Справа №2-236-2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року.                                                                         смт.Баришівка.

                    Баришівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Єременка В.М.

при секретарі Лунгул Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приват-Банк»   до  ОСОБА_1  про  стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

                     Позивач Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приват-Банк» звернулися до суду з позовом до  ОСОБА_1  про  стягнення заборгованості на суму 80133 грн. 89 коп., мотивуючи позовні вимоги тим, що  01 вересня 2006 року  між АТ  комерційний банк «Приват-банк” та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір НОМЕР_3 з сумою кредиту 81018 грн. 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00% на  рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01 вересня 2013 року.  Відповідач свої зобов’язання за договором не виконує і має просрочену заборгованість по кредиту, яка складається з: заборгованості за кредитом-74011 грн. 38 коп.; заборгованість по процентах за користування кредитом – 5400 грн. 12 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 372 грн. 68 коп.; пеня за несвоєчасне виконання зобов,язань за кредитним договором.

                          Представник позивача  начальник Баришівського віддалення Київського ГРУ ЗАТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_5 підтримала заявлений до суду Акціонерним товариством комерційний банк „Приват-Банк»  позов та пояснила суду, що  01 вересня 2006 року  між АТ комерційний банк „Приват-Банк»  та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір НОМЕР_3 з сумою кредиту 81018 грн. 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00% на  рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01 вересня 2013 року. Відповідач свої зобов’язання за договором не виконує і має просрочену заборгованість станом на 23.01.2009 року 80133 грн.89 коп., яка складається:   з заборгованості по кредиту в сумі 74011 грн. 38 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом- 5400 грн. 12 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом -372 грн. 68 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов,язань за договором – 349 грн. 71 коп.  Ні акту вилучення автомобіля, а ні постанови суду про вилучення автомобіля у ОСОБА_1 ніхто не складав. Просить суд  стягнути з відповідача ОСОБА_1  заборгованість по кредитному договору в сумі 80133 грн. 89 коп., судові витрати в розмірі 801 грн. 34 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в сумі 30 грн.

    Представник позивача юрисконсульт «Приват-банку» філії Київського головного регіонального управління ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав заявлений позов та пояснив, що відповідач порушив умови договору і банк має право забрати майно. ОСОБА_1 не звертався в письмовій формі до

2

банку стосовно повернення йому автомобіля. На даний час є можливість мирним шляхом вирішити спір, якщо відповідач погасить борг. При вилученні у ОСОБА_1 автомобіля повинен був складатись акт прийому передачі автомобіля з участю представника банку та користувача автомобіля, але такого акту немає. Хто повинен був прийняти рішення про вилучення автомобіля, представник позивача не знає і йому не відомо, де був вилучений автомобіль і не може документально довести законність вилучення автомобіля. Працівник служби безпеки банку ОСОБА_2., який начебто вилучав у ОСОБА_1 автомобіль, в банку вже не працює.

                       В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснив суду, що 01.09.2006 року між ним та «Приват-Банком був укладений кредитний договір на суму 81 тис. гривень для придбання автомобіля «Опель-Астра, д.н.з НОМЕР_1.  01.10.2008 року в смт.Баришівка по вул. Леніна поруч з Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області його зупинив працівник ДАІ і безпідставно вилучив технічний паспорт на автомобіль та передав працівнику банку. Працівник банку сказав, що автомобіль вилучається,  ставиться на штраф майданчик до Березанського взводу ДПС. Не сперечаючись, ОСОБА_1 віддав автомобіль. Протокол огляду та вилучення автомобіля не складався. Наступного дня на штраф майданчику він автомобіля не знайшов. Де знаходиться вилучений у нього автомобіль йому не відомо, можливо він вже реалізований і підстав для забезпечення позову, а саме про передачу банку автомобіля немає. Місячне погашення кредиту становить 1750 грн., заборгованість була лише за два місяці, так як в травні 2008 року сталося ДТП і автомобіль два місяці знаходився на ремонті, за ремонт якого страхова компанія безпідставно відмовила банку провести страхові виплати. Він у триденний строк після ДТП звернувся з письмовою заявою до страхової компанії, яка потім попросила переписати заяву, а першу кудись поділи. 26 червня 2009 року на прохання представників «Приват-Банку» він їздив в м. Київ в представництво банку для примирення сторін.  Представники банку запропонували написати доручення на продаж автомобіля і що це єдиний вихід, та щоб погасив заборгованість у сумі 29 тис. грн.. за час, що автомобіль знаходиться в банку на стоянці.  На його запитання, чому представники банку не з,являються до суду, йому відповіли, що навмисне затягують час для того, щоб сума пені, яку він повинен сплатити значно зросла. Окрім того зазначили, що ще ніхто із фізичних осіб судових справ у банку не вигравав, навіть якщо його автомобіль незаконно  вісім місяців перебуває у їх незаконному володінні. Відповідач також пояснив, що в автомобілі, під час незаконного вилучення, залишились його особисті речі: набір слюсарних ключів, магнітофон «Піонер», пристрій для прикурювання, аптечка, візитки. Зазначені речі йому не повернули, а коли він тричі їздив до дирекції банку, то йому просто «нахамили.» ОСОБА_1 вважає, що банк  «жульнічає», без всяких на те підстав  незаконно забрав автомобіль і тим самим позбавив його роботи. На час вилучення автомобіля  він  вніс у касу банку біля 45 тис. грн. Доказом того, що підстав для вилучення автомобіля не було, є квитанції про сплату ним кредиту: 13.09.2008 року -800 грн.,   17.09.2008 року - 650 грн., 23.09.2008 року -431 грн.56 коп.,  24.09.2008 року - 404 грн.68 коп., 29.09.2008 року – 500 грн., 30.09.2008 року - 500 грн. Після незаконного вилучення автомобіля він провів ще три оплати по кредитному договору: 06.10.2008 року – 550 грн., 21.11.2008 року – 500 грн., 24.11.2008 року 513 грн. 48 коп. Просить суд відмовити  «Приват-Банку» в задоволенні  його позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3  заперечував проти заявленого позову та пояснив суду, що банк веде себе з клієнтами з позиції сили, що не припустимо при договірних відносинах. ОСОБА_1 мав певну заборгованість, однак протягом вересня місяця 2008 року погашав її і тим самим показував банку,

3

що має намір погасити кредит і виконати умови, передбачені договором. Банк не дав об,єктивних даних службі безпеки і автомобіль був вилучений незаконно, злочинним способом, після чого ще  подали до суду позов.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що рік тому до нього звертався ОСОБА_1, щоб відремонтувати автомобіль «Опель-Астра» . Автомобіль відремонтував і  підготував до покраски, але не встиг, де лак та фарба залишились не використаними. За роботу ОСОБА_1 повинен був заплатити йому 5000 тис. грн.

Таким чином, суд заслухавши представників позивача, відповідача, його представника, свідка,   дослідивши матеріали справи, вважає заявлений позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення. Заяву про забезпечення позову суд також залишає без розгляду, так як ще до подачі в суд позовної заяви, рухоме майно автомобіль «Опель Астра», випуску 2006 року, тип ТЗ: легковий седан-В № кузова/шасі:НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився у володінні ОСОБА_1 представниками банку 1.10.2008 року  був вилучений самовільно, без яких - небудь на те законних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов,язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 527 ЦПК України боржник зобов,язаний виконати свій обов,язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов,язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов,язанні має право вимагати доказів того, що обов,язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою і несе ризик наслідків непред,явлення такої вимоги.

Таким чином сторони у зобов,язанні мають право вимагати доказів того, що зобов,язання виконується належним чином боржником, а виконання приймається належним кредитором.

Судом встановлено, що на час вилучення у ОСОБА_1 , а саме 01.10.2008 року  автомобіля представником банку, ОСОБА_1  проводив відповідні платежі по кредитному  договору і на протязі вересня місяця вніс в касу банку: 13.09.2008 року -800 грн.,   17.09.2008 року - 650 грн., 23.09.2008 року -431 грн.56 коп.,  24.09.2008 року - 404 грн.68 коп., 29.09.2008 року – 500 грн., 30.09.2008 року - 500 грн., що дорівнює 3285 грн. Після безпідставного, незаконного вилучення автомобіля він провів ще три оплати по кредитному договору: 06.10.2008 року – 550 грн., 21.11.2008 року – 500 грн., 24.11.2008 року 513 грн. 48 коп. Представники банку не надали суду жодних доказів, які давали б право банку вилучити автомобіль у ОСОБА_1, а саме: письмова вимога-попередження ОСОБА_1 про наявну заборгованість йому не направлялась взагалі, акт прийому-передачі автомобіля, який ніким  не складався  і цю обставину не  заперечують позивачі по справі, а також не наданий інший документ, який давав би право банку вилучити  автомобіль у ОСОБА_1 Проведене 01.10.2008 року вилучення автомобіля та особистих речей, які знаходились в автомобілі  у ОСОБА_1 біля Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області у спосіб, вказаний ОСОБА_1 не відповідає умовам кредитного договору та договору застави рухомого майна НОМЕР_3 від 01.09.2006 року.  Представники банку також не оспорювали в судовому засіданні спосіб вилучення автомобіля, який мав місце 01.10.2009 року в смт.Баришівка Київської області у ОСОБА_1  На переконання суду, такі дії банку ідуть в розріз з тими угодами, які «Приват-Банк»  01.09.2006 року укладав з позичальником

4

ОСОБА_1, породжують недовіру у громадян до  банків і шкодять банківській системі держави Україна. А тому неправомірність зазначених дій «Приват-Банку» не може бути предметом задоволення позовних вимог про  стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором НОМЕР_3 від 01.09.2006 року.

                      Встановлені судом обставини підтверджуються :

             -ксерокопією кредитного договору НОМЕР_3 між «Приват-Банком» та  позичальником ОСОБА_1 від  01.09.2006 року,

             -ксерокопією договору застави від 01.09.2006 року,

             - ксерокопією паспорта ОСОБА_1,

              -  розрахунком суми заборгованості,

              - ксерокопіями квитанцій про сплату ОСОБА_1 коштів за кредитним договором: 13.09.2008 року -800 грн.,   17.09.2008 року - 650 грн., 23.09.2008 року -431 грн.56 коп.,  24.09.2008 року - 404 грн.68 коп., 29.09.2008 року – 500 грн., 30.09.2008 року - 500 грн., 06.10.2008 року – 550 грн., 21.11.2008 року – 500 грн., 24.11.2008 року 513 грн. 48 коп.  

Керуючись ст.ст.15, 30, 62 ЦПК України, ст.161, 191, 203, 509, 525, 526, 549, 623, 624, 625 ЦК України, ст.49 Закону України  „Про банки і банківську діяльність”, суд

                                                              В И Р І Ш И В :

                 В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

                 Заяву Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват-Банк про забезпечення позову залишити без розгляду .

                 Рішення може бути оскаржене  протягом десяти днів за заявою з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  до апеляційного суду Київської області  через Баришвський районний суд Київської області.

                   СУДДЯ                                                  В.М.Єременко