купила квартиру по АДРЕСА_2, але оформила договором дарування, так як його оформлення значно дешевше за договір купівлі-продажу. Просить відмовити в задоволенні позову, так як позивачка просить визнати договір дарування недійсним не той квартири яку вона їй подарувала, а той яку вона придбала у сторонньої особи.

Судом при розгляді справи були встановлені наступні обставини та визначені відповідні правовідносини.

Відповідно до довідки НОМЕР_3 виданого Саксаганським МСЕК позивачка є інвалідом 2-ї групи.

Позивач і відповідач є рідними матерю та донькою.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22.09.2004 року стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу). Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого рогу від 07.12.2004 року змінено розмір аліментів на утримання ОСОБА_1, в зв'язку з чим стягнуто аліменти на її користь з ОСОБА_2 у розмірі 30 грн. щомісячно.

Договором дарування від 01.02.2001 року засвідченого приватним нотаріусом Криворізькоготміського нотаріального округу ОСОБА_3, позивачка ОСОБА_1 подарувала відповідачці ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

Згідно договору купівлі-продажу від. 07.07.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4, а ОСОБА_4 в свою чергу подарувала дану квартиру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно договору дарування від 04.06.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8

Відповідно до договору дарування від 15.07.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_7 подарував ОСОБА_2 трикімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні проявів насильства з боку відповідача щодо позивача не встановлено. Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що договір дарування відповідачу квартири АДРЕСА_1, укладений 01.02.2001 року між позивачем та відповідачем, було підписано позивачем під впливом обману з боку відповідача або погрози застосувати фізичну силу. Так, актом судово-медичного обстеження №230 від 19.07.2004 року за результатами медичного обстеження після отримання позивачем побутової травми, яку спричинив знайомий її доньки, тобто відповідачки, було визнано, що об'єктивних тілесних ушкоджень у позивача не виявлено. Всі інші звинувачення позивача щодо неналежного ставлення відповідача до матері суд також критично оцінює, оскільки вони не були доведені позивачем в судовому засіданні.

Суд, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу, повно і всебічно з'ясувавши обставини цієї справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, в межах заявлених позивачем вимог, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову за наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.717 ЦК України договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до ст.243 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладання угоди дарування квартири), За договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.

3

Відповідно до ст.57 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладання угоди дарування квартири), угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову оскільки в судовому засіданні позиваче не були доведені факти, що свідчать про те, що угода дарування спірної квартири була укладена внаслідок обману, насильства, погрози з боку відповідача, або зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку позивач уклала є угодою на вкрай невигідних для позивача умовах внаслідок збігу тяжких обставин.

В звязку з тим, що позивач є інвалідом 2-ої групи інвалідності, вона звільняється від сплати державного мита. Відповідно до ст.82, 88 ЦПК України з позивача необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи. Арешт, накладений на спірну квартиру ухвалою суду про забезпечення позову, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 57, 243 ЦК України (в попередній редакції), ст. ст.3 ,7, 8,10, 11, 57, 60, 61, 212-215,218, 221,222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Скасувати арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, накладений ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18.10.2006 року в порядку забезпечення позову у цій справі.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу, та одночасно копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає, до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.