ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року Справа № 926/1908-б/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),

суддів:Білошкап О.В., Панової І.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 року (в частині відхилення кредиторських вимог ТОВ "Торговий дім "Боянівка" в сумі 5 665 029,58 грн.)

та ухвалуГосподарського суду Чернівецької області від 13.12.2016 року (в частині відхилення кредиторських вимог ТОВ "Торговий дім "Боянівка" в сумі 5 665 029,58 грн.)

у справі№ 926/1908-б/14

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка"

доТовариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А"

пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ АБ "Украгазбанк" - Коломієць Є.В.,

ПАТ "Укрсоцбанк" - Шилов К.Р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.01.2015р. порушено провадження у справі № 926/1908-б/14 про банкрутство товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А" (далі по тексту - боржник) у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі Закон про банкрутство).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 грудня 2016 року у справі № 926/1908-б/14 (суддя Ковальчук Т.І.) за результатами нового розгляду в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Торговий дім "Боянівка" кредиторські вимоги ТОВ "Торговий дім "Боянівка" визнано частково, а саме визнано вимоги кредитора до боржника ТДВ "Інтер-А" на суму 1 969 530,76 грн., в сумі 5 665 029,58 грн. - вимоги відхилено.

Постановою від 05 квітня 2017 року Львівський апеляційний господарський суд у справі № 926/1908-б/14 (судді: Желік М.Б. - головуючий, Галушко Н.А., Костів Т.С.) ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12 грудня 2016 року, зокрема, в частині відхилення кредиторських вимог ТОВ "Торговий дім "Боянівка" в сумі 5 665 029,58 грн. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними документами, скаржник товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12 грудня 2016 року в частині відхилення кредиторських вимог в сумі 5 665 029,58 грн. у справі № 926/1908-б/14, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 559 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до правил частини 1 статті 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТДВ "Інтер-А" офіційно оприлюднено на веб-сайті Вищого господарського суду України 12.01.2015.

В межах тридцятиденного терміну, ТОВ "Торговий дім "Боянівка звернулося з додатковими грошовими вимогами до боржника на загальну суму 7 634 560,34 грн.

Кредиторські вимоги в сумі 2 818 397,12 грн. ТОВ "Торговий дім "Боянівка" обґрунтовує наявністю поручительських зобов'язань боржника перед останнім.

Як встановлено судами, 27.06.2013 року між гр. Семенюком І.Т. та ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" укладено договір про порядок задоволення зворотної вимоги щодо відшкодування витрат (регресу), згідно з яким гр. Семенюк І.Т. виконав грошові зобов'язання ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" перед ПАТ "Укргазбанк" - здійснив витрати на суму 23 000 000,00 грн., які полягають у передачі на користь ПАТ "Укргазбанк" права майнової вимоги грошових коштів у сумі 23 000 000,00 грн., та у зв'язку з виконанням обов'язку боржника перед ПАТ "Укргазбанк" став правонаступником останнього за зобов'язаннями, що передбачені кредитним договором, а саме щодо обов'язку боржника сплатити суму боргу у розмірі 23 000 000 грн.

Сторони визначили, що боржник зобов'язаний виконати грошове зобов'язання протягом семи днів з дати отримання письмової вимоги кредитора про виконання, але в будь-якому разі не пізніше, ніж до 31.07.2014 року.

Також, 27.06.2013 року між ТзДВ "Інтер-А" (поручитель, боржник у даній справі), гр. Семенюком І.Т., ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" укладено договір поруки, відповідно до якого ТДВ "Інтер-А" поручилося перед гр. Семенюком І.Т. за виконання ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" зобов'язання за основним договором - договір про порядок задоволення зворотної вимоги щодо відшкодування витрат (регресу) від 27.06.2013 року, укладений між кредитором та боржником.

В подальшому, 01.07.2013 року між ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД", ТОВ "ТД "Боянівка" (новий кредитор), гр. Семенюком І.Т. (первісний кредитор) укладено договір № 01/07/13 про заміну кредитора у зобов'язанні (цесії), відповідно до якого гр. Семенюк І.Т. як первісний кредитор передав право вимоги до ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" новому кредитору ТОВ "Торговий дім "Боянівка" на суму 19 886 174,82 грн.

Згідно з п. 2.2 вказаного договору переуступка права вимоги боргу за цим договором у сумі 19 886 174,82 грн. зараховується первісним кредитором у якості компенсації за уступку права вимоги первісним кредитором новому кредитору, який зобов'язаний оплатити вказану суму у термін, вказаний первісним кредитором, за його усною або письмовою вимогою не пізніше двохрічного терміну з моменту підписання цього договору.

01.07.2013 року між ТзДВ "Інтер-А" (поручитель), гр. Семенюком І.Т. (первісний кредитор), ТОВ "ТД "Боянівка" (новий кредитор) було укладено договір про заміну сторони у договорі поруки від 27.06.2013 р., відповідно до якого право вимагати від поручителя ТДВ "Інтер-А" виконання зобов'язання ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" за основним договором перейшло до кредитора ТОВ "Торговий дім "Боянівка". Згідно з п. 2 вказаного договору новий кредитор набуває прав та обов'язків кредитора з моменту укладення цього договору.

Таким чином, судами встановлено, що на підставі вказаних договорів відбулася заміна кредитора Семенюка І.Т. на ТОВ "ТД "Боянівка" у грошовому зобов'язанні, боржником за яким є ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД".

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (п.п. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Разом з тим, ТОВ "ТД "Боянівка", звертаючись із заявою з додатковими вимогами, зазначає, що ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" частково здійснювало розрахунки, у зв'язку з чим станом на дату звернення з додатковими вимогами до суду залишок заборгованості становить 2 818 397,12 грн., на підтвердження чого додає акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.01.2015 року.

Місцевий господарський суд, відхиляючи вимоги кредитора ТОВ "Торговий дім "Боянівка" в сумі 2 818 397,12 грн., зазначив про відсутність підстав для визнання вказаних вимог з тих підстав, що порука ТзДВ "Інтер-А" є припиненою, оскільки вимогу до поручителя було пред'явлено поручителю із пропуском шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання. Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновком місцевого суду щодо відхилення зазначених вимог, не погодився з мотивацією місцевого суду, оскільки вважає такі вимоги ТОВ "ТД "Боянівка" не підтверджені належними доказами і підлягають відхиленню саме з цих підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження заявлених вимог ТОВ "ТД "Боянівка" подало акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.01.2015 року. Як зазначено в ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що акт звірки взаєморозрахунків не вважається документом, що підтверджує здійснення господарської операції між сторонами чи наявність зобов'язання за господарським договором, оскільки він не відповідає вимогам, що ставляться до первинних документів. Отже акт звірки взаєморозрахунків на суму 2 818 397,12 грн. не підтверджує заборгованості боржника перед ТОВ "ТД "Боянівка" у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання вимог у вказаному розмірі на підставі такого доказу. Разом з тим, судами встановлено, що інших доказів для підтвердження заборгованості у розмірі 2 818 397,12 грн. не додано.

Прийшовши до висновку про безпідставність заявлених вимог за договором про задоволення зворотної вимоги щодо відшкодування витрат і договором поруки, суди дійшли вірного висновку про відхилення вимоги про визнання 2 636 657,37 грн. пені за вказаним договором.

Крім цього, 01.07.2013 року засновник ТОВ "ТД "Боянівка" Семенюк І.Т. та ТОВ "ТД "Боянівка" уклали договір про порядок поповнення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка", відповідно до якого засновник передав товариству в обмін на емітовані корпоративні права майнові права вимоги сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс ЛТД" грошових коштів у розмірі 2 297 700,00 грн., які існують у засновника на дату укладення цього договору на підставі договору про порядок задоволення зворотної вимоги щодо відшкодування витрат (регресу) від 27.06.2013 року. Проте доказів на підтвердження заборгованості за вказаним договором, заявником не подано.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. До того ж обов'язок щодо подання документів на підтвердження своїх вимог в силу норм ст. 23 Закону про банкрутство покладено на кредитора.

У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2017 року у справі № 926/1908-б/14 в частині відхилення кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка" в сумі 5 665 029,58 грн. слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2017 року у справі № 926/1908-б/14 в частині відхилення кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка" в сумі 5 665 029,58 грн. залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді О.В. Білошкап

І.Ю. Панова