Справа № 2-1107/2009 р.

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 листопада 2009 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді                              Тимошенка С.В.

при секретарі                                    Коренчук О.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,  

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:  

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 29.03.1994 року вона уклала шлюб з відповідачем по справі, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського районного управління юстиції Львівської області, про що було зроблено актовий запис за №20. Даний шлюб для обох первинний, від шлюбу мають доньку Уляну, ІНФОРМАЦІЯ_1. З серпня 2009 року їх сім’я розпалася, причиною стало те, що вони зареєстрували шлюб не пізнавши один одного належним чином, поступово спільне проживання стало їм в тягар. Подальше життя та збереження сім’ї неможливе,так як вони втратили почуття кохання та поваги, у зв’язку з чим позивачка просить розірвати шлюб у судовому порядку.    

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.  

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.  

 Відповідно до ч. 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Вислухавши пояснення та доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи та згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Із свідоцтва про шлюб ( а.с.4 ) видно, що 29 березня 1994 року  був укладений шлюб між ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,  який зареєстровано у відділі  реєстрації актів цивільного стану Миколаївського районного управління юстиції Львівської області, про що було зроблено актовий запис за № 20.

 Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу може бути постановлено, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного із них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що сторони стали нетерпимими один до одного, мають різні погляди на життя, тому подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін, у зв’язку з чим, суд вважає, що шлюб має бути розірваний.  

Керуючись ст.112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.58-60, 130, 174, 208,209, 213-215 ЦПК України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В:  

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 29 березня 1994 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,  відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис №20, маючих одну неповнолітню дитину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави при реєстрації розірвання шлюбу 17 грн., ОСОБА_1  від судових витрат звільнити.

    Рішення районного суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області, шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про оскарження, апеляційної скарги.

Суддя                                              Тимошенко